Під антропогенним впливом на біосферу розуміється вплив на природу людини, який напряму або побічно викликає її зміни. Дискусії з проблеми екологічної катастрофи давно вийшли за рамки наукової спільноти.
Масштаби забруднення навколишнього середовища викликають тривогу з боку населення, природоохоронних організацій та урядів більшості країн світу.
Посилення антропогенного навантаження
Вся історія людства – це довгий шлях, пов’язаний з безперервним економічним зростанням і послідовним руйнуванням оболонки Землі, в межах якої існують всі живі організми. Якщо говорити коротко про антропогенний вплив на біосферу, то сутність цього процесу полягає в споживанні людьми природних ресурсів, необхідних для забезпечення повноцінної життєдіяльності.
Вже в первісну епоху крихка екологічна рівновага в основному забезпечувалася шляхом міграції великих груп людей після виснаження рослинних і тваринних запасів в колишньому середовищі проживання.
Людині вистачало ресурсів, які оточували її, тому вона практично ніяк не впливала на їх кількісний і якісний склад, чим і підтримувала стійке функціонування екосистем.
Свій внесок у збереження біосфери в первозданному вигляді також вносили такі обставини, як:
- низький показник тривалості життя;
- слабка заселеність більшості регіонів;
- відсутність будь-яких значущих засобів впливу на компоненти природного середовища.
Чим більш розвиненою ставала людська популяція, тим сильніше від цього страждала природна зона її проживання. Відповідно до теорії А. Н. Тетіора люди пройшли наступні етапи взаємодії з біосферою:
- застосування примітивних знарядь праці, які виступали в ролі першої ланки взаємин людини і навколишнього середовища;
- перехід до штучного вироблення енергії, завдяки якій вдалося розширити можливості в перетворенні природи;
- промислова та науково-технічна революція;
- штучне відтворення і більш дбайливе ставлення до біосфери.
Поточний стан справ
Можливість оцінити з певною часткою точності рівень антропогенного впливу на біосферу з’явилася тільки в останнє десятиліття. Це пояснюється розробкою цілого ряду національних і міжнародних програм з вивчення глобальної екологічної кризи.
Якщо землеробство поширювалося по земній кулі протягом декількох тисячоліть, то промислова революція завоювала світ всього лише за два століття. Шалені темпи технологічної модернізації дали безпрецедентний поштовх до підвищення виробничих показників і споживання енергоресурсів, що призвело до повсюдного спалювання органічного палива, яке накопичувалося стародавніми біосферами протягом тривалої геологічної історії.
Ситуація ускладнюється тим, що в деяких розвинених країнах техногенне споживання кисню в рази перевищило його виробництво в результаті фотосинтезу.
Новітні сільськогосподарські технології завдають непоправної шкоди короткостроковому резервуару біогенів – біоті. Через акселерованого і безконтрольного зростання великих населених пунктів забруднюються ґрунт, вода і повітря, тому жителі знаходяться в найменш сприятливій екологічній обстановці.
За останніми підрахунками вчених, населення планети поглинає приблизно 40% енергії від загальної величини у вигляді чистої біологічної продукції, в результаті чого людська популяція позбавляє їжі величезну кількість живих організмів і прирікає їх на вимирання.
Наслідком голоду і забруднення навколишнього середовища стає катастрофічно швидке зниження біорізноманіття.
Швидкість, з якою тепер руйнуються біогени, на два-три порядки перевершує ту, що була в попередні геологічні періоди.
Не буде перебільшенням сказати, що антропогенний вплив людини на біосферу стає рушійною силою подальшої трансформації екосистем.
Фактори, що пригнічують навколишнє середовище
Існування людства немислимо без експлуатації природних ресурсів. Люди впливають на їх кількість і якість, а значить, вносять свою негативну лепту в навколишнє середовище.
До антропогенних впливів, що завдають шкоди природі, відносять:
- забруднення – привнесення в біосферу нетипових для неї біологічних, фізичних, хімічних агентів в кількостях, шкідливих для здоров’я людини та тварин, стану рослин;
- знищення природних систем і ландшафтів під час видобутку корисних копалин, витяг із земних надр вуглеводнів;
- вичерпання біологічних компонентів екосистем, води, повітря;
- зміна кліматичних умов, зумовлена господарською діяльністю;
- естетичні порушення-зміна природних форм, руйнування культурних пам’яток.
Класифікації забруднювачів
Джерелами антропогенного забруднення, що представляє серйозну загрозу будь-яким організмам, які входять до складу екосистем, є:
- нафтохімічні,
- металургійні,
- деревообробні підприємства,
- сільськогосподарське виробництво,
- паливна промисловість,
- електроенергетика
- транспорт.
Забруднення, пов’язані з діяльністю людини, в залежності від походження поділяють на наступні види:
- Хімічні (добрива, аерозолі, пестициди, важкі метали, поверхнево-активні речовини). Багато канцерогенні і мутагенні елементи можуть взаємодіяти з клітинами живих організмів або окислюватися на повітрі, стаючи при цьому надмірно токсичними.
- Фізичні (радіоактивне, електромагнітне, шумове, механічне, світлове, тепловий вплив). Головні винуватці такого роду забруднення в містах – підземні газопроводи, теплотраси, Збірні колектори, високовольтні лінії електропередач, домашні електроприлади.
- Біологічні (різні хвороботворні патогени, продукти генної інженерії). Найбільшої шкоди природному середовищу завдають підприємства, які зайняті виробництвом антибіотиків, ферментів, вакцин, біоконцентратів, кормового білка.
Г. В. Стадницький і А. І. Родіонов запропонували класифікацію антропогенних змін, засновану на системному підході. Вони виділяють наступні типи забруднень:
- Інгредієнтні (відходи промислових підприємств, побутові стоки і сміття, аварійні скиди в акваторіях).
- Параметричні (порушення природного режиму освітленості, осадження радіоактивного пилу, викид потоків димових газів).
- Біоценотичні (перепромисел, порушення балансу популяції).
- Стаціально-деструктивні (вирубка лісових насаджень, дорожнє будівництво, берегоукріплення, зарегулювання водостоків).
Подальші перспективи
Назріваюча катастрофа змушує вчених з усього світу всерйоз задуматися над тим, як протистояти наслідкам антропогенного впливу на навколишнє середовище.
Його вчення побудовано на вірі в незламну силу наукової думки, здатної трансформувати біосферу в ноосферу — сферу розуму.
На жаль, руйнівні процеси, що зачіпають природне середовище проживання всього живого, йдуть швидше, ніж екологізація свідомості. Навіть якщо розум людини зможе зануритися в таємниці біосфери та знайде здатність підпорядковувати своїй волі всі процеси, що відбуваються в ній, майбутнє людства залишається туманним.
Чи не станеться так, що один вид знайде необмежене панування над невичерпним різноманіттям тваринного світу?
Хай там що, людина зобов’язана докласти максимум зусиль для захисту планети від своєї діяльності, щоб майбутні покоління могли дихати свіжим повітрям і насолоджуватися пишністю природи.
