Не менш важливою, ніж центральна, в організмі людини є автономна (вегетативна) нервова система. Вона виконує безліч функцій, від яких залежить злагоджена робота всього організму і здоров’я різних систем органів.
Знання особливостей її будови важливе не тільки для лікарів або для звичайної людини, яка стежить за своїм самопочуттям. Розуміння того, з чого складається автономна нервова система і як працює, — необхідна умова розвитку персональних тренерів.
Будова і фізіологія
Вегетативна нервова система має й інші назви: вісцеральна або автономна. Вона являє собою невід’ємну частину всієї нервової системи та виступає агрегатором периферичних і центральних формувань. Вони, своєю чергою, є регуляторами функціональної роботи всього організму, що забезпечує його реакції на появу зовнішніх подразників.
Автономна нервова система (далі АНС):
- відповідає за роботу практично всіх систем внутрішніх органів;
- регулює залози внутрішньої та зовнішньої секреції;
- грає величезну роль в підтримці нормального стану лімфатичних і кровоносних судин.
Людина ніяк не може контролювати роботу автономної НС. Це означає, що вона не може будь-якими зусиллями або діями вплинути на функціонування серцевого м’яза або травного тракту.
Однак сучасна комп’ютерна техніка дозволяє домогтися усвідомленого впливу на ті параметри та процеси, які контролюються з боку АНС. Зробити це можна за допомогою спеціально підібраних фізіологічних і лікувальних, а також профілактичних процедур із застосуванням спеціального обладнання.
Найважливішими з них є:
- центральний – утворений ядрами пар черепно-мозкових нервів, що пролягають в тканинах спинного і головного мозку;
- периферичний – складається з закінчень, нервів і сплетінь (передають імпульс до конкретної ділянки тіла або органу), а також парасимпатичних гангліїв і симпатичного стовбура.
Від симпатичних ядер, розташованих в спинному мозку, відгалужуються численні нервові волокна (рецептори), від яких, своєю чергою, йде з’єднання з органами. У довгастому і середньому мозку, а також в області крижів знаходяться парасимпатичні ядра, які відводять нервові закінчення до органів виділення і кишечнику.
Третю частину – метасимпатичну – утворюють сплетення і найдрібніші ганглії, розташовані в:
- стінках травних органів;
- сечовому міхурі;
- серцевому м’язі;
- деяких інших органах.
Автономна система (прегангліонарний відділ) не відповідає за роботу скелетних м’язів, ними управляє соматична НС.
Особливості роботи та функції
Автономна (вегетативна) нервова система виконує ряд життєзабезпечуючих функцій, найважливішою з яких є прояв адекватної реакції організму на вплив зовнішніх подразників.
Вона є учасником відповідних реакцій (як психічного, так і фізіологічного характеру), що протікають під управлінням відділів головного мозку. Симпатична НС активується при наявності будь-яких стресових ситуацій, що проявляється в глобальному впливі на весь організм в цілому.
Зокрема, функціональний вплив симпатичного відділу проявляється на кожен конкретний орган:
- зіниці та артерії – розширююча дія;
- слинні залози – пригнічене слиновиділення;
- серце – почастішання скорочень і ритму;
- сечовий міхур – послаблююча дія;
- кишечник – пригнічення перистальтики;
- бронхи та інші органи дихання — розширення легенів, поліпшення їх вентиляції.
Під впливом симпатики відбувається збільшення вироблення гормонів, ферментів, що призводить до прискорення обмінних процесів (енергозабезпечення і синтез білка).
При парасимпатичному впливі метаболізм значно сповільнюється, в печінці синтезується у великій кількості глікоген, а вміст глюкози різко падає. Скорочується і вироблення гормонів.
Усередині кожного органу, в більшості випадків, мають місце базові, найпростіші рефлекси, наприклад, в порожнині шлунка. Комплексні та складні реакції передаються через вегетативні центри за допомогою спинного мозку. Регулятором таких центрів виступає гіпоталамус (скупчення парних ядер, робота яких пов’язана з регуляцією температурою тіла та осморегуляцією).
Найбільш високоорганізованою вважається кора головного мозку, яка виступає сполучною ланкою між АНС і іншими системами.
Слід розуміти, що устрій дитячої автономної нервової системи відрізняється від дорослої, попри те що системи органів функціонують практично однаково.
У дітей вона повністю формується тільки до 12-13 років, тому в ранньому віці людині не властива висока опірність стресовим та іншим навантаженням.
Відмінності від соматичної нервової системи
Соматична нервова система, на відміну від АНС, є самостійною і довільною. Її діяльність може бути керованою свідомістю людини. Це орган, що відповідає за скоротливу функцію поперечно-смугастого м’яза, тобто регулює руху опорно-м’язового апарату.
Крім того, вона:
- регулює і забезпечує реакцію шкіри на зовнішні подразники;
- забезпечуючи зв’язок всього організму з навколишнім середовищем.
Відмінності спостерігаються і в будові. Якщо скласти порівняльну таблицю, можна побачити, що головні особливості належать до рефлекторних дуг і точок відгалуження нервових волокон. Сама дуга утворена трьома частинами: чутливою, виконавчою та вставною.
У АНС виконавча ланка розташована поза межами, ближче до цільового органу, а в СНС закінчення дуги знаходиться в сірій речовині спинного мозку.
За схемою відмінних рис можна побачити, що біологічно активна речовина в СНС — тільки ацетилхолін, який відповідає за передачу імпульсів, що надходять. У вегетативній системі медіаторів набагато більше:
- норадреналін;
- адреналін;
- гістамін;
- серотонін;
- ацетилхолін;
- аденозинтрифосфорна кислота.
Нервові волокна відрізняються в більшу сторону за розміром, їх повністю покриває мієлінова оболонка. Важливою їх характеристикою є висока швидкість проведення електричних імпульсів, тому досить найменшого дратівного фактора.
На відміну від автономної, соматична збирає інформацію, що надходить з навколишнього середовища, і змушує організм миттєво реагувати. Це проявляється, наприклад, в різкому відсмикуванні руки від гарячої поверхні.
Класифікація та причини порушень
Практично кожна людина в сучасному світі піддається впливу факторів, що провокують стрес. При постійному його впливі та регулярних критичних навантаженнях нервова система втрачає здатність адекватно виконувати свої функції та регулювати процеси, що протікають в організмі.
Відповідно, загальний стан здоров’я поступово погіршується.
Головними причинами можливих дисфункцій є:
- хронічні стреси та втома;
- спадкова схильність;
- гормональний дисбаланс, вікові зміни;
- відсутність активного способу життя;
- шкідливі звички, пристрасть до алкоголю і сигарет;
- травми, поранення, хірургічні втручання;
- інтоксикація клітин крові на тлі запальних процесів;
- схильність до алергії.
В першу чергу, порушення проявляється розладом з боку травної системи, потім змінюються показники артеріального тиску (значення можуть і підвищуватися, і знижуватися).
Згодом внаслідок дихання, що почастішало, посилюється вентиляція легенів або, навпаки, з’являється відчуття нестачі кисню.
Поведінка людини, у якої спостерігаються розлади АНС, різко змінюється, так само, як і світогляд, сприйняття оточуючих і звичних речей. У більшості людей, які страждають ВСД, відзначаються також апатія і недовірливість.
Великою проблемою в діагностиці є те, що багато проявів дисфункції АНС схожі з симптомами інших захворювань:
- шлунково-кишкового тракту;
- серцево-судинної системи;
- щитовидної залози.
Ще одним поширеним порушенням є ураження підкіркових структур. Воно проявляється після отриманих травм головного мозку, супроводжується:
- напівнепритомними станами;
- різким падінням артеріального тиску;
- постійною діареєю.
Слід пам’ятати, що перші тривожні дзвіночки можуть з’являтися вже у віці 25-35 років. Ігнорувати симптоми не можна, щоб не допустити запущеної форми розладк, що вже практично не піддається лікуванню.
