Географічне видоутворення — формування, форми, приклади



Географічне видоутворення – найпоширеніший різновид видоутворення.

Суть процесу полягає в тому, що ізольовані популяції змінюються генетично, утворюючи новий вид.

При цьому різні ізольовані популяції втрачають можливість схрещуватися один з одним в результаті біологічної ізоляції протягом багатьох поколінь.

Способи видоутворення

Що таке видоутворення в географії і його основні форми

Географічне (або алопатричне) видоутворення найбільш вивчене серед усіх 4-х шляхів природного видоутворення, таких як екологічне (або симпатричне), перипатричне і миттєве (на основі поліплоїдії).

Форми утворення видів розрізняються за способом ізоляції.

Нижче представлена таблиця з описами інших форм.

Екологічне видоутворення Відбувається в умовах проживання популяцій одного виду у відмінних умовах природи. При цьому ареал не розширюється, в порівнянні з географічним. В результаті поділу популяцій генофонд кожної з них починає змінюватися через зовнішні умови середовища (відбувається природний відбір, виникають нові мутації, різні для кожної популяції).
Алопатричне видоутворення Підвид географічного, тобто просторової форми утворення видів. Нові види з’являються в малих популяціях, які не обмінюються генами з основною через знаходження на периферії. З усіх факторів, таких як генетичний дрейф, природний відбір і виникнення мутацій, в цьому механізмі найбільшу роль має перший.
“Миттєвий” механізм Є формою екологічного, тобто популяція не ділиться просторовими бар’єрами. Але за пару поколінь в одному ареалі через різкі зміни в генах може виникнути нова структурна одиниця.

Алопатичне видоутворення

Характеристика і причини формування географічного видоутворення

Інша правильна назва даної форми видоутворення – алопатрична. “Аллос” в перекладі з грецької – “ужий”, а “Патріс” – “Батьківщина”.

Автор теорії еволюції, Чарльз Дарвін, найбільше у своїх роботах говорив про просторовий механізм.

Але першим вказав на значущість алопатрії Моріц Вагенер – німецький мандрівник і біолог.

Головною умовою для даного способу утворення нових структурних одиниць є просторова ізоляція, тобто наявність між популяціями перешкод.

Приклад алопатичного видоутворення

Механізм алопатрії

Таке видоутворення відбувається при ізоляції популяції виду від інших популяцій того ж виду протягом багатьох поколінь. За цей термін у багатьох локусах особин цієї популяції заміщаються алелі.

Генофонд даної популяції буде видозмінюватися незалежно від інших популяцій, внаслідок чого накопичувані мутації унеможливлять схрещування з особинами поза популяцією.

Ізоляти перенесуть зміни в фенотипі і генотипі. Настане етап так званої репродуктивної ізоляції, чим і характеризується виникнення нового виду.

Частота зустрічальності різних алелів змінюється не тільки через природного відбору, але і завдяки генетичному дрейфу.

Візьмемо, наприклад, щурів, що мешкають колись в Західній Європі. Вони стали розмножуватися, і частина популяцій виду переселилася на схід, в Східну Європу і Азію.

В умовах іншого клімату, відмінного від Європейського, будуть виживати тільки ті особини, які до нього пристосовані (тобто ті, хто мав генетичні переваги, ніяк не виявлялися в рідному кліматі). І в новому місці проживання число пристосованих до нового клімату особин буде зростати з кожним поколінням, а число непристосованих – навпаки, падати.

Якщо спочатку ці відмінності між пристосованими (азіатськими) і непристосованими (європейськими) будуть малопомітні, то через століття і тисячоліття генотип цих підвидів певного виду щурів через послідовність незворотних змін в генах стане відрізнятися настільки, що їх можна буде вважати окремими видами, не здатними до взаємного схрещування в результаті репродуктивної ізоляції.

На термін, через який відбувається формування нової структурної одиниці, впливає ступінь ізоляції, тобто швидше за все новий вид виникне при нульовому контакті двох розділених популяцій.

Через ще більшу кількість років азіатський вид щурів може переселитися назад в Європу, але вже не матиме можливості схрещуватися з європейським видом.

Жираф3

Приклади географічного видоутворення

Наведемо ще кілька прикладів для закріплення матеріалу:

  • білоголові чайки, що живуть по всьому світу (чорноголова, вілохвоста, бургомістр, морська, клуша, Моївка, мала чайка, срібляста, рожева і т. д.);
  • американський, австралійський і азіатський бавовники;
  • байкал ізольований від інших водойм гірським хребтом, в результаті чого в озері присутні унікальні види;
  • севанська форель має 4 підвиди, що відрізняються різними сезонами року, в які вони розмножуються (нерестяться).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *