Біологічні та соціальні чинники антропогенезу

До XVIII століття було прийнято вважати, що людина є творінням Бога. Це припущення спростували такі відомі вчені як: Ч. Дарвін, Карл фон Лінней, Жак Буше де Перт.

Вони висунули теорію про походження людини від мавпи. Так зародилася наука під назвою антропогенез.

Біологічні та соціальні чинники були проголошені головною рушійною силою еволюції.

Антропогенез: поняття, класифікація чинників

Становлення людського виду почалося понад 10 млн років тому і триває донині. Вперше теорію про походження людини від мавпоподібної істоти висунув Ч. Дарвін. Вчений вважав, що Homo sapiens еволюціонував завдяки біологічним чинникам антропогенезу. Трохи пізніше Ф. Енгельс досліджував вплив суспільного життя на розвиток виду.

Теорія походження людини

Антропогенезом називається процес становлення людини, як окремого виду. Найбільший внесок у розвиток цієї науки вніс Ч. Дарвін.

Він створив теорію, згідно з якою прямим предком людини є мавпа. Вчений відзначав істотні подібності в будові тіла, поведінкових реакціях і фізіологічних особливостях. Крім цього, він виділяв і серйозні відмінності: розвинений інтелект людини, здатність ходити на двох ногах, більш досконала будова тіла.

Перед вченим постав ряд питань:

1. Що стало причиною виникнення людського виду?
2. Які рушійні сили еволюції?
3. Які чинники зіграли вирішальну роль?

Дарвін прийшов до думки про те, що індивід зміг еволюціонувати завдяки здатності до пристосування. Тобто людині доводилося змінюватися під дією зовнішнього середовища. Так формувалися нові ознаки, які пізніше передавалися у спадок.

Ф. Енгельс не відкидав висновки, перераховані в роботах Дарвіна, але вважав, що основним чинником розвитку є суспільство. Сучасні вчені прийшли до думки, що обидві теорії вірні.

Біологічні причини розвитку людства

Згідно з вченням Дарвіна, предки Homo sapiens жили в густих лісах. Через зміну клімату площа зелених насаджень поступово скорочувалася, тому мавпоподібні істоти були змушені перейти до наземного способу життя.

Щоб вивчати відкриту місцевість, вони вставали та підіймалися на задніх кінцівках. Згодом таке положення тіла закріпилося. Передні кінцівки, звільнені від функції пересування, стали вдосконалюватися.

На ранніх стадіях розвитку виду людина перебувала у великій залежності від природних явищ.

Щоб вижити, індивіду доводилося пристосовуватися, приймати рішення, знаходити оптимальні умови існування. Виживали тільки сильні особини. Набуті навички передавалися з покоління в покоління.

Іноді ознаки змінювалися випадковим чином, через генних мутацій або ізоляції виду. Така схема розвитку характерна для всього тваринного світу.

До біологічних передумов розвитку виду відносяться такі чинники:

• мінливість і спадковість;
• природний добір;
• мутація генів;
• ізоляція та популяційні хвилі.

На початкових етапах еволюції біологічні чинники відіграють вирішальну роль. Але з часом цих причин стає недостатньо для повноцінного розвитку. Для комфортного існування люди стали об’єднуватися в групи.

Соціальна діяльність

Соціальні чинники розвитку прийнято називати антропосоціогенезом або просто соціогенезом. Теорію про вплив суспільства на еволюцію людини розробив основоположник марксизму Ф. Енгельс.

До соціальних чинників можна віднести:

• розвиток мовного апарату;
• трудову діяльність;
• розвиток мислення і свідомості;
• здатність до творчості;
• громадський спосіб життя.

Людина не могла протистояти стихіям і хижим тваринам поодинці. Тому індивіди стали об’єднуватися в групи. Для здійснення полювання, трудової діяльності, захисту від ворогів була потрібна узгоджена діяльність. З’явилася необхідність у винаході системи знаків і звуків. Надалі вона перетворилася в мову.

У таблиці вказані головні соціально-біологічні чинники антропогенезу та їх значення:

Інформація з таблиці дозволить зрозуміти, який чинник еволюції людини відносять до соціальних, а який до біологічних.

Завдяки словам і реченням людина стала отримувати великий обсяг інформації. Це сприяло формуванню відділів головного мозку.

Поступово індивід навчився не тільки розуміти оточуючих, а й аналізувати інформацію, проявляти творчі здібності. Відбулося вдосконалення знарядь праці, поліпшення умов існування.

Еволюція людини в сучасному світі

До XXI століття людство оволоділо навичками виготовлення знарядь праці, будівництва жител, виробництва їжі. Рівень медицини дозволяє позбутися від багатьох захворювань і прожити довге життя. Тобто людина ізолювала себе від найважливіших біологічних чинників настільки, що вони перестали мати значення.

Наприклад, природний відбір в сучасному світі виконує тільки стабілізуючу функцію. Ізоляція і популяційні хвилі і зовсім перестали мати значення.

А ось генетичні мутації, навпаки, через несприятливі екологічні умови стали поширеним біологічним чинником. Надалі це може привести до накопичення шкідливих ознак і зниження життєздатності людського виду.

Соціальні причини в сучасному світі відіграють головну роль. Для повноцінного розвитку людини в XXI столітті необхідне не тільки суспільство, а й гідне виховання та освіта.

Вивчення матеріалу дозволить успішно пройти контрольне опитування з біології, назвати всі соціально-біологічні чинники антропогенезу і вказати їх значення в еволюції виду.