Теорія еволюції Дарвіна — основні положення

Теорія еволюції Дарвіна – це одна з найзнаменитіших і суперечливих теорій походження і розвитку людини. Вже понад 200 років вона є каменем спотикання умів тисячі вчених по всій планеті.

Однак важко переоцінити її значення для людства, оскільки вона виступає теоретичним базисом для всієї сучасної біології та поняття еволюції як такого.

Виникнення ідеї еволюційної теорії

Чарльз Дарвін – це відомий англійський натураліст, який в 1859 році опублікував свою працю “Походження видів шляхом природного відбору”. До написання дослідницької роботи Дарвін багато подорожував і знаходив по всьому світу скелети древніх тварин, які своєю будовою нагадували сучасних ссавців. Відкривав він також нові види тварин і птахів, які мали спільні риси, але все-таки відрізнялися від уже відомих видів істот.

Важливо! На вулканічних островах вчений виявив дроздових птахів, які були подібні материковим. Цей факт навів його на думку, що істоти належать до одного виду, проте змінилися в процесі адаптації до нових умов.

Натураліст визначив, що умови середовища проживання відіграють одну з важливих ролей в утворенні видів. Цей факт і ряд інших особливостей похитнули його віру в уже наявне на той момент уявлення про створення живих організмів, і вчений вирішив дослідити це питання.

Так, об’єднавши досвід селекційної практики, знання сучасної йому біології та результати особистих спостережень в численних експедиціях, Дарвін пише свою знамениту книгу, де розкриває своє бачення еволюції всього органічного світу.

Важливо! У процесі досліджень вчений висуває гіпотезу про безпосередній зв’язок людини розумної з мавпою та укладає його в книгу “Походження людини та статевий відбір”, яка вийшла в 1871 році.

Основна думка теорії Чарльза Дарвіна

У центрі теорії знаходиться взаємодія властивостей спадковості та мінливості. Вони виражені в здатності дублювати подібні материнським типи обміну речовин і розвитку в цілому, які спільно впливають на різноманіття форм життя.

Вчений вивів дві основні форми мінливості:

Генотипна мінливість. Спадкова форма мінливості, в якій виявлялися відмінності в рамках одного виду, що проживає в подібних умовах навколишнього середовища.

Модифікаційна мінливість. Виражається однаковою реакцією на навколишнє оточення всіх особин одного виду зі збереженням своїх характеристик. Дані зміни не передаються у спадок.

Важливо! У наш час невизначену мінливість називають мутацією.

Дарвін вважав, що рушійною силою еволюції виступає саме генотипна (невизначена) мінливість.

Він виділяв такі її види:

• Шкідлива. Призводить до нежиттєздатності організмів.
• Нейтральна. Зміни, які якісно не відбиваються на видах.
• Перспективна. Саме ця мутація дала поштовх до формулювання теорії еволюції.

Навіть незначні зміни в одному поколінні посилюють дії наступних мутацій. В цілому, Теорія еволюції за Дарвіном містить тезу, що у всіх живих організмів на Землі один загальний предок і складні види еволюціонують від простих.

Згодом в генетичному коді організму накопичуються корисні або перспективні мутації та виникає новий вид живої істоти.

Головні положення в теорії Дарвіна

Думка про те, що всі види на планеті поступово і безперервно змінюються, виникала ще до Дарвіна, і згадувалася в наукових колах вже з кінця XVIII століття. Однак саме Чарльз поєднав всі еволюційні концепції в одну і сформулював нову гіпотезу походження видів, в основі якої лежать такі принципи:

• Перевиробництво. Сильна частина потомства виживає в несприятливому середовищі та розмножується. Це зберігає стабільну популяцію.
• Пристосування. Здатність адаптуватися до ворожого середовища і виживати в ньому.
• Боротьба за виживання. Це поняття дослідник позиціював як рушійний фактор в еволюції, у вигляді взаємодій між організмами в абіотичних умовах.
• Видоутворення. Полягає в накопиченні корисних мутацій і викоріненні поганих генів в межах одного виду, з подальшим отриманням абсолютно нового типу живого організму.
• Природний добір. Дане поняття є основою теорії еволюції Дарвіна. Виступає результатом боротьби за виживання, здатністю відтворювати сильне потомство і вимиранням непристосованих особин виду.

Докази теорії

Концепція Чарльза Дарвіна є каменем спотикання для багатьох вчених вже багато років. Завдяки їй біологи-дарвіністи можуть описати, якими були доісторичні Дельфіни. Але для абсолютного доказу своїх уявлень їм не вистачає речових доказів.

Прихильники божественного походження життя мотивують це тим, що ніякої еволюції не було, а все було створено відразу, і посміюються над ідеєю існування сухопутного дельфіна.

Однак в 1994 році були виявлені останки такої тварини, у якої були перетинчасті передні кінцівки та потужні задні лапи з хвостом. Така істота могла пересуватися по суші й зі спритністю плавати.

Знахідки такого характеру зустрічаються все частіше по всій планеті. На користь теорії еволюції говорить знахідка кісток пітекантропа – перехідного виду між людиною і приматом.

Дарвіністи виділяють наступні докази своєї теорії:

• Ембріологічний. Наявність спільних рис між зародками всіх хребетних. У людського ембріона на початку розвитку присутні зябра – цей факт свідчить про водяного предка.
• Морфологічний. Кожна нова істота не виникає сама собою, а використовує вже існуючі клітини батьків і походить від одного предка. Наприклад: подібна будова лап кажана і крота не виправдовують свою необхідність і явно дісталася від загального предка. Сюди ж відносяться рудименти, атавізми та п’ятипалі кінцівки.
• Біохімічний або молекулярно-генетичний. ДНК всіх живих істот на планеті складаються з 4 нуклеотидів, а на планеті їх понад 100. Кожна жива істота мала б свій унікальний генетичний код, якби не походила від єдиного предка.

“Білі плями” в теорії еволюції

Жодна людина на Землі не спостерігала, як один вид еволюціонував в інший, звідси головний висновок – теорія недоведена. Ще жоден примат не переродився в людину розумну, тому критики повсюдно ставлять під сумнів розумність ідеї Дарвіна.

Ось ще доводи, якими маніпулюють скептики при обговоренні теорії еволюції:

• Краса навколишнього світу. Згідно з Дарвіном і природним відбором, немає ніякої практичної необхідності в красі. При еволюції весь світ був би сповнений монстрами.
• Наявність різної кількості хромосом. У приматів їх 48, у людини – 46. Зменшивши кількість хромосом людина розумна не могла еволюціонувати від примата, і цей факт не вкладається в концепцію загального предка.
• Часовий період. В останні 2-3 тисячі років жоден кит не переродився в сухопутну тварину і жоден примат не еволюціонував в людину прямоходячу.
• Загальна і найслабша ланка у всій концепції еволюції по Дарвіну – це те, що відсутній чіткий і переконливий механізм спадкової мінливості.

Цікаві факти про Дарвіна

Історики виділяють такі цікаві факти, пов’язані з дослідником:

• Через 127 років після смерті вченого Англійська церква та Ватикан публічно вибачилися перед ним, прийнявши концепцію про еволюцію. Вони визнали, що життя розвивалося природним чином після того, як Бог дав поштовх до його початку.
• У своїх подорожах вчений обідав екзотичними видами тварин, яких досліджував.
• Перед тим, як стати натуралістом, Дарвін планував стати богословом.
• Чарльз з дитинства не переносив виду крові.
• Фраза “виживає найсильніший” належить Герберту Спенсеру, сучаснику Чарльза, а не самому Дарвіну.

Попри всі протиріччя і “білі плями”, сучасні вчені дивуються, як багато вдалося зрозуміти Дарвіну і випередити свій час без сучасних уявлень про генетику.

Розвиток в пізнанні фізичної природи спадковості привніс багато важливих доповнень і відкриттів в уявленні про походження видів.