У біології простий поділ клітинних ядер надвоє описав вчений Р. Ремак у 1841 ще у році. При амітозі відбувається прямий, рівномірний розподіл хромосом і отримання клітин різного розміру. Явище характерне для старих елементарних частинок або тих, в яких протікають патологічні процеси. Подібний спосіб спостерігається у ссавців, миші, рослин, бактерій, дріжджів.
Основне поняття
За допомогою мітотичного циклу (послідовність деяких процесів) забезпечується мітоз клітини. Після нього з материнської клітини виходять 2 дочірні частинки. У кожній структурі міститься ідентичний генетичний матеріал. На відміну від амітозу, дочірні частинки мають один розмір. Ознаки, за якими відрізняється процес:
- клітинні ядра з ДНК не проявляються;
- хроматин не коротшає і не ущільнюється;
- відсутність мікротрубочок;
- нові клітини до мітозу не пристосовані;
- дезоксирибонуклеїнова кислота не подвоюється.
Якщо коротко, амітоз характерний для ракових клітин. При непостійному розташуванні генетичного матеріалу порушуються внутрішньоклітинні освіти. На відміну від амітозу, елементарні частинки можуть утворюватися шляхом ендомітозу.
За визначенням, після реплікації ДНК хромосоми не поділяються на хроматиди. Це призводить до збільшення числа хромосом в кілька разів. Зрозуміло, що таким шляхом утворюються клітини поліплоїдного виду.
Відмінна риса
У нормі процес спостерігається в інтенсивно функціонуючих клітинах, наприклад, в печінці, сечовому міхурі. Якщо розглядати явище з генетичної точки зору, ендомітоз представлений у вигляді геномної соматичної мутації.
Елементарна структура може ділитися за допомогою політенії. Особливості способу поділу:
- кратне збільшення числа ДНК;
- чи не змінюється число хромосом після фази поділу;
- кількість хромонем досягає більше 1000.
Головна характеристика політенії – відсутність всіх фаз мітотичного циклу, крім репродуктивності ДНК. Подібна різновид поділу спостерігається у високоспеціалізованих тканин.
На відміну від політенії, при проліферації спостерігається розростання тканини шляхом розмноження клітин за рахунок їх поділу.
Принципи класифікації
Амітоз протікає в 3 видах: реактивний, дегенеративний, генеративний. У першому випадку процес протікає на тлі впливу на структуру різних факторів. Елементарні частинки, яким властиво руйнуватися або атрофуватися, діляться дегенеративним способом. Подібне явище характерно для старіючих, патологічних клітин, наприклад, частинки запаленої тканини або злоякісної пухлини.
- Генеративний поділ вважається збалансованим. Воно зустрічається в фолікулярних одиницях яєчника. Критерії, характерні для процесу:
- дозрівання 1 яйцеклітини в місяць;
- швидке ділення фолікулярних клітин;
- освіта зрілого фолікула.
На наступному етапі виходить яйцеклітина, формується рубець. Процес не потребує прямих механізмів розподілу генетичної інформації. Але для нього характерний високий ризик розвитку раку яєчників.
Окрему увагу вчені приділяють регенеративному поділу. Воно має позитивне значення, оскільки відбувається в момент швидкого відновлення цілісності організму. Наприклад, після операції, опіки, травми. Клітини сприяють стрімкому утворенню рубця.
Механізм і приклади процесу
Амітоз вивчений біологами недостатньо. Відомо, що при діленні ядерні оболонки множаться. З батьківських клітин виходить 2 нові структури. Амітоз протікає в 2 фазах:
- Кариокінез. Виходить ядро з непостійним розподілом ДНК.
- Цитокінез. Структура ділиться на 2 частини, але з нерівним числом органел.
Аміотичний процес протікає в декількох типах, включаючи рівномірний, фрагментарний. У першому випадку виходить 2 однакових ядра, а в другому — утворюється кілька ядерець різного розміру. Окремо виділяється і нерівномірний аміотичний процес, при якому з’являється 2 різнокаліберних ядра. Найчастіше процес спостерігається у клітин, які відмирають.
Амітоз у людини передається у спадок, коли один з батьків хворий. Вчені, які досліджують цей процес, вважають, що такий поділ найпростіший.
Відносини між каріоплазмою і цитоплазмою змінюються. Додатково збільшується число багатоядерних клітин. Амітоз має біологічне значення, оскільки він сприяє швидкому відновленню тканин, розмноженню еукаріот і прокаріот. Подібним способом діляться лейкоцити.
У бактерій немає ядра, тому амітоз протікає за іншою схемою. Спочатку подвоюється ДНК, прикріплена до мембрани. На наступному етапі між новими структурами з’являється перетяжка. Вона ділить клітку на 2 частини. Амітоз сприяє утворенню елементарних частинок, у яких нерівна генетична інформація. Після процесу вони втрачають здатність поділу мітозом.
