Опорно-рухова система людини — опис, будова, функції

Опорно-рухова система – це сукупність органів і тканин, що забезпечують переміщення і підтримку пози. Кістково-м’язовий апарат складається зі:

• скелета;
• мускулатури;
• зв’язок;
• хрящів.

Будова скелета

Скелет дорослої людини включає 205-207 кісток (залежить від кількості сегментів в крижовому відділі хребта, який може бути більш-менш зрослим).

У складі кістки присутні органічні і неорганічні сполуки: вода, сполуки кальцію, фосфору і магнію.

Достатня кількість цих елементів в їжі особливо важлива при формуванні кістково-м’язового апарату. Від співвідношення органічних і неорганічних речовин залежить міцність кісток.

За будовою виділяють наступні види кісток:

• трубчасті – мають два краї (епіфіз) і довгу середню частину (діафіз);
• плоскі – лопатки, череп;
• змішані – об’єднують ознаки трубчастих і плоских;
• короткі – кістки зап’ястя.

З яких частин складається скелет?

У скелеті виділяють:

• череп;
• плечовий і тазовий пояси з кінцівками;
• грудну клітку;
• хребет.

Череп, хребет і грудна клітка захищають найважливіші органи тіла: головний мозок, що знаходиться в черепній коробці, спинний мозок, розташований в порожнинах хребців, легені і серце захищає грудна клітка.

Окремі кістки скріплюються сполучною тканиною, хрящами або суглобами. Існують наступні типи з’єднання кісток:

• нерухоме – кістки зрощені або скріплюються сполучною тканиною (кістки черепа);
• напіврухоме – скріплюються хрящами (міжхребцеві диски);
• рухоме – кістки скріплюються суглобами.

Будова мускулатури

Рух здійснюється завдяки м’язам.

Всі скелетні м’язи є скелетними м’язами (офіційна назва), або посмугованими, або поперечно-посмугованими – це все назви одних і тих же м’язів.

М’язова тканина має властивості збудливості і скоротливості, тобто здатна реагувати на електричні імпульси і скорочуватися під їх впливом.

Таким чином, мускулатура координується діяльністю нервової системи за допомогою електростимуляції, тобто, передачі електричних нервових імпульсів на м’яз. У м’язі виділяють центральну частину (черевце), яка власне і скорочується, і бічні частини з міцних сухожиль, що виконують функцію прикріплення м’язи до кісток.

За функцією виділяють м’язи:

• згиначі;
• розгиначі;
• відвідні;
• привідні;
• обертаючі м’язи.

Функції опорно-рухової системи

Кістково-м’язова система є структурною основою організму і виконує ряд функцій:

• локомоторна функція – мускулатура;
• захисна функція – захист від пошкодження – череп, ребра;
• амортизація – пом’якшення ударів при стрибках, приземленні, бігу;
• кровотворення – кістковий мозок;
• депо мікроелементів – обмін сполуками кальцію, фосфору – клітини кісток, метаболізм глюкози, жирів і білків в м’язах.

Особливості опорно-рухової системи людини

З точки зору біології, особливості опорно-рухового апарату людини пов’язані, перш за все, з прямоходінням. Це еволюційне придбання дало людині деякі переваги, але також поставило під удар її скелетно-м’язовий апарат.

Головний удар припав на нижні кінцівки і хребет. Щоб пом’якшити навантаження, скелет людини зазнав змін:

• кістки нижніх кінцівок стали товщі і міцніше;
• з’явився звід стопи, що сприяє амортизації;
• тазовий пояс і грудна клітка розширилися;
• хребет придбав S-подібний вигин, що, знову ж, сприяє пом’якшенню ударів (подібно пружині).

У людини також є зміни скелета, що пов’язані з її соціальним розвитком:

• великий палець руки, що стоїть окремо (дозволяє обхоплювати предмети);
• більш компактний лицьовий відділ черепа і більш об’ємний мозковий відділ;
• підборідний виступ, а також борозни на внутрішній частині черепної коробки, що відповідають положенню борозен центрів мови.

Саме ці особливості в сукупності дозволили людині піти далеко вперед від своїх тварин-побратимів.

Захворювання опорно-рухової системи людини

Своєрідна анатомія скелета людини, пов’язана з прямоходінням, пасивний спосіб життя або, навпаки, надмірні фізичні навантаження, інфекції, травми і аутоімунні захворювання провокують хвороби опорно-рухового апарату.

Захворювання можуть протікати на мікроскопічному рівні (рівень обмінних процесів) і макроскопічному рівні (тканини або органи).

Зупинимося коротко на декількох групах захворювань:

• Захворювання, викликані запальними процесами: артрит (суглоби), бурсит (суглобова сумка), міозит (м’язи), остеомієліт (кістковий мозок).
• Дегенеративні захворювання: остеохондроз (руйнування міжхребцевих дисків), остеопороз (руйнування кісток після переломів).
• Травми: переломи (в тому числі тріщини), розтягнення і розриви зв’язок, удари, вивихи.

Кожній людині надзвичайно корисно знати ознаки деяких травм і правила надання долікарської допомоги, щоб при травмі виконати правильні маніпуляції і не нашкодити ще більше.

Також до захворювань опорно-рухового апарату відносяться:

• викривлення хребта через порушення постави або внаслідок травм – кіфоз, лордоз, сколіоз;
• плоскостопість – опущення зводу стопи;
• вроджені деформації кісток.

Профілактика захворювань кістково-м’язової системи включає щоденну (але помірну!) фізичну активність, дотримання законів правильного харчування і підтримання анатомічно-правильної пози під час сидячої роботи.

Дотримуючись цих нескладних рекомендацій, ви допоможете своїй кістково-м’язовій системі залишатися в хорошій формі і правильно виконувати свої функції.