Природна і наукова картина світу - малюнок

Природна і наукова картина світу — принципи, риси, форми



Природна і наукова картина світу (ПНКС) – це сукупність загальних наукових уявлень про навколишній світ, що інтегрованих в єдину систему. Вона об’єднує в собі не тільки фактологічну, наукову сторону, а й філософське осмислення загальності.

Наша доповідь на тему “природна наукова картина світу” дозволить не тільки ознайомитися з чинними концепціями, але також передумовами їх створення та історією розвитку природничо-наукової думки.

Історичні типи наукової картини світу3
Історичні типи наукової картини світу

Принципи природничо-наукової картини світу

Головне в створенні ПНКС – це встановлення міцних комунікативних зв’язків між конкретними природними науками. В іншому випадку будуть створені локальні або фрагментарні картини, обмежені однією областю пізнання.

Загальна картина формується синтетичним методом з їх досягнень, що, крім усього іншого, накладає специфічні обмеження на всі одержувані результати. Для наукової картини характерне використання наступних лімітуючих критеріїв:

  • зв’язок з практикою – це спосіб перевірки життєздатності будь-якої гіпотези та її істинності;
  • емпірична і теоретична відтворюваність – дослідження можна вважати істинними, якщо їх можливо повторити з отриманням такого ж результату;
  • системність – тобто впорядкованість знань, визначеність їх місця;
  • об’єктивність – відсутність впливу суб’єктивної оцінки на одержувані результати.

Системність знань також проявляється в чіткій структуризації матеріального світу.

Виділяють:

  • мегасвіт (космос та космічні тіла);
  • макросвіт (розміри тіл порівнянні з людиною);
  • мікросвіт (атоми, елементарні частинки і кварки).
Уявлення древніх людей про картину світу
Уявлення древніх людей про картину світу

Історична довідка

Початок формування різних світоглядних картин почався з донаукових спроб пояснення світоустрою. Сюди відносяться космогонічні міфи про трьох слонів, що стоять на величезній черепасі, легенди про богів-прабатьків, які існують у різних культур.

Пізніше з’явилися нові напрямки, що об’єднують в себе філософські та науково-теоретичні ідеї:

  • континуалістичні;
  • математичні;
  • атомістичні.

Попри те, що висловлені в давнину гіпотези і теорії мали безліч недоліків, їх основна думка — про зв’язок між усіма аспектами буття, — збереглася і до наших днів. З іншого боку, саме відсутність досліджень деталей природної картини світу і могло стати причиною кризи пізньої античної науки.

Наступним етапом у пізнанні світу стало формування механічної картини, натхненної як працями мислителів минулих століть — Демокріта, Лукреція, Аристотеля, — так і внеском вчених-сучасників — Коперника, Ньютона, Лапласа і Галілея.

Природна і наукова картина світу

Основними її рисами стали наступні положення:

  • всі тіла складаються з молекул, що хаотично і безперервно рухаються;
  • складові частинки матерії неподільні;
  • весь простір заповнений невидимою субстанцією, яка за властивостями наближається до рідини, — ефіром;
  • всі рухи підкоряються законам механіки Ньютона і зводяться до механічного переміщення, зіткнення атомів і молекул;
  • закони механіки поширюються і на процеси живої природи.

У простому побуті всі принципи механічної картини світу дотримувалися і не суперечили практиці.

Природна картина світу

Але з розвитком засобів і методів вимірювань, що дозволяли «заглянути» в космос, підтверджувався дисонанс між моделлю і реальністю. Наприклад, у випадку вивчення руху небесних тіл, необхідно було враховувати вплив складних ефектів, пов’язаних з переміщенням частинок, чия швидкість наближається до світлової.

У 19-му столітті накопичені знання були переосмислені і заново проаналізовані за допомогою електромагнітної картини світу, заснованої на дослідженнях Фарадея, Герца і Максвелла.

Було:

  • введено поняття фізичного поля;
  • відкриті електромагнітні хвилі (ефіру замість рідинної також надали електромагнітну сутність).

Але до початку XX століття знову проявилися недоліки теорії і з’явилася необхідність в розробці нової картини світу.

Сьогодні основною концепцією є квантова теорія поля, в якій квантове хвильове поле є універсальною формою матерії, що виявляє як корпускулярні, так і хвильові характеристики.

Її основоположниками стали Планк, Шредінгер, Гейзенберг і багато інших. Ключовими науками стали квантові механіка і електродинаміка, що пояснюють навіть тонкі взаємодії між частинками.

Місце хімії серед інших наук
Місце хімії серед інших наук

ПНКС для учнів

Знайомство з природною і науковою картиною світу представляється доречним в рамках таких дисциплін, як:

  • навколишній світ;
  • природознавство;
  • біологія;
  • фізика (складність матеріалу повинна співвідноситися з рівнем учнів).

Крім роботи на уроці, рекомендується самостійне виконання учнями індивідуальних проєктів у вигляді повідомлень і доповідей.

Як тези для реферату “природничо-наукова картина світу в наш час”, можна використовувати наступні коротко сформульовані положення:

  • світ існував не завжди, а з’явився в результаті Великого вибуху;
  • всі глобальні процеси описуються нелінійними законами;
  • весь світ постійно розвивається і незворотно еволюціонує;
  • час – не абсолютна величина, але для вимірювання тривалості будь-якої зміни можливе використання абсолютної швидкості;
  • у природі можливо все, що не обмежене законами збереження енергії і маси.

Іншими темами доповідей для учнів може стати більш докладний виклад суті історичних концепцій про будову Всесвіту або ж методологія сучасних досліджень (наприклад, «основні типи емпіричних і теоретичних способів вивчення явищ і процесів живої природи»).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *