Один з найважливіших органів в організмі людини — щитоподібна залоза (латинською — glandula thyroidea). В її клітинах зберігається життєво важливий елемент йод, який бере участь в синтезі гормонів, які регулюють всі процеси росту та обміну в тілі.
Будова залози
Орган складається з двох часток (лівої та правої, на латині — lobus dexter і lobus sinister) і з’єднує їх перешийка. Її будова симетрична, форма Н-подібна з потовщеною і подовженою верхньою частиною. Обсяг залози становить близько 18 мл у жінок і 25 мл у чоловіків, вага коливається в межах 12-25 г.
Розміри органу:
- довжина – 2,5-4 см;
- ширина – 1,5-2 см;
- товщина – 1-1, 5 см.
У жінок габарити періодично змінюються через гормональні коливання під час менструального циклу. З цієї ж причини представниці прекрасної статі більш схильні до проблем і хвороб щитовидки.
Приблизно у 33% населення планети є пірамідальна часточка залози. Це залишкове утворення, що залишилося від органу, з якого вона виникла в процесі еволюції людини.
Розглядаючи, де знаходиться щитоподібна залоза, варто враховувати її довгасту форму. Місце розташування перешийка – на другому або третьому трахейному кільці, в той час як кінчики бічних часток дістають основи гортані. Поверхня щитовидки покрита сполучною тканиною, яка і зміцнює її до щитоподібного хряща.
Їх поверхня покрита шаром особливих клітин під назвою тироцити, мембрани яких оснащені особливими чутливими рецепторами, що реагують на тиреотропний гормон (ТТГ), що виробляється гіпофізом.
Отримуючи сигнал від нього, тироцити контролюють вироблення тироксину (також відомого як тетрайодтиронін) і трийодтироніну, необхідних для регуляції багатьох процесів в організмі.
На задній поверхні органу розташовується від 2 до 4 маленьких (загальна маса близько 0,1 г) паращитоподібних залоз. Вони виділяють паратгормон, що відповідає за баланс кальцію і фосфору в організмі людини.
Інша відмінна риса – рясне кровопостачання. Плазму до залози несуть 4 судини (по 2 верхніх і нижніх), що відходять від сонної та підключичної артерії. Усередині вони з’єднуються в мережу, рівномірно живлячи всі клітини. За 60 секунд орган пропускає через себе кількість крові, яка у 8 разів перевищує його власний об’єм.
Функції
Щитовидка входить в ендокринну систему, що містить також:
- гіпофіз;
- гіпоталамус;
- наднирники.
Її роль – вироблення гормонів, які впливають практично на всі аспекти життєдіяльності організму.
Серед основних функцій щитоподібної залози можна виділити:
- забезпечення росту і розвитку клітин і тканин;
- підтримку злагодженої та гармонійної роботи всіх органів і систем;
- регулювання температури тіла;
- участь у метаболізмі білків, жирів і вуглеводів, а також в енергетичному обміні;
- контроль за змінами організму під час статевого дозрівання, зачаття, вагітності, післяпологового періоду;
- дотримання балансу солей кальцію і фосфору, що необхідно для здорового розвитку кісток, суглобів, зубів;
- регуляцію розумової діяльності, позитивний вплив на інтелект, контроль за функціями центральної нервової системи;
- забезпечення нормального фізичного і розумового розвитку дитини в ранні роки життя;
- контролювання репродуктивних процесів в організмі;
- підтримка психологічного та емоційного стану людини.
Через специфіку роботи органу його гіперфункція настільки ж небезпечна, як і гіпофункція. Організму потрібна точна кількість гормонів для нормального функціонування. Їх недолік або надлишок негативно впливає на психіку і фізіологію людини.
Принцип роботи
Коли організму бракує гормонів, вироблених щитовидкою, гіпоталамус виробляє тиреотропін-рилізинг гормон (ТРГ), який діє на гіпофіз. Він починає виробляти ТТГ, що сприймається клітинами щитовидки. Отримавши сигнал, орган викидає гормони в організм, де вони виконують свої функції.
Коли рівень Т4 і Т3 в крові досягає необхідного значення, вироблення ТТГ припиняється або сповільнюється. При виконанні функцій концентрація поступово знижується, а синтез прискорюється. Виходить, що система саморегулюється за допомогою негативного зворотного зв’язку.
У цій складній системі щитоподібна залоза відповідає за вироблення Т4 і Т3. Це відбувається наступним чином:
- йод надходить в організм разом з їжею, а потім всмоктується в плазму крові через стінки кишківника;
- через кровоносну систему речовина потрапляє до щитоподібної залози, а потім всмоктується в неї та розчиняється в клітинах;
- щитовидка виробляє гормон тиреоглобулін (ТГ), який, об’єднуючись з однією або двома молекулами йоду, утворює Т3 або Т4.
Таким чином, правильна робота органу залежить не тільки від його власного стану, але і від нормальної роботи гіпоталамуса і гіпофіза. Вміст йоду в дієті також відіграє важливу роль у формуванні гормонального фону.
Гормони
Основною роллю, яку щитовидка виконує в організмі – це вироблення йодовмісних гормонів. У кожного з них є свої функції та завдання в регуляції процесів. Головний тиреоїдний гормон – Т4 або тироксин. Він складається з йоду, що потрапляє в організм разом з їжею, і тирозину — амінокислоти, що синтезується в тілі людини.
Його основні цілі:
- регуляція метаболізму;
- стимуляція процесів синтезу білка;
- контроль за апетитом і голодом;
- допомога в засвоєнні вітамінів та інших корисних речовин;
- поліпшення витривалості та зносостійкості організму;
- вплив на окислювальні процеси в головному мозку;
- контроль за ростом і розвитком дитини.
Після досягнення зазначеного віку вироблення гормону у представниць прекрасної статі різко знижується, що пов’язано з настанням менопаузи. Кількість тетрайодтироніну в організмі змінюється в залежності від часу доби, сезону і гормонального стану людини. Спостерігається його підвищення при вагітності, особливо в третьому триместрі.
Другий основний гормон – Т3 або трийодтиронін. Сильнодіюче та активне з’єднання, вплив якого на клітини та тканини в чотири рази вище, ніж у Т4. Синтезується з амінокислоти, яка називається тирозином, і є її метаболітом. Функції гормону:
- регуляція енергетичного обміну;
- участь у зростанні клітин і тканин;
- підтримка температури тіла на потрібному рівні;
- контроль за обмінними процесами в серцево-судинній системі та кісткових тканинах;
- посилення нервової провідності;
- регуляція частоти серцевих скорочень.
Крім того, зниження або підвищення його концентрації набагато менш небезпечно. Рівень Т3 природним чином падає під час вагітності через особливості анатомії та фізіології жінки.
Третій важливий гормон – кальцитонін, який контролює кількість кальцію. Він виробляється паращитоподібними залозами. Норма з’єднання в крові – 5,5 – 28 пкмоль л/л.
Його завдання в організмі:
- насичення крові кальцієм шляхом впливу на кісткову тканину;
- переклад вітаміну D в активну форму для вироблення кальцитріолу – з’єднання, що переміщує іони кальцію з травної системи в плазму крові;
- Стимуляція вторинного поглинання залишків кальцію з сечі.
Вплив кальцитоніну поки мало вивчений. Аналізи на нього використовують для визначення ризику ракових захворювань, оскільки гормон є онкомаркером. Якщо його показники перевищують верхню норму, є ризик злоякісних новоутворень щитоподібної залози.
Захворювання органу
Залоза і вироблені нею тиреоїдні гормони контролюють роботу всього організму. Необхідно ретельно стежити за можливими порушеннями її функціонування і вчасно лікувати їх.
Гіпотиреоз
Гіпотиреоз – це хвороба, що виникає при зниженому вмісті Т4 і Т3 в крові. Зазвичай захворювання розвивається через порушення роботи щитовидки в результаті:
- механічних травм;
- інфекцій;
- аутоімунних патологій;
- опромінюючих медичних процедур.
Інший фактор його розвитку – дефіцит йоду, якого стає недостатньо для синтезу гормонів в потрібних кількостях. Рідко хвороба є вродженою, коли щитовидка у немовляти недорозвинена або відсутня.
Така форма дефіциту зустрічається рідко і виникає при механічних пошкодженнях відповідних відділів мозку. Симптоми у обох видів хвороби однакові:
- озноб, постійне відчуття холоду;
- загальна слабкість, підвищена стомлюваність, втома і сонливість;
- неуважність, нездатність концентрувати увагу;
- порушення травлення – нудота і блювота, запори;
- набряклість;
- порушення обміну речовин, набір ваги без видимих причин;
- ламкість нігтів і волосся, блідість і сухість шкіри;
- спазми м’язів;
- підвищення тиску і температури;
- апатія, депресія;
- нерегулярний менструальний цикл у жінок.
Патологія найчастіше не піддається повному лікуванню. Пацієнту призначають довічну гормональну терапію для штучного поповнення запасів Т4 і Т3.
Гіпертиреоз
Гіпертиреоз, також відомий як тиреотоксикоз, — захворювання, викликане гіперфункцією щитовидки, яке може різко підвищити рівень її гормонів. Призводить до надмірно швидкого і посиленого метаболізму, що негативно позначається на організмі.
Симптоми захворювання:
- втрата ваги при нормальному режимі харчування, підвищений апетит;
- розлади кишечника – діарея, метеоризм і т. д. ;
- збої менструального циклу у жінок;
- тахікардія, збільшення тиску;
- нервозність, тривожність;
- дратівливість і різкі перепади настрою;
- загальна сухість шкірних покривів при теплих і вологих долонях;
- першіння, сухість і біль в горлі, проблеми з ковтанням;
- безсоння;
- випадання волосся;
- непереносимість спеки;
- візуальне збільшення щитовидки, поява зоба на горлі.
Виразність ознак залежить від тяжкості патології. У легких випадках надлишок гормонів проявляється невеликим (80-100 скорочень в хвилину) почастішанням серцебиття в поєднанні з незначною втратою ваги при підвищеному апетиті. При таких симптомах люди рідко звертаються до лікаря, дозволяючи захворюванню розвиватися.
На середній стадії спостерігається помітна (близько 10 кг) втрата ваги, сильна тахікардія до 120 ударів в хвилину. До симптомів додаються тремтіння і пітливість. Помітні і психологічні зміни у людини – вона стає агресивною, дратівливою.
Характерним симптомом є також екзофтальм – вирячені очні яблука. Якщо патологію не лікувати, вона може привести до серцевої недостатності та інших ускладнень.
Щитоподібна залоза – це необхідний для нормальної життєдіяльності орган. Вироблені нею гормони впливають на всі тканини, клітини і системи організму.
