Хордові тварини — характеристика, класифікація та особливості

Хордові тварини складають більшу частину мешканців фауни. Біологи налічують понад 40 тис. особин. Хордових об’єднує наявність хорди – осьового скелета або хребта.

Середовище проживання хордових тварин вельми широка. В ході вивчення вчені прийшли до висновку, що у всіх хордових був один предок. Ближче всіх до нього знаходяться первинноводні Тварини (Риби).

Всі види тварин, що входять до групи, в період ембріонального розвитку мають хорду.

У вищих видів хорда трансформується в хребет. До вищих представників хордових відносяться всі хребетні:

• ссавці;
• земноводні;
• рептилії;
• птахи.

У нижчих представників типу осьовий стрижень залишається на все життя.

Найбільшим представником хордових є синій кит. Вага гіганта досягає 150 тонн, довжина становить від 30 до 35 метрів.

Найменша представниця типу – риба пандака, довжина якої 1 см, а маса близько 0,15 г.

Тип Хордові – загальна характеристика та ознаки

Всі Хордові відносяться до вторинноротих. Ротовий і анальний отвори знаходяться на різних кінцях тіла. Тіло тварин має двосторонньо-білатеральну (дзеркальну) симетрію і травну систему.

Представники типу різноманітні, але їм властиві основні риси будови організму:

• Головною ознакою є наявність спинної струни. Осьовий скелет бере участь у розвитку тварини, передає сигнали та відповідає за координацію рухів;
• У хордових тварин розвинена центральна нервова система. В ході еволюції у хребетних тварин передній відділ тяжа розвинувся в головний мозок;
• Перебуваючи на стадії ембріона, хордові мають зяброві щілини. У міру розвитку у ссавців вони перетворюються в слухові труби. У риб розвиваються в зябра, що дозволяє їм дихати під водою;
• У хордових замкнута кровоносна система;
• Тіло тварин покриває дерма, епідерміс, рогові лусочки, пір’я, шерсть.

Класифікація хордових

Особини, що входять в тип хордових, поділяються на 3 підтипи. За основу складання класифікації були взяті особливості:

• харчування;
• розмноження;
• фізіології.

Підтип Головохордові (безчерепні)

Вчені налічують 30 видів представників підтипу, які утворюють клас Ланцетники. Головохордових характеризує відсутність черепа і мозку. Хорда утворюється на ембріональній стадії та зберігається протягом усього життя.

Тіло тварини вкрите тонкою безбарвною шкірою. Довжина досягає від 4 до 9 см. Є спинний плавець.

Органи зору розвинені погано. Замість очей виступають пігментні клітини, що знаходяться на нервовій трубці. За нюх відповідає нюхова ямка. Ланцетники роздільностатеві.

Підтип Покривники

До підтипу відносять личинкохордові. У біології виділяють 1500 видів мешканців океану, які складають підтип Покривники. Ознаки хордових характерні для представників виду лише на стадії личинки. Пересування відбувається за допомогою хвоста.

Будова тіла личинок складне та нагадує будову ланцетника. Дорослі особини не володіють хордою. Розмножуються брунькуванням і статевим шляхом.

Підтип Хребетні

Підтип включає більшу частину хордових. Біологи відносять хребетних до вищих хордових завдяки будові їх тіла та способу життя.

До класу хребетних відносять людину. Хорда хребетних у міру розвитку змінюється хребтом

Будова тіла складна, складається з декількох відділів:

• голови;
• тулуба;
• хвоста;
• задніх і передніх кінцівок.

Опорно-руховий апарат представлений скелетом і м’язами. Покриви тіла хребетних утворюються шкірою. Розмноження відбувається в процесі спарювання.

Характеристика основних представників в таблиці

Представлена таблиця містить вірні твердження, які описують основні характеристики систем хордових тварин.