Історія зародження життя на Землі оповита таємничістю. З одного боку, люди вірять в наукові дослідження, з іншого — в релігійні переконання. А ось що стосується еволюції людини, то вона почалася ще 10 мільйонів років тому і триває по сьогоднішній день. На розвиток особистості і формування певних якостей і особливостей зовнішності впливають біологічні та соціальні фактори антропогенезу.
Характеристика поняття
В основі антропогенезу лежить теорія Дарвіна, що пояснює походження особистості. Теорія розкриває появу людини як відділення від тваринного світу. Антропогенез займається вивченням стадій і факторів, які сприяють процесу розвитку. Виділяються наступні фактори:
- Прямоходіння. Завдяки цьому звільнилися верхні кінцівки і особистість отримала можливість використовувати руки для роботи і захисних дій.
- Можливість створення знарядь праці та захисту від диких тварин. Цей фактор вплинув на те, що людина змогла забезпечувати себе їжею і захищатися від нападів тварин.
- Створення речей для подальшої діяльності. Первісні елементи побуту не були такими доскональними, але приносили багато користі. Наприклад, кам’яний молоток і сокиру дозволили забезпечити собі дрова для вогню і створити невеликий затишний куточок.
- Виникнення мови. Спочатку люди не спілкувалися між собою членороздільно, але в процесі еволюції їх риси обличчя змінювалися і вироблялися нові можливості. Так, предок індивіда розумного вже міг передати сигнали небезпеки або попередити інших про біду.
- Формування спільнот. Особистість є біосоціальним істотою. Це означає, що для повноцінного розвитку їй потрібна як біологічна, так і соціальне середовище. Без інших людей вона не зможе активно розвиватися і розвивати суспільство.
Для повноцінного вивчення можливостей особистості застосовуються можливості генетики, лінгвістики, фізіології та етнографії. А також вчених цікавить питання походження людини, де вона з’явилася і звідки прийшла.
Думки тут поділяються:
- людина прийшла з Африки;
- з’явилася в Південній Євразії.
На питання про те, чому інші види так активно не еволюціонували, вченими була дана відповідь про можливість особистості усвідомити себе. Завдяки цьому з’явилося бажання йти вперед і розвиватися. Іншими словами, завдяки праці окремий вид мавп став причиною виникнення людини.
Фактори антропогенезу
На формування людей розумних вплинули біологічні та соціальні фактори антропогенезу. Основою в цьому процесі буде біологічний фактор. Він пояснює здатність людини змінюватися, фізіологічно розвиватися і створювати собі подібних за допомогою процесу розмноження, що гарантує подальший розвиток виду. Пережитий тілом досвід закладається в генетичний код, який передається наступним поколінням і може захищати їх від негативного впливу навколишнього середовища, тому роль генів для виживання в світі велика.
Соціальні фактори характеризують людину як особистість, з моральної точки зору. Він може мислити, логічно міркувати, давати оцінку поведінці інших людей, розуміти межу між добром і злом. Цей фактор впливає на соціальні якості індивіда і його моральний аспект розвитку.
Крім перерахованих факторів, щоб було простіше досліджувати походження людини, вчені виділили основні теорії антропогенезу. До них відносяться наступні:
- Теологічна концепція. В основі її лежить віра і релігійність, тому людина — вища істота, створена за подобою Бога.
- Концепція біологічної еволюції. Сюди відноситься теорія Дарвіна і основи марксизму, в яких зазначено, що від мавпи людини відрізняє можливість праці, і саме завдяки такій діяльності ймовірно подальший розвиток людей.
- Космічна еволюція. Позаземні цивілізації підкинули на планету зародки життя і дали їм можливість розвиватися.
У кожної концепції є прихильники і опоненти. Проте концепція біологічного розвитку є основною і вивчається в школі як першопричина виникнення людей на планеті. Завдяки потребі вижити люди почали об’єднуватися в спільноти, племена, пізніше було сформовано першу державу і людина впевнено переступила на новий щабель розвитку.
Змінювалася зовнішність людини, з’являлися нові потреби і бажання, люди змогли стати цивілізованими і жити відповідно до законів. Тому подальший розвиток людини залежить від факторів соціогенезу, які змінюються в залежності від потреб.
Основні стадії
Процеси зміни поступово відбивалися на людському вигляді. Спочатку проявилися анатомічні особливості, завдяки яким звільнилися верхні кінцівки, спина стала рівніше, завдяки зміні форми щелепи і появи скул у людини з’явилася можливість спілкуватися. Пізніше почала формуватися суспільна свідомість і розвивалася трудова діяльність, яка стала двигуном подальшого прогресу. Всі ці фактори можна віднести до стадій антропогенезу і додатково вказати інші головні елементи:
- Антропоїдні предки-примати, які вміють прямо триматися на ногах і використовувати примітивне знаряддя.
- Палеоантропи і архантропи – схожі на сучасних стародавні люди, які жили в печерах, займалися полюванням і формувалися в малі спільноти.
- Неоантропи є прикладом сучасного індивіда, процес розвитку яких можна охарактеризувати як антропосоціогенез. У неоантропів змінилася форма черепа, мозок став більше і збільшився ріст. Вони будували житло, збирали овочі і фрукти, разом ходили на полювання і займалися риболовлею. Соціальний аспект займав важливу позицію в їхньому житті і допомагав розвиватися далі.
Еволюція передбачає, що представник людства, перебуваючи в певних умовах, почне розвиватися і пристосовуватися. При зміні умов він буде адаптуватися до нових можливостей і виробляти в собі необхідні навички для комфортного життя. Ті організми, що нездатні пристосовуватися до нових умов, вмирають. На цьому побудована теорія про те, що динозаври не змогли адаптуватися під навколишнє середовище і почали гинути.
Антропогонез можна вважати однією з теорій про походження виду розумного, адже вона розкриває не тільки історію, а й психологічні та соціальні аспекти.
Біологічна та соціальна основа
З біологічної точки зору, особистість пройшла довгий шлях розвитку і модифікацій, перш ніж сформувався образ сучасної істоти. Сюди можна віднести також спадковість і природний відбір, завдяки якому відмирали ті організми, що не були готові до подальшої передачі генів.
Формування скелета, позбавлення від сутулості і збільшення зростання привели до розвитку нових можливостей. Коли мозок почав збільшуватися в розмірах, а кінцівки звільнилися і ними можна було виконувати різні види робіт, індивід активно переступив межу розвитку біологічного і включився в соціальний процес. Про важливість біологічних факторів говорив Дарвін.
Завдяки його теорії можна описати розвиток індивіда розумного і його виникнення від мавпи. А також велику роль тут відіграють спадкові зміни, коли з’явилася можливість визначити колір волосся, шкіри і очей особистості. Зараз технології зайшли так далеко, що можна скласти образ майбутньої дитини і описати генетичну інформацію, яка передається від батьків.
Що стосується того, який фактор еволюції людини відносять до соціальних, то тут можна виділити кілька основних елементів. Суспільний спосіб життя, заняття працею, можливість використовувати мову і таким способом взаємодіяти з іншими членами суспільства є ключовими в розвитку особистості.
Процес соціалізації дав можливість глибше пізнати себе і бути поруч з собі подібними людьми. Це позитивно вплинуло на моральні якості і духовний розвиток, підштовхнуло до пошуків нових можливостей і мотивації для успішної реалізації поставлених цілей. Якщо порівнювати індивіда сучасного з попередниками з інших епох, то сьогодні цивілізація знаходиться на високому рівні духовного і морального розвитку, володіє великою кількістю можливостей і може сама управляти своїм життям без побоювань за негативний вплив навколишнього середовища.
Гармонійний розвиток індивіда і становлення його як біосоціальної істоти відкрило перед ним світ можливостей і дало потенціал для подальшого розвитку і реалізації запланованого. Сьогодні вже особистість управляє природою і світом, пробує підкорити позаземний простір і створює нові можливості для подальшого розвитку поколінь.
