Під вологістю повітря прийнято мати на увазі вміст в ньому водяних випарів. Цей параметр називають також парціальною густиною або пружністю пари.
Вологість повітря – це вкрай важливе значенням, адже воно є найбільш істотною характеристикою погоди і особливостей клімату. Велика увага, що приділяється цьому показнику, обумовлена його здатністю впливати на стан здоров’я людини і тварин. Від вологовмісту залежать і властивості деяких матеріалів, а також їх збереження.
Відносна і абсолютна вологість повітря
Абсолютна вологість повітря, формула якої являє собою відношення маси водяної пари до об’єму повітря, вимірюється в грамах на кубічний метр (г/м³).
Для обчислення відносної вологості повітря використовується відношення фактичної густини пари до максимальної можливої при наявній температурі:
d/ds
де
- d — це концентрація водяної пари в повітрі;
- ds — найбільше з можливих значень вологості повітря.
Вимірюється цей показник у відсотках. Для приведення до цієї одиниці виміру результат ділення необхідно помножити на 100.
У таблицях про нормативи, що описують норми вологості повітря, мова йде про відносну величину, тобто ступень насичення повітря водяною парою. Вимірювання цього показника в домашніх умовах може здійснюватися спеціальними приладами для контролю мікроклімату; зокрема, за допомогою домашньої метеостанції. Існує і простіший прилад – побутовий гігрометр.
Про те, які прилади використовують для визначення вологості повітря, учні 6 класу дізнаються на уроках фізики. Тут їх знайомлять з принципом дії психрометричного гігрометра, який полягає у фіксуванні різниці показань сухого термометра і змоченою водою. Рідина, випаровуючись, охолоджується, тому друге значення буде нижче. За величиною різниці показань можна визначити шуканий параметр.
Існують у вологості навколишнього середовища і інші характеристики:
- Точка роси. Цим терміном називають температурний рівень, до якого слід охолодити повітря при наявних тиску і вологості, щоб настало насичення його водяними парами.
- Дефіцит точки роси. Цим терміном позначається різниця між температурою повітря і точкою роси.
Розрахунок різних параметрів вологості повітря є вкрай важливим в деяких областях діяльності. Зокрема, він проводиться при прогнозуванні:
- стану злітно-посадкової смуги при температурі повітря близько нуля;
- хмарності;
- ймовірності гроз;
- обмерзанні.
Нормальна вологість
Згідно стандарту “Будівлі житлові та громадські. Параметри мікроклімату в приміщенні”, нормальним рівнем відносної вологості вважається величина від 30 до 45% в холодну пору року і від 30 до 60% влітку. Цим стандартом передбачені і крайні значення діапазону: взимку параметр не повинен перевищувати 60%, а влітку – 65%.
Забезпечення відповідності фактичної зволоженості, заявленої в стандартах, є, в першу чергу, функціональним обов’язком організацій, що займаються проєктуванням і обслуговуванням будівлі.
Люди ж, які проживають в будівлі, можуть контролювати показники вологості за допомогою побутових гігрометрів і підтримувати їх у разі необхідності на рекомендованому фізіологами рівні.
Заявлена в стандартах нижня межа норми, що складає 30%, відчувається багатьма людьми як сухе повітря. Примітно, що негативне сприйняття 30% вологості не тільки суб’єктивно, але і має об’єктивний прояв:
- в’янення кімнатних рослин;
- суб’єктивне відчуття сухості шкіри у людей;
- дискомфорт в області носової порожнини при диханні.
Особливу увагу потрібно приділяти рівню вологості навколишнього середовища в кімнаті, де проживає дитина. Надмірно сухе повітря здатне нашкодити молодшому члену сім’ї більшою мірою, ніж його батькам. Це пов’язано з незрілістю імунної системи, недостатньо розвиненими внутрішніми резервами організму.
Наслідками можуть бути:
- Ослаблення природного імунного захисту організму.
- “Нештатна” реакція імунної системи на зовнішні подразники у вигляді розвитку алергічних проявів.
- Зміна властивостей епідермісу: він втрачає еластичність, починає лущитися. Це може негативно позначитися на властивостях власного імунітету шкіри.
Відомий педіатр Євген Комаровський наполягає на визнанні рівня 60% оптимальним для здорової дитини і рекомендує підвищення вологості до 70% в приміщенні, де живе дитина, що підхопила інфекційне захворювання. Аргументом на користь такого впливу є менше пересихання слизових оболонок, якщо дитина дихає вологим повітрям.
Вплив сухого повітря
В процесі життєдіяльності людини з поверхні її шкіри випаровується певна кількість вологи. Надмірно сухе повітря в приміщенні сприяє активізації цього процесу, в результаті чого може з’явитися зневоднення:
- Підсихання шкіри і слизових оболонок, яке може привести до розтріскування. Найбільш частим негативним наслідком є виникнення інфекційних захворювань через полегшення проникнення інфекційних агентів через тріщини.
- Зморщування шкірних покривів, поява лущення епідермісу. Звідси випливає залежність темпів загоєння ран від рівня зволоженості навколишнього середовища.
Причинами зниження вологості в приміщенні нижче нормального рівня є:
- робота опалювальних приладів, включаючи підігріваються підлоги;
- морозна погода в зимовий час.
При виявленні проблеми пересихання повітря в житловому приміщенні рекомендується вживати профілактичних заходів з метою не допустити повторення неприємної ситуації.
Негативний вплив надмірної вогкості
Найбільш чутливі до вологи в приміщенні люди, які страждають хронічними серцево-судинними захворюваннями:
- артеріальною гіпертензією;
- поширеним атеросклерозом судин.
Надмірний вміст вологи сприяє погіршенню самопочуття і якості життя.
Важливим фактором є вплив вологості і на навколишнє оточення. Зокрема, тривалий надлишок водяної пари в повітрі провокує розмноження цвілевих грибків в меблях і шпалерах.
У людей, чия імунна система схильна до гіперреактивності, розвиваються алергічні реакції на спори цих грибків. Такий комплекс причин підвищує ймовірність розвитку бронхоспастичних захворювань, а також порушення сну, що неминуче позначається на загальному стані людини.
Способи впливу на зволоженість повітря
Якщо, попри всі старання будівельників, гігрометр наполегливо показує рівень вологості нижче допустимого, можна приступати до його врегулювання. Найочевидніший спосіб, що вважається найбільш надійним, – установка спеціального зволожувача повітря. Такі агрегати поступово витісняють з обігу тазики з водою, розставлені по кімнаті, і розвішані по ній мокрі рушники.
При вихідному низькому вологовмісту бажаного результату при установці такого приладу доведеться чекати кілька днів. Це пов’язано з тим, що водяними парами повітря починає насичуватися тільки після того, як вологою просочаться меблі та оздоблювальні матеріали в приміщенні. Тобто навіть професійне обладнання не дає миттєвого результату.
До сих пір в ходу і прості способи зволоження повітря в кімнаті:
- в кімнаті розташовують великий резервуар з водою;
- деякі вважають, що результативним є розвішування по кімнаті мокрих речей.
У ряді випадків виникає необхідність зниження вологості. У цій ситуації рекомендуються наступні заходи:
- установка осушувача повітря;
- провітрювання квартири, найбільш ефективно воно в зимовий період;
- використання кондиціонерів з відповідним режимом, який усуває з повітря водяну пару;
- установка витяжки над кухонною плитою.
Необхідне, в цьому випадку, і усунення причини підвищеної вологості, зокрема, протікання у водопровідних трубах, осушення сирих ділянок.
Слід звернути увагу, що боротьбі з цвіллю, що з’явилася в приміщенні, сприяє тільки систематичне підтримання цього параметра на потрібному рівні. Тому, просушивши приміщення одного разу, необхідно за допомогою спеціального приладу контролювати стан повітря надалі з метою запобігання повторного підвищення вологості.
