Внутрішня будова ссавців — особливості органів і відділів

Ссавці – це хребетні тварини, загальною особливістю яких є вигодовування дитинчат молоком. Кількість видів нині існуючих ссавців – близько 5500.

Поширені вони на планеті майже повсюдно, різні види пристосовані до різних середовищ існування. Поведінкова різноманітність також вельми велика і багато в чому залежить від умов життя. Внутрішня ж будова ссавців приблизно однакова.

Відмінності ссавців від інших хребетних тварин

В процесі еволюції ссавці зазнали досить велику кількість змін, які призвели до ускладнення будови їх організму. Подібні ключові еволюційні зміни, вигідно відрізняють цей клас від інших, називаються ароморфози.

Основні ароморфози різних систем організму ссавців, що відрізняють їх від інших хребетних, представлені в таблиці:

Дані особливості притаманні не всім без винятку видам, що відносяться до класу ссавців. Наприклад, в клас ссавців включений підклас першозвірі, для яких живонародження не характерно. А також є і виняток для здатності зберігати температуру свого тіла незалежно від температури навколишнього середовища. Голий землекоп – це вид гризунів, що відноситься до класу ссавців, — є холоднокровним.

З кількістю шийних хребців теж не все однозначно. І хоча у більшості представників класу їх дійсно по 7, виключення все-таки є.

У ламантинів (морські ссавці, звані ще морськими коровами) їх менше через зрощення хребців, у лінивців і мурахоїдів їх кількість коливається від 6 до 9 в залежності від виду.

Будова ссавців

Хоча зовнішність представників цього класу тварин вельми різноманітна, анатомія і фізіологія мають ряд загальних особливостей і принципів.

Покривна система

Покривна система включає в себе шкірні та волосяні покриви, а також інші види рогових утворень. Шкірні покриви є захистом від небажаних впливів навколишнього середовища, проникнення в організм небезпечних речовин, а також регулюють водно-сольовий обмін із зовнішнім середовищем.

Шкіра ссавців складається з двох шарів: ектодермального (верхній шар шкіри) і мезодермального (нижній шар), або з епідермісу і дерми.

Для більшості ссавців характерна наявність рогових утворень епідермального походження, це:

• нігті;
• кігті;
• копита;
• роги;
• волосся;
• лусочки.

Волосся – утворення, типове для ссавців і притаманне саме цьому класу тварин. Основною функцією таких утворень є терморегуляція, крім цього, волосяний покрив захищає шкіру, бере участь в регуляції водно-сольового балансу.

Екзокринна система

Велика кількість розвинених шкірних залоз також є відмінною рисою ссавців. Залози зовнішньої секреції продукують речовини (секрет) і виводять їх на поверхню шкіри або слизових.

До залоз зовнішньої секреції відносяться також і молочні залози. Еволюційно вони утворилися в процесі видозміни потових залоз. Як секрет молочна залоза виділяє молоко.

Деякі види ссавців мають пахучі залози, секрет яких використовується тваринами для відлякування ворогів або для того, щоб мітити територію, а у деяких (качкодзьоба, єхидні) навіть виявлені залози, що виділяють отруту.

Будова скелета

Внутрішній скелет ссавців виконує функцію опори та захисту, а також необхідний для прикріплення м’язів. Череп відрізняється великим розміром черепної коробки та меншою кількістю кісток, ніж у інших хребетних.

Чітко розділений на 5 відділів хребет складається з плоских хребців, між якими знаходяться хрящові диски. До грудних хребців прикріплюються ребра, частина з яких (справжні ребра) з’єднуються з грудиною та утворюють грудну клітку, а частина (помилкові ребра) до грудини не доходять.

Передні кінцівки прикріплюються до плечового поясу, який у більшості ссавців складається з двох ключиць і двох лопаток.

Використовуються передні кінцівки для пересування по землі, плавання під водою, перельотів по повітрю, захоплення предметів і т.д. складається кінцівку верхнього пояса з плеча, передпліччя і кисті.

Плече утворено однією кісткою – плечовою, передпліччя — двома (променевою та ліктьовою), а кисть складається з трьох частин — зап’ястя (7 кісток), п’ясті (кількість кісток дорівнює кількості пальців) і пальців (що складаються з 2-3 фаланг).

Задні кінцівки прикріплюються до тазового поясу, який складається з парних кісток: лобкових, тазових і клубових. Кінцівка розділяється на три частини: стегно, гомілку і стопа. Стегно утворено стегновою кісткою, гомілка складається з малої і великої стегнових кісток, а стопа складається з:

• предплюсни;
• плесна;
• пальців.

М’язова система

Залежно від способу життя тварин розвиток м’язів може мати свої нюанси.

Але особливостями м’язової системи ссавців є:

• розвиток м’язів кінцівок;
• наявність підшкірної мускулатури;
• наявність діафрагми;
• добре розвинена жувальна мускулатура.

Підшкірна мускулатура, крім того, що відповідає за рух волосяного покриву і тим самим бере участь в терморегуляції, виконує такі функції, як: дозволяє згортатися в клубок тіл їжаків і броненосців, приводить в рух вібриси — жорсткі дотикові волоски, а також відповідає за міміку (вона найбільш розвинена у хижих ссавців і приматів).

Нервова система

Морфологічні ознаки дозволяють розділити нервову систему на центральну і периферичну. При цьому центральна нервова система включає в себе головний і спинний мозок, а периферична — відходять від спинного і головного мозку нерви.

Головний мозок ссавців надзвичайно розвинений і великий. У ньому виділяють п’ять відділів: передній, проміжний, середній, довгастий і мозочок. Особливо розвиненими є мозочок і передній мозок (в якому найбільш сильно розвинена кора великих півкуль головного мозку).

У спинному мозку ссавців добре розвинені як висхідні (проводять інформацію від частин тіла до головного мозку), так і спадні шляхи, сформовані руховими волокнами.

Периферичну нервову систему утворюють спинномозкові та черепні нерви. Частина з них відносять до соматичної нервової системи, а частина — до вегетативної.

Органи чуття

Для сприйняття інформаційних сигналів, що надходять із зовнішнього світу, Ссавці, як і інші хребетні, мають цілий набір органів чуття:

• зору;
• нюху;
• слуху і рівноваги;
• смаку;
• дотику.

Дихання і кровообіг

Газообмін організму з навколишнім середовищем здійснюється за допомогою системи дихання. Засвоєння кисню і виведення вуглекислого газу відбувається за допомогою легких, а також верхніх (ніс, носоглотка, ротоглотка) і нижніх (гортань, трахея і бронхи) дихальних шляхів.

Роль шкіри в газообміні незначна, і за допомогою шкірних кровоносних судин в організм потрапляє не більше 1% кисню.

Система, що постачає тканини киснем і поживними речовинами, звільняє їх від продуктів розпаду, а також транспортує біологічно активні речовини, розвинена у ссавців добре. Центральним органом кровообігу є чотирикамерне серце. Судини утворюють два кола кровообігу – великий і малий.

Травлення і видільна система

Травний тракт складається з:

• рото-глоткової порожнини;
• стравоходу;
• шлунка;
• кишківника.

У порівнянні з іншими групами, що відносяться до хребетних, травна система ссавців найбільш розвинена. Вона відрізняється складністю і більшою диференціюванням харчових залоз.

Водно-сольовий обмін в організмі, виведення продуктів обміну речовин, накопичення і виділення сечі відбувається за допомогою пари нирок і сечоводів, сечового міхура і сечівника.

Репродуктивна та ендокринна системи

Статевими залозами ссавців є насінники (у самців) і яєчники (у самок).

Ендокринна – це система залоз внутрішньої секреції, що виробляють регуляцію роботи внутрішніх органів тварини. Біологічно активні речовини виробляються як в результаті роботи ендокринних залоз, так і в органах і тканинах, що належать до інших систем організму. У вигляді конспекту коротко можна представити список найважливіших ендокринних залоз ссавців:

• гіпофіз;
• епіфіз;
• гіпоталамус;
• щитовидна залоза;
• наднирники.

Які ще органи та тканини містять ендокринні клітини та здатні виробляти гормони, можна зрозуміти з наступного списку:

• шлунково-кишковий тракт;
• плацента;
• тимус;
• нирки;
• серце;
• жирова тканина.

Представлений вище короткий опис будови ссавців може бути використано як загальна схема уроку з даної теми.