Земля – це єдина планета Сонячної системи, де можуть з’являтися і розвиватися живі істоти. Цей процес можливий завдяки озоновому шару, що захищає планету від ультрафіолетового сонячного випромінювання.
Але під дією різних факторів в ньому утворюються порожнечі, що загрожують життю на планеті. У повідомленні або рефераті про озонові діри слід коротко розповісти про причини і наслідки таких явищ, що представляють серйозну екологічну проблему.
Характеристика
Озоновий шар є невіддільною частиною стратосфери, його висота знаходиться в межах від 20 до 30 км. Озон представлений кисневою формою, що з’являється під дією сонячного світла. Коли стикаються молекули O2, що містять два атоми кисню, і фотони УФ-випромінювання, від кисневої формули від’єднується один з атомів і зливається з іншою молекулою O2. В результаті створюється з’єднання, яке визначається як O3.
Але вже в ХХ столітті вченими був зафіксований початок руйнування озонового шару, що призвело до появи небезпечних дірок в стратосфері.
Озон представлений газом блакитного кольору, що має особливий запах. Кожен з нас чув цей запах після дощу. Не дивно, що такий газ звучить в перекладі з грецької мови як «пахне».
Поняття і розташування дір в стратосфері
Дірами заведено називати особливі утворення, в яких спостерігається знижений рівень озону. На таких ділянках під дією різних факторів відбувається зниження концентрації озону до 30%. У місцях дірок ультрафіолетові промені у великій кількості проникають на земну поверхню, створюючи негативний вплив на всі живі організми.
Вперше озонова “діра” була відкрита вченими в 1985 році в Антарктиді, над станцією Халлі-Бей. У діаметрі вона досягала близько 1000 км, а її висота становила 24 км. Вченим вдалося довести той факт, що діра в стратосфері з’являлася щороку в кінці літа, але вже з настанням зими вона пропадала.
Вже у 2008 році в ході коротких досліджень озонових дір вдалося визначити, що вона збільшилася до 26 км2. Висновок виявився невтішним: вчені заявили, що земна атмосфера разом з усіма її живими організмами перебуває в небезпеці, набагато більшій, ніж передбачалося спочатку.
Пізніше озонова “діра” з’явилася над Арктикою. Сьогодні їх налічується кілька сотень, але найбільшою, як і раніше, залишається та, що утворилася над Антарктидою.
Процес появи озонових дір
З причин виникнення озонових дірок вчені називають надходження у верхні стратосферні шари речовин типу хлору і брому, що характеризуються руйнівною дією.
До цього ведуть:
- колосальні викиди на промислових заводах;
- масова вирубка лісових масивів.
Через необдуману і повсюдну діяльність людини небезпечні компоненти досягають озонового шару, де при контакті з сонячним світлом починають розкладатися. Отриманий хлор швидко спалює молекули блакитного захисного газу.
Відомо, що на полюсах Землі в певні часові періоди наступають полярні ночі, в ході яких озон не з’являється. Різко знижуються температурні показники, що тягнуть появу стратосферних хмар з величезною кількістю крижаних кристалів. В результаті повітря насичується молекулярним хлором.
Коли навесні відновлюється сонячне випромінювання, зв’язок між мікроскопічними частинами небезпечної речовини руйнується. Так і з’являються озонові небезпечні зони.
При підвищеному виробленні сонячних променів до полюсів планети направляються повітряні маси з вмістом озону. Він сприяє відновленню озонових дір.
Причини утворення дір
Діри в озоновому пласті з’являються на тлі ряду факторів. Однак основною причиною вважається забруднення навколишнього середовища. Крім хлору, до руйнівних речовин відноситься:
- бром;
- кисень;
- водень;
- всілякі продукти горіння (з’являються в процесі займання різних об’єктів).
Багато небезпечних компонентів виробляються промисловими об’єктами, які недобросовісно виконують свої обов’язки і не очищають викиди.
Вони вступають у взаємозв’язок з озоном, приводячи до його повного руйнування на молекулярному рівні.
Причини і наслідки озонових дір представлені численними польотами реактивних літаків. Все ті ж небезпечні для природи оксиди азоту виробляються двигунами позначених агрегатів, зі збільшенням потужності яких підвищується загальна маса небезпечних речовин. Наукові дані показують, що щороку в атмосферу надходить понад 1 млн тонн азоту.
Ще одна важлива причина утворення озонових дір полягає у нераціональному використанні мінеральних добрив. Потрапляючи в ґрунт, такі речовини вступають в реакцію з бактеріями та іншими мікроорганізмами. Оксид азоту, що виробляється в ході взаємодії, також підіймається в стратосферу, погіршуючи рівень озону.
Наслідки
Виникнення дір в захисному шарі негативно позначається на здоров’ї людей, про що говорять майже всі представники сучасної медицини. Так, при істотному зниженні озону в повітрі в регіонах:
- масово підвищується кількість випадків онкохвороб;
- розвивається катаракта, що веде до повної сліпоти;
- істотно знижується робота імунної системи, що тягне ускладнення багатьох патологій.
Порушений захисний шар негативно позначається на флорі і фауні. Найбільше страждають мешканці верхніх океанічних пластів:
- водорості;
- планктон;
- креветки;
- краби та ін.
В цей час існує і функціонує Міжнародний договір, яким передбачено зниження застосування речовин, що руйнують озоновий шар (перш за все – це хлор і бром). Але все ж озон здатен відновлюватися, хоч і дуже довго.
Відновлення озонового шару
Технічний прогрес не стоїть на місці. З метою збереження і розширення захисного шару в атмосфері розробники виступили з пропозицією щодо використання спеціальних літальних апаратів. Вони підіймаються на висоту від 12 до 30 км і розпилюють штучний озон і кисень. Так робляться спроби по збереженню природного захисту над землею.
Описуване явище ретельно вивчається вченими, представляючи серйозну загрозу і викликаючи непідробний страх. Відзначена тенденція, що в деяких промислових регіонах періодично з’являються витончення озонових пластів. Деякі з них піддаються позитивній динаміці по зменшенню в діаметрі.
Монреальський протокол
З офіційних документів слід зазначити Монреальський протокол. Згідно з цим протоколом країни, що підписали його, повинні:
- скорочувати використання транспортних засобів;
- удосконалювати виробництво з метою мінімізації шкідливих викидів.
Якщо не берегти планету, можуть відбутися незворотні зміни глобальних масштабів. Завдяки достатній кількості блакитного газу на поверхні Землі затримується необхідне тепло. При істотних порушеннях зміниться погода, і результатом стануть тривалі посухи з нестачею природних харчових продуктів і подальшим голодом.