Кожному організму потрібна енергія, щоб вижити. Наприклад, рослини заряджаються сонячною енергією, а ось іншим істотам, щоб отримати енергію, потрібно з’їсти іншу істоту.
Всі перераховані приклади характеризують трофічний ланцюг, або ланцюг живлення в природі – це визначена послідовність, хто ким харчується в екосистемі з метою отримання корисних речовин і сили для підтримки своєї життєдіяльності.
Автотрофи
Автотрофи, або ж продуценти – це живі істоти, що виробляють власну їжу. Або ж іншими словами, це органічні речовини з простих складових, наприклад, двоокису вуглецю.
Таким чином, автотрофи – це виробники в ланцюгу живлення.
У природі відомі два типи автотрофів:
- Фотоавтотрофи. До даного виду відносяться істоти, які беруть участь у фотосинтезі – рослини, що перетворюють сонячну енергію в складні комбінації. Вони виробляють цукри, які отримують з вуглекислоти внаслідок роботи фотосинтезу. За подібним принципом живуть і водорості з ціанобактеріями.
- Хемоавтотрофи. Завдяки хімічним взаємодіям неорганічних сполук, відбувається надходження органічних речовин в організми екосистеми. Цей процес має назву “хемосинтез”.
Гетеротрофи
Гетеротрофи мають й іншу назву – “консументи”. Вони так само як і автотрофи, є споживачами, але з відсутністю можливості використання сонячної або ж хімічної енергії для виготовлення особистої сировини, отриманої з вуглекислоти.
В цьому випадку енергія надходить шляхом споживання консументами інших організмів або ж їх продуктів. Люди, звірі, гриби і майже всі бактерії – все це гетеротрофи, які відіграють свою роль в харчовій послідовності.
Деструктори
Не можна не згадати ще одних представників, які не завжди, але з’являються в структурі харчової взаємодії. Дану групу складають редуценти, переробні неживі органічні сполуки та відходи для перетворення їх в неорганічні.
Активними представниками редуцентів виступає клас грибів і бактерій, що грають, своєю чергою, велике значення в діяльності екосистем. З їх допомогою ґрунт отримує живлення і воду, що використовується представниками продуцентів.
Рівні ланцюга живлення
Ланцюг живлення – це лінійна серія живих істот, що передає харчування і енергію від автотрофів до вищих тварин. Певне положення, зайняте організмом в той чи інший момент харчового ланцюга, має назву трофічний рівень.
Перша
Даній трофічній стадії характерно початок харчування з продуцента, що виробляє власну їжу з сонячної енергії (фотосинтезуючі рослини) або ж енергії гідротермального походження океанічних угідь (архей і бактерій).
Друга
Сюди відносяться особини, що виживають коштом автотрофів. У природі подібних тварин називають травоїдними через вживання зелених рослин. Наприклад, до первинних споживачів можна віднести вівцю, зайця, комах і навіть дику худобу.
Третя
Наступна ланка в ланцюзі живлення належить тваринам, що поїдають інших травоїдних звірів. Представники цієї трофічної стадії вважаються м’ясоїдними тваринами вторинної переробки первинної сировини. До даного класу відноситься, наприклад, змія, що харчується як зайцями, так і гризунами.
Четверта
Виникає тоді, коли тварину, наприклад змію з третьої трофічної стадії, поїдає більший звір (наприклад, сова).
П’ята
Будь-який ланцюг живлення фінішує на хижаку або ж суперхижаку – тваринному, що не має “ворогів” з відповідною силою (ведмідь, крокодил, акула). Таких представників відносять до “господарів” своїх природних умов існування. Після смерті будь-якої особини вона вживається детритофагами (стерв’ятниками, крабами, хробаками і т.д.). Інша їх частина розкладається редуцентами (бактеріями, грибами), внаслідок чого і триває процес енергетичного обміну.
Потік енергії в періодичності ланцюга вказаний стрілками від сонця або гідротермального початку до класу вищих істот. Залежно від того, як і від кого передається енергія, вона має властивість “втрати” на кожній трофічної стадії ланцюга живлення.
Наприклад, ведмідь, який їсть ягоди, вважається травоїдною твариною, а ось коли він же з’їсть гризуна, що вживає в їжу рослини – він стане первинним хижаком. А ось коли ведмідь з’їсть рибу, він буде відноситися вже до групи суперхижаків. Це пояснюється тим, що риба, наприклад, лосось – первинна тварина. Вона харчується дрібною рибою, яка їсть найпростіший зоопланктон, він же – фітопланктон, що віддає енергію в процесі свого фотосинтезу.
Вид ланцюгів живлення
У природі існують два різновиди харчової взаємодії: пасовищний і детритний, кожен з яких ми розберемо далі.
Пасовищний тип
Для цього ланцюга живлення характерна наявність живих зелених рослин – повноцінних джерел живлення для травоїдних істот, які в майбутньому поїдаються хижаками. Подібна діяльність екосистеми має сонячну залежність.
Багато екосистем нашої планети існують за пасовищними особливостями виживання.
Детритний тип
Початковою органічною речовиною для даного виду ланцюга, що розкладається, виступає детрит, що вживається детритофагами, які згодом їдять хижаки. З цього слід виділити те, що детритному ланцюгу живлення потрібно менше сонця, на відміну від попередніх представників.
Для детритів характерно отримання органічних речовин, що вироблені іншою екосистемою.
Рух енергії в ланцюзі живлення
Сила між трофічними етапами переноситься внаслідок харчування однієї особини іншою з метою отримання необхідної поживної матерії. Однак така взаємодія енергією неефективна, тому тривалість ланцюгів живлення має якісь обмеження.
У період входження енергії в певну трофічну стадію вона перетворюється в біомасу – частину тіла живих істот. Отримана сила витрачається далі наступним трофічним етапом зі збереженням лише 10% енергетичного запасу і так далі.
Найчастіше така втрата заряду енергії призводить до утворення 3 рівнів замість повноцінних 6. Внаслідок цього, велика частина енергії витрачається у вигляді тепла або відходів і неживої субстанції, якими користуються редуценти.
Завдяки ланцюгам живлення дослідники мають можливість правильної оцінки механізму сили і руху поживної сировини, що надходить, на кожній трофічної стадії. Ланцюг живлення сприяє в понятті проблеми біоструктури всіх живих організмів.
