Популяцією називають сукупність організмів одного виду, які проживають на певній території тривалий час і ізольовані від інших представників подібних груп.
Термін “популяція” (далі просто П) використовується не тільки в біології, але і в багатьох інших науках.
Визначення популяції в різних науках
Вперше в біології термін “популяція” ввів В. Йогансен в 1903 році.
Екологія та Біологія
Екологія і біологія визначають популяцію як сукупність особин одного виду із загальним генофондом. Тому популяція може самовідтворюватися та існує окремо від інших груп.
Цей термін також використовують для визначення конкретних груп тварин, яких людина розводить в процесі своєї життєдіяльності (стада, породи), а також культурних рослин (клони, сорти).
Медицина
Медицина використовує термін П для позначення сукупності індивідуумів, з якої робиться вибірка і на яку поширюються отримані результати досліджень. У цьому випадку популяцією може називатися як все населення, так і група пацієнтів з певною хворобою або госпіталізованих в одну медустанову.
Цитологія
У цитології популяція – це група клітин, які однорідні за певною ознакою. Представники однієї П відрізняються загальними характеристиками з точки зору фізіології, морфології та генетики, що має велике значення в дослідженнях хвороб, що передаються у спадок.
Характеристика
Члени популяції мають великий вплив один на одного. У них відзначені всі види зв’язків, які характерні для відносин між видами. Члени однієї П підтримують зв’язки:
- мутуалістичні (для взаємної вигоди);
- конкурентні.
Популяція буває монолітною або може охоплювати ряд інших груп:
- сімей;
- стад;
- зграй.
Якщо представники одного виду об’єднуються в популяцію, це надає їй нові властивості, наприклад, значно збільшується термін життя для кожного організму.
П схожа з біосистемою, тому що має її характерні ознаки:
- вона цілісна, структурована;
- має програму відтворення особин;
- має механізми авторегуляції та пристосовності.
Структура і функції
Як одиниця біології, популяція має свої функції та структуру. Структура може бути охарактеризована її представниками й тим, як вони розміщуються в ареалі.
Функції П схожі з функціями будь-якої біосистеми. Їй притаманні:
- зростання;
- розвиток;
- адаптація.
Усередині цієї системи діють правила, які дозволяють використовувати ресурси навколишнього світу так, щоб залишити після себе потомство.
Популяція як група має ряд характеристик, властивих кожній її особині:
- чисельність;
- щільність;
- рівень народжуваності;
- рівень смертності;
- темп зростання.
Кожна популяція має свою організацію. Її представники розподіляються по простору певним чином. Є закони співвідношення внутрішніх груп за віком, а також можуть як критерії враховуватися генетичні, поведінкові та інші ознаки.
Популяційна структура виду
Ареал, на якому проживає одна популяція організмів, може відрізнятися для окремих видів або навіть в межах одного виду. Його розміри визначаються тим, наскільки особини рухливі й активні.
Розрізняють кілька структур популяцій за різними ознаками:
- статева – скільки в П представників різної статі;
- вікова – скільки в П членів різних поколінь та який їх вік;
- генетична – наскільки різноманітні та мінливі генотипи;
- просторова – то, як розподіляються групи та окремі їх члени в просторі;
- екологічна – поділ на групи по тому, як вони взаємодіють з навколишнім середовищем.
Класифікація
Перша з найбільш вагомих характеристик популяції – її здатність самостійно жити на обмеженій території тривалий відрізок часу шляхом самовідтворення.
Популяції класифікують за різними структурами:
- просторова;
- щільність;
- вікова;
- частота зміни ареалу.
Важливо розуміти, що територіально межі проживання різних П не збігаються. Для характеристики структури П основними критеріями є:
- чисельність;
- те, як її члени розподіляються в просторі;
- як будуються їх відносини з різними характеристиками.
Популяція – це не хаотичне зібрання особин. Це стійке утворення з певною структурою, яке охоплює особин з єдиним генофондом і тісно пов’язаних один з одним, але вони відрізняються за статтю, віком і генотипом.
