Екологічні групи ссавців — таблиця представників

Більшість ссавців відносяться до наземних, але населяти вони можуть різні середовища. Наприклад, вони живуть у воді, під землею, а окремі навіть мають здатність літати.

Тварин, які вміють виживати та пристосовуватися до життя в певній природній зоні, поділяють по ряду ознак. На цьому принципі заснована таблиця екологічних груп ссавців.

Класифікація груп

Ссавці, у яких стабільна температура тіла і розвинений головний мозок, краще за всіх виживають в будь-яких погодних умовах. Також це справедливо щодо тварин, які вигодовують дитинчат молоком.

Уміння пристосовуватися до найрізноманітніших кліматичних умов стало поштовхом до появи 3 основних груп:

• наземні лісові звірі;
• наземні звірі відкритих просторів (степів, лугів і пустель);
• наземні звірі, що живуть в різних місцях проживання.

Кожен вид ссавців входить в більш вузькі групи, що відрізняються здатністю пристосовуватися саме до того середовища, в якому вони знаходяться.

Наприклад, серед наземних представників фауни провідне місце займають наземні, напівдеревні та деревні види.

Наземні лісові ссавці

До цієї групи відносять різні види звірів. Українські ліси населяють білки, рисі, соболі, бурундуки. До підгрупи деревних відносяться білки та окремі види куниць, що мешкають на деревах. Вони виводять потомство, добувають їжу, адже життя в лісовій зоні — це звичне і зручне середовище проживання для таких тварин.

Група включає також звірів, що пристосувалися до напівназемного або напівдеревного існування, таких як бурундуки та соболі. Ці тварини знаходять собі їжу переважно на поверхні ґрунту. Вони будують гнізда невисоко над рівнем землі або під кроною дерев.

Великі наземні звірі лісу звикли до наземного способу життя. Лось, борсук, росомаха, бурий ведмідь шукають здобич на землі.

Вони обзаводяться потомством в норах, на м’якій траві або настилі з ялинових гілок, в Барлогах. Часом цим наземним ссавцям доводиться виживати в суворому кліматі.

Мешканці степів, лугів і пустель

Ця група включає великих тварин, які діляться на рослиноїдних і хижих. Також до неї зараховують гризунів середнього і малого розміру. Парнокопитні, такі як антилопа, сайгак, джейран, зебра, жираф, дикі коні, живуть на відкритих просторах, і для хижаків вони завжди видно.

На таких звірів полюють гієни, гепарди, леви. Але великі травоїдні пристосувалися стрімко рухатися і не затримуватися надовго на одному і тому ж пасовищі.

Тварини не прив’язуються до місця. Дитинчата відразу після народження здатні йти за батьками під захистом свого стада.

Майже весь час вони пасуться, але при небезпеці рятуються втечею. Ці істоти постійно знаходяться в пошуках свіжої їжі. Вони відмінно пристосовані для життя в просторі степу або пустелі, що дуже корисно при пошуках джерел води.

У природі є види звірів, які можуть жити та розмножуватися на різних природних територіях. Наприклад, лисиця легко пристосовується до життя в:

• пустелях;
• лісах;
• степах;
• горах.

Лісові вовки мешкають в лігвах. У степах і на луках поширені гризуни.

Тварини, що живуть в різних місцях

Ця екологічна група тварин досить велика. Вона включає підгрупу підземних ссавців. До неї відносять кротів, африканських землекопів. Також сюди зараховують:

• мишей;
• полівок;
• землерийок.

Ця нечисленна підгрупа воліє жити в норах і знаходити їжу в ґрунті.

Найвідоміший представник підземної групи – це кріт. Дізнатися, де він селиться, легко. Якщо на поверхні Землі видно куполоподібні горбки, значить, звір тут робить підземні ходи. За допомогою сильних передніх лап він розпушує і викидає ґрунт назовні.

Водні та напівводні тварини

До водних тварин відносяться кити та дельфіни, а також моржі та тюлені. Мешканці водного середовища зберегли головну особливість всіх ссавців – виношувати та вигодовувати дитинчат своїм молоком.

Попри те, що вони живуть в основному у воді, повітря їм також необхідне.

Щоб поповнити його запаси, у міру потреби вони підіймаються на поверхню.

Якщо говорити про те, які ссавці відносяться до водних і напівводних, то можна згадати:

• ондатру;
• річкову видру;
• бобра.

Навколоводні ссавці однаково комфортно почувають себе як на березі, так і у воді.

Загін рукокрилих

Окрему підгрупу складають літаючі звірі. До них відносять представників загону рукокрилих, тобто кажанів. Зустрічаються вони найчастіше в тропіках або субтропіках.

В Україні можна зустріти тільки руду вечорницю і вушана звичайного.

Мають скелет з легких кісток, а на грудині є кіль. Сильні грудні м’язи кріпляться до нього і приводять в рух крила. Передні кінцівки мають літальні перетинки, які з боків від тулуба сходяться з задніми кінцівками та хвостом. Особливості кажанів:

• пристосовані до темного часу доби;
• завдяки природній ехолокації та величезним вушним раковинам не наштовхуються в сутінках на перешкоди;
• вловлюють нечутні для звичайного ссавця високочастотні ультразвукові сигнали.

У темряві кажан посилає прямий ультразвуковий сигнал, який вона вловлює і визначає точне місце розташування предмета. У денний час ці тварини ховаються в темних місцях: дуплах дерев, підвалах, на горищах і т.д. у процесі сну у них сповільнюється дихання, падає температура, слабшає кровообіг.

Всі види ссавців, які можуть пристосовуватися до життя в певному середовищі існування, об’єднуються в екологічні групи.

А виживають вони за допомогою тих особливостей, які підходять для конкретної території.

Більшості ссавців, незалежно від приналежності до тієї чи іншої екологічної групи, необхідні світло — для орієнтації в просторі, а також волога, без якої неможливо повноцінне функціонування організму.

Окремі представники краще пристосовуються до умов середовища, але так чи інакше перераховані фактори важливі для всіх.