Озонові діри - малюнок

Озонові діри — причини виникнення, наслідки, шляхи вирішення



Земля – це єдина планета Сонячної системи, де можуть з’являтися і розвиватися живі істоти. Цей процес можливий завдяки озоновому шару, що захищає планету від ультрафіолетового сонячного випромінювання.

Але під дією різних факторів в ньому утворюються порожнечі, що загрожують життю на планеті. У повідомленні або рефераті про озонові діри слід коротко розповісти про причини і наслідки таких явищ, що представляють серйозну екологічну проблему.

Озонова діра - визначення

Характеристика

Озоновий шар є невіддільною частиною стратосфери, його висота знаходиться в межах від 20 до 30 км. Озон представлений кисневою формою, що з’являється під дією сонячного світла. Коли стикаються молекули O2, що містять два атоми кисню, і фотони УФ-випромінювання, від кисневої формули від’єднується один з атомів і зливається з іншою молекулою O2. В результаті створюється з’єднання, яке визначається як O3.

Чинний озоновий шар багато століть тому сприяв тому, що мікроорганізми, які пристосувалися до життя у Світовому океані, переселилися на сушу. Згодом з них розвинулися високі життєві форми.

Але вже в ХХ столітті вченими був зафіксований початок руйнування озонового шару, що призвело до появи небезпечних дірок в стратосфері.

Озон представлений газом блакитного кольору, що має особливий запах. Кожен з нас чув цей запах після дощу. Не дивно, що такий газ звучить в перекладі з грецької мови як «пахне».

Еволюція антарктичної озонової діри 1957–2001 роки
Еволюція антарктичної озонової діри 1957–2001 роки

Поняття і розташування дір в стратосфері

Дірами заведено називати особливі утворення, в яких спостерігається знижений рівень озону. На таких ділянках під дією різних факторів відбувається зниження концентрації озону до 30%. У місцях дірок ультрафіолетові промені у великій кількості проникають на земну поверхню, створюючи негативний вплив на всі живі організми.

Вперше озонова “діра” була відкрита вченими в 1985 році в Антарктиді, над станцією Халлі-Бей. У діаметрі вона досягала близько 1000 км, а її висота становила 24 км. Вченим вдалося довести той факт, що діра в стратосфері з’являлася щороку в кінці літа, але вже з настанням зими вона пропадала.

У той період дослідникам вдалося довести, що атмосферний озон над Антарктидою скоротився на 50% від встановленої норми.

Вже у 2008 році в ході коротких досліджень озонових дір вдалося визначити, що вона збільшилася до 26 км2. Висновок виявився невтішним: вчені заявили, що земна атмосфера разом з усіма її живими організмами перебуває в небезпеці, набагато більшій, ніж передбачалося спочатку.

Пізніше озонова “діра” з’явилася над Арктикою. Сьогодні їх налічується кілька сотень, але найбільшою, як і раніше, залишається та, що утворилася над Антарктидою.

Достовірно встановлено, що в період з 1971 року і по теперішній час кількість блакитного захисного газу знизилася до 7%.

Озонова діра - фото

Процес появи озонових дір

З причин виникнення озонових дірок вчені називають надходження у верхні стратосферні шари речовин типу хлору і брому, що характеризуються руйнівною дією.

До цього ведуть:

  • колосальні викиди на промислових заводах;
  • масова вирубка лісових масивів.

Через необдуману і повсюдну діяльність людини небезпечні компоненти досягають озонового шару, де при контакті з сонячним світлом починають розкладатися. Отриманий хлор швидко спалює молекули блакитного захисного газу.

На практиці доведено, що всього одна молекула небезпечного хлору існує в атмосфері до 111 років, пошкоджуючи за цей період сотні тисяч аналогічних структур озону.

Відомо, що на полюсах Землі в певні часові періоди наступають полярні ночі, в ході яких озон не з’являється. Різко знижуються температурні показники, що тягнуть появу стратосферних хмар з величезною кількістю крижаних кристалів. В результаті повітря насичується молекулярним хлором.

Коли навесні відновлюється сонячне випромінювання, зв’язок між мікроскопічними частинами небезпечної речовини руйнується. Так і з’являються озонові небезпечні зони.

При підвищеному виробленні сонячних променів до полюсів планети направляються повітряні маси з вмістом озону. Він сприяє відновленню озонових дір.

Озонова діра над Антарктидою 2006 рік
Озонова діра над Антарктидою 2006 рік

Причини утворення дір

Діри в озоновому пласті з’являються на тлі ряду факторів. Однак основною причиною вважається забруднення навколишнього середовища. Крім хлору, до руйнівних речовин відноситься:

  • бром;
  • кисень;
  • водень;
  • всілякі продукти горіння (з’являються в процесі займання різних об’єктів).

Багато небезпечних компонентів виробляються промисловими об’єктами, які недобросовісно виконують свої обов’язки і не очищають викиди.

Непоправної шкоди захисному природному шару приносять ядерні випробування, результатом яких є вироблення енергії у великій кількості. Подібні дії призводять до появи оксидів азоту.

Вони вступають у взаємозв’язок з озоном, приводячи до його повного руйнування на молекулярному рівні.

Страшний факт: з 1952 до 1971 рік через ядерні випробування в атмосферу було викинуто близько 3 млн тонн оксидів азоту.

Причини і наслідки озонових дір представлені численними польотами реактивних літаків. Все ті ж небезпечні для природи оксиди азоту виробляються двигунами позначених агрегатів, зі збільшенням потужності яких підвищується загальна маса небезпечних речовин. Наукові дані показують, що щороку в атмосферу надходить понад 1 млн тонн азоту.

Ще одна важлива причина утворення озонових дір полягає у нераціональному використанні мінеральних добрив. Потрапляючи в ґрунт, такі речовини вступають в реакцію з бактеріями та іншими мікроорганізмами. Оксид азоту, що виробляється в ході взаємодії, також підіймається в стратосферу, погіршуючи рівень озону.

Причини утворення озонових дір

Наслідки

Виникнення дір в захисному шарі негативно позначається на здоров’ї людей, про що говорять майже всі представники сучасної медицини. Так, при істотному зниженні озону в повітрі в регіонах:

  • масово підвищується кількість випадків онкохвороб;
  • розвивається катаракта, що веде до повної сліпоти;
  • істотно знижується робота імунної системи, що тягне ускладнення багатьох патологій.

Порушений захисний шар негативно позначається на флорі і фауні. Найбільше страждають мешканці верхніх океанічних пластів:

  • водорості;
  • планктон;
  • креветки;
  • краби та ін.

В цей час існує і функціонує Міжнародний договір, яким передбачено зниження застосування речовин, що руйнують озоновий шар (перш за все – це хлор і бром). Але все ж озон здатен відновлюватися, хоч і дуже довго.

У разі припинення застосування небезпечних компонентів людством вже наявні дірки можуть повністю зникнути через 100 і більше років.

Наслідки утворення озонових дір

Відновлення озонового шару

Технічний прогрес не стоїть на місці. З метою збереження і розширення захисного шару в атмосфері розробники виступили з пропозицією щодо використання спеціальних літальних апаратів. Вони підіймаються на висоту від 12 до 30 км і розпилюють штучний озон і кисень. Так робляться спроби по збереженню природного захисту над землею.

Однак для проведення подібних заходів потрібні великі фінансові витрати. При цьому за один політ випускається мізерно мала кількість озону, транспортування якого вкрай складне і небезпечне.

Описуване явище ретельно вивчається вченими, представляючи серйозну загрозу і викликаючи непідробний страх. Відзначена тенденція, що в деяких промислових регіонах періодично з’являються витончення озонових пластів. Деякі з них піддаються позитивній динаміці по зменшенню в діаметрі.

Виверження вулкана Пінатубо
Виверження вулкана Пінатубо

Монреальський протокол

З офіційних документів слід зазначити Монреальський протокол. Згідно з цим протоколом країни, що підписали його, повинні:

  • скорочувати використання транспортних засобів;
  • удосконалювати виробництво з метою мінімізації шкідливих викидів.

Велику роль у відновленні пошкодженої атмосфери відіграє розробка і подальше застосування альтернативних енергетичних джерел.

Якщо не берегти планету, можуть відбутися незворотні зміни глобальних масштабів. Завдяки достатній кількості блакитного газу на поверхні Землі затримується необхідне тепло. При істотних порушеннях зміниться погода, і результатом стануть тривалі посухи з нестачею природних харчових продуктів і подальшим голодом.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *