Під черепно-мозковими нервами мається на увазі 12 пар відростків-волокон, що розходяться від мозкового стовбура, які забезпечують повноцінну діяльність:
- голосових складок;
- м’язів глотки;
- очей;
- слизової рота;
- носоглотки.
Сюди ж можна віднести міміку, а також чутливість шкірних покривів і шиї, адже за всі ці процеси та реакції також відповідають позначені складові елементи нервової системи людини.
Основні поняття про структуру
Фахівці виділяють 12 пар черепних нервів, анатомія і функціональне призначення яких мають істотні відмінності. Своєю чергою, ці похідні мозкової нервової тканини умовно діляться на три основні групи, що мають на увазі виконання різних функцій. Йдеться про чутливі, рухові і чутливо-рухові види нервів.
Функціональна класифікація
Не секрет, що нервова система починає закладатися ще в період ембріонального розвитку, а точніше, на двомісячному терміні вагітності. Ще через два місяці ці відростки покриваються оболонковою структурою, іменовану мієліном, до того ж що у рухових волокон цей процес відбувається набагато раніше чутливих.
А для того щоб заглибитися в суть питання, рекомендується ознайомитися з класифікацією черепно-мозкових нервів по їх функціональному призначенню, яка передбачає наступний умовний поділ:
- Чутлива група. Охоплювє перші два парні нерва, серед яких нюховий, що відповідає за сприйнятливість до запахів, присінково-завитковий або слуховий, що передає звукові сигнали та імпульси з середнього вуха, а також зоровий, який здійснює передачу зовнішньої картинки в головний мозок.
- Рухова група. Сюди входить блоковидний нерв, що дозволяє очам рухатися вниз і в бік, відвідний, сприяє переміщенню очних яблук (також в зовнішню сторону), додатковий, забезпечує відхилення голови в будь-яких напрямках, знизуванням плечима і зведення лопаток, і під’язиковий, що відповідає за всі рухи язика, а також жувальні та ковтальні рефлекси.
- Змішана група. Містить окоруховий нерв, що забезпечує реакцію зіниць на вплив штучних і природних джерел освітлення, трійчастий, що відповідає за чутливість обличчя, всіх глоткових і ротових м’язів і жувального акту, і лицьовий, що сприяє мімічній рухливості, розвитку чутливості кінчика язика і слинної секреції. Сюди ж входить язикоглотковий нерв, за допомогою якого приводиться в рух підіймальний м’яз глотки, здійснюється діяльність слинних залоз, а також забезпечується чутливість горла, середнього вуха і слухової труби. Змішаним є і блукаючий нерв, що сприяє руховим процесам в горлі та стравоході, а також гладких і серцевих м’язах, і розвиває чутливість в глотці, вухах і мозковій оболонці.
Тобто до чутливої групи відноситься три пари черепних нервів (нюховий, зоровий та слуховий), до рухової — чотири пари (відвідний, блоковий, додатковий та під’язиковий), тоді як змішана група охоплює найбільшу кількість парних нервових закінчень, рівне п’яти парам (окоруховий, трійчастий, лицьовий, язикоглотковий і блукаючий).
Ядра групових елементів
Будова кожного структурного елемента має на увазі наявність ядер, які мають властивість розміщуватися на різних ділянках.
Так, основне місце розташування ядер черепно-мозкових нервів – це області ромбоподібного мозку (трійчастий, відвідний, лицьовий, слуховий, язикоглотковий, блукаючий, додатковий і під’язиковий).
Ще три пари припадають на зону покришок ніжок і середню ділянку головного мозку (окоруховий, блоковий і трійчастий), а перші дві чутливі (нюховий і зоровий) мають відношення до проміжної частини органу.
Вченими-дослідниками була розроблена зведена таблиця ядер черепних нервів, ознайомлення з якою допоможе розібратися в питаннях їх функціонального призначення:
| Назва ядра | Пара | Група | Органи взаємодії | Функціональне призначення |
| Парне крупноклітинне ядро | окорухова | рухова | верхня повіка, всі прямі та нижні косі очні м’язи | підняття/опускання верхньої повіки та рух очного яблука |
| Ядро Едінгера-Вестфаля | та ж | парасимпатична | війкова і звужує зіниці група м’язів | звуження зіниць і їх пристосування під будь-які зовнішні зміни |
| Непарне дрібноклітинне ядро | та ж | рухова/конвергенційна | пряма очний м’яз медіанного типу | одночасна дія, що приводить до серединної площини |
| Ядро блокового нерва | блокова | рухова | розташована у верхній частині коса мускулатура очей | рух очних яблук в сторону і вниз |
| Ядро спинального трака, що відноситься до трійчастого нерву | трійчаста | чутлива | лицева частина | чутливість поверхневого типу |
| Теж глибокої чутливості | та ж | та ж | та ж | глибока ступінь чутливості |
| Ядро рухове для трійчастого нерва | та ж | рухова | жувальні та інші м’язи ротової порожнини, включаючи ті, що натягують небо | жувальний акт |
| Ядро для відвідного нерва | відвідна | та ж | латеральні групи м’язів | рух очних яблук в сторону |
| Для лицевого нерва | лицева | та ж | лицьові м’язи, що відповідають за міміку | мімічна рухливість обличчя |
| Одиночного шляху | лицьова/язикоглоткова/блукаюча | чутлива | розташовані на язику смакові рецептори | смакова чутливість |
| Слиновидільне верхнє | лицева | парасимпатична | слізні та слинні залози | секреція слинної залози і сльозотеча |
| Равликові (передні та задні) | слухова | чутлива | слухові рецептори, розташовані в області середнього вуха | слухова чутливість |
| Всі вестибулярні ядра | та ж | та ж | теж, тільки для вестибулярних рецепторів | вестибулярний апарат |
| Двояке | язикоглоткова / блукаюча/додаткова | рухова | гортанні, піднебінні та глоткові м’язи | жувальний акт, голос, здатність артикуляції. |
| Слиновидільне (нижнє) | язикоглоточна | парасимпатична | залоза, розташована в привушній зоні | секреція слинної залози |
| Чутливе ядро, призначене відразу для двох нервів – язикоглоткового і блукаючого | язикоглоткового/блукаюча | чутлива | рот, середнє та верхнє вухо | чутливість ротової порожнини та органу слуху |
| Ядро блукаючого нерва (Заднє) | блукаюча | парасимпатична | м’язи серця, бронхів, легенів, органів шлунково-кишкового тракту та ін. | нормалізація серцебиття, зниження тонусу гладкої мускулатури бронхів, а також залозиста секреція |
| Додаткового нерва | додаткова | рухова | плоский широкий трапецієподібний і грудино-ключичний і м’яз | повороту голови в різні боки, знизування плечима, зміна плечового пояса і внутрішнє зведення лопаток |
| Під’язикового нерва | під’язикова | та ж | язикова мускулатура і м’язи навколо рота | ворушіння м’язом, ковтальний акт. |
Особливості будови і роботи
Черепно-мозкова нервова структура являє собою складну анатомічну схему, розібратися в якій допоможе ознайомлення з місцями виходу цих структурних елементів.
Наприклад, в чутливій групі, в якій знаходиться нюховий, зоровий і слуховий нерви, спостерігається наступна будова:
- Нюховий нерв буру свій початок з клітин слизової оболонки носа, проходячи через гратчасту пластину в черепну коробку і йдучи до трикутника нюхового тракту, де він і закінчується.
- Вихід зорового нерва походить від гангліонарних клітин. Далі він заходить в черепну коробку, утворюючи перехресний вузол, що переходить в зоровий тракт, що закінчується в колінчастому (бічному) тілі і дає початок центральній частині каналу з подальшим напрямком в потиличну область.
- Присінково-завитковому нерву доводиться складатися з двох частин. Так, завитковий корінець передає звукові імпульси, будучи сформованим з вузлових спіральних клітин. Що стосується присынковоъ частини, то вона буру свій початок від вестибулярного ганглія, передаючи відповідні йому імпульси.
Для окорухового нерва рухової групи властиво починатися в ядрах середньої мозкової частини з подальшим напрямком в очну ямку і розгалуженням на верхній і нижній відділи. Перший з них веде до очних м’язів, включаючи відповідальну за підйом рухомоъ выки, тоді як другий має додаткові три гілки, що підводять до серединної, нижньої і косої мускулатури органу.
Початок блокового нерва створюється ядрами, розташованими в передній частині водопроводу, після чого він доходить до четвертого серцевого шлуночка, потрапляючи на поверхню і переходячи до верхнього косого м’яза очниці. Відвідний нерв починається з ядер покришок моста, виходячи через пірамідальну частину довгастого мозку і мостом і також направляється до очниці.
Під’язиковий нерв походить від нижньої зони ромбовидної ямки, пускаючи свої корінці через оливу і піраміду довгастої частини мозку і знову з’єднуючись в одне ціле. Від черепної порожнини він переходить на мовний м’яз, розгалужуючись на п’ять закінчень.
Змішана група нервів вважається найскладнішою, так як вона має розгалужену структуру, більш детальний розгляд якої вимагає певних знань, часу і зусиль. Саме тому в подальшому будуть вказані тільки основні розгалуження нервів, що входять в цю групу:
- Трійчастий формує очноямковий, а також верхньо- і нижньощелепний, який, в свою чергу, розходиться на передню і задню частини (перша відповідає за рухову функцію, друга за чутливу).
- Лицевий ділиться на великий кам’янистий, стремінцевий і барабанний.
- Язикоглотковий утворює гілки, що відходять від нижнього ядра і від стовбура черепної основи.
- Блукаючий слідує разом з язикоглотковим в шийну область, даючи відгалуження, що опускаються по стравоходу, в результаті чого утворюється складне сплетіння і, як наслідок, два блукаючих стовбура.
Що стосується окорухового нерва, який також входить в цю групу, то він починається нижче водопровідного відділу (в ядрах середнього мозку), формуючи розгалуження, що складаються з верхнього (2 пучка) і нижнього (3 пучка) відділу, ще до переходу в очну ямку.
Патології і можливі ураження
Неважко здогадатися, що враження будь-якого нервового закінчення загрожує розвитком серйозних ускладнень, що перетікають в хронічні патології, лікування яких вимагає особливих знань і навичок, далеко не завжди закінчуючись успіхом.
Для ознайомлення з можливими наслідками таких порушень варто вивчити наступну допоміжну таблицю:
| Назва парного нерва | Зовнішні симптоми і наслідки |
| Лицевий | втрата або загострення нюхової чутливості і галюцинації |
| Зоровий | часткова або повна втрата функції, випадання окремих зорових ділянок, галюцинації |
| Окоруховий | закриття повіки, косоокість, диплопія, розширення зіниць, погіршення функції поблизу |
| Блоковидний | косоокість вгору або у внутрішню сторону |
| Трійчатий | зниження шкірної і смакової чутливості, болі, що посилюються при запальних процесах, атрофія або гіпертонус жувальних м’язів, відвисання щелепи, проблеми з дихальною системою |
| Відвідний | косоокість у внутрішню сторону, роздвоєння |
| Лицевий | односторонні лицьові парези і паралічі кінцівок, підвищена чутливість до звуків і смаків, синдром сухого ока через рідкісне моргання |
| Слуховий | вертиго, порушення координації, нудота аж до блювоти, шум у вухах і слухові галюцинації |
| Язико-глотковий | болі і оніміння в глотці з переходом на область вух, порушення смакової сензитивності |
| Блукаючий | параліч глотки і окремих ділянок стравоходу, хрипота, порушення серцевого ритму аж до летального результату |
| Додатковий | відхилення голови в сторону вогнища нервового ураження, утруднене відведення в зворотному напрямку при потисканні плечима, закидання і відсутність рухової функції в різних напрямках |
| Підязиковий | оніміння, параліч ураженої язикової частини, різні порушення мови |
Неврологія є одним з найскладніших медичних напрямків, який продовжує посилено вивчатися кращими світилами світу.
Знання в цій області допомагають сучасним фахівцям повністю або частково усувати різні патології, пов’язані з руховою, чутливою і змішаними функціями людського організму.
