Хітиновий покрив членистоногих — склад, будова і функції

У шкільному курсі біології вивчають тип членистоногі. До них відносять комах, ракоподібних, павукоподібних і багатоніжок. Цей тип за своєю кількістю становить майже 80% всього живого на землі.

Хітиновий покрив членистоногих є загальною ознакою цих істот. Суть в тому, що організми цього типу не мають скелета у звичному його розумінні. Замість нього, у них є екзоскелет (панцир). Саме його називають хітиновим покривом.

Властивості та склад хітину

Слово “хітин” в перекладі з грецького означає “Оболонка”, “шкіра”, “одяг”. Речовина є природним полімером, в основу якого входить N-ацетилглюкозамін. Його структура нагадує целюлозу і має такі властивості:

• жорсткість і твердість;
• не розчиняється у воді;
• має напівпрозорий вигляд.

Хітин в природі практично не попадається в чистому вигляді. Зазвичай він представлений разом з іншими полісахаридами.

Вперше цей елемент був виділений з оболонки тарантула. У 1823 році французький вчений А. Одьє проводив дослідження покриву комах і тоді придумав назву отриманої речовини — хітин.

Цей елемент входить до складу клітинних стінок бактерій і грибів, виконує функцію зовнішнього скелета членистоногих. Завдяки своїм органічним властивостям він виконує захисну роль тіла зовні як від механічних, так і хімічних впливів.

Щороку в живих організмах розпадається та утворюється близько 10 млрд тонн цієї речовини. У промислових виробництвах з нього отримують хітозан, який знайшов застосування в косметології, харчовій промисловості, медицині, сільському господарстві.

Будова оболонки

Якщо подивитися на хітинову оболонку під мікроскопом, то можна побачити, що вона складається з двох шарів клітин:

• ендокутикули;
• екзокутикули.

У ракоподібних хітин просочений солями кальцію. Такий склад надає оболонці міцність, яка чимось нагадують броню. Вона здатна захистити живу істоту від будь-якої небезпеки зовнішнього світу.

Наземні представники, що належать до типу членистоногих, поверх своєї хітинової оболонки мають речовину, що нагадує віск. Такий склад рятує організм від втрати вологи. У павукоподібних же ця оболонка просякнута білком.

Біологічне значення

Хітинізований зовнішній скелет членистоногим потрібен для того ж, для чого хребетним – ендоскелет.

Він виконує наступні функції:

• служить опорою живому організму;
• до хітинового покриву зсередини прикріплюються м’язи;
• захищає тіло від фізичних впливів;
• надає форму тварині;
• до складу входить кутикула з вмістом залози, яка виробляє секрет, що захищає живий організм від висихання.

Хітиновий покрив не виконує функції внутрішнього скелета.

Хітинізований шар досить щільний. Він не дає рости живому організму. Розподіл по товщині на тілі різний. Наприклад, шар у спини товщі, ніж у кінцівок. Тому у членистоногих час від часу починається процес линяння. У цей період вони змінюють свій покрив. У момент, коли твердне нова оболонка, тварина швидко росте.

У деяких випадках в ході еволюції екзоскелет перетворився в клешні та щелепи, що дозволяють хапати, дробити та жувати здобич.

Вчені сходяться на думці, що хітиновий покрив життєво необхідний для виживання і подальшого існування членистоногих.

Якщо розглядати літаючих і стрибаючих представників типу, то тут особлива важливість в тому, що хітин легкий. Це дозволяє комахам швидко стрибати та літати.

Хітиновий покрив є особливим природним з’єднанням, яке володіє щільною структурою і виконує роль опорно-рухової системи представників типу членистоногих.