А
Абсолютна шкала температур – температурна шкала, звана також шкалою Кельвіна, нульова температура в якій відповідає абсолютному нулю “-273°С”, а кожен градус температури дорівнює градусу шкали Цельсія
Агрегатні стану речовини – стан однієї і тієї ж речовини, переходи між якими супроводжуються різкими змінами її фізичних властивостей (наприклад, густини, питомої теплоємності тощо); вода, наприклад, може перебувати в одному з трьох агрегатних станах – твердому, рідкому і газоподібному.
Амперметр – прилад, призначений для вимірювання сили струму.
Атмосферний тиск – тиск повітря атмосфери тіла, що знаходяться в ньому, і на земну поверхню
Анод – позитивно заряджений електрод.
Атом – найдрібніша частка хімічного елемента, що зберігає всі його властивості.
Атомна одиниця маси (а.е. м.) – 1/12 маси атома ізотопу вуглецю з масовим числом 12.
В
Вакуум – розряджений газ, концентрація молекул в якому настільки мала, що вони не стикаються один з одним.
Випаровування – утворення пари, що відбувається на поверхні рідини.
Вага тіла – сила, з якою це тіло, що притягується землею, діє на горизонтальну опору або підвіс.
Внутрішня енергія тіла – сума кінетичної енергії теплового руху його атомів і молекул і потенційної енергії їх взаємодії між собою.
Внутрішній опір – опір джерела струму.
Вольтметр – прилад, призначений для вимірювання напруги в електричних ланцюгах.
Г
Газові закони – залежності між макроскопічними параметрами газу в ізопроцесах.
Гравітаційна постійна – G, коефіцієнт пропорційності в законі всесвітнього тяжіння, що чисельно рівний силі тяжіння між двома точковими тілами масою 1 кг, розташованих на відстані 1 м один від одного
Гравітаційні сили – сили всесвітнього тяжіння, в результаті дії яких всі тіла притягуються один до одного.
Д
Двигуни внутрішнього згоряння – теплові двигуни, в яких частина хімічної енергії палива, що згорає, перетворюється в механічну енергію.
Деформація – зміна взаємного розташування точок тіла, в результаті якого змінюється його розміри, форма і об’єм.
Динаміка – розділ механіки, що вивчає причини руху тіл.
Динамометр – прилад для вимірювання сили.
Діод – двохелектродний електровакуумний, напівпровідниковий або газорозрядний прилад, що володіє односторонньою провідністю.
Дифузія – рух частинок речовини, що приводить до його перенесення і відповідних змін його концентрації, а також до взаємопроникнення частинок однієї речовини в іншу.
Діелектрики – речовини, в яких немає вільних зарядів.
Другий закон Ньютона – добуток маси тіла на його прискорення дорівнює сумі сил, що діють на це тіло.
Доцентрове прискорення – прискорення тіла або точки при рівномірному русі по колу
Джерело струму – пристрій, всередині якого відбувається поділ різнойменних електричних зарядів під дією сторонніх сил
Другий закон термодинаміки – неможливий процес, єдиним результатом якого був би перехід кількості теплоти від холодного тіла до гарячого.
Е
Електрична провідність речовини – здатність речовини проводити струм під дією електричного поля.
Електричний заряд – одна з властивостей матерії, що визначає інтенсивність електромагнітних взаємодій між зарядженими частинками і тілами.
Електричні сили – сили, що діють між зарядженими частинками і тілами.
Електричний струм – впорядкований рух заряджених частинок в провіднику.
Електричне поле – матеріальний об’єкт, що існує навколо електричних зарядів і є однією з форм прояву електромагнітного поля.
Електрорушійна сила – відношення роботи сторонніх сил при переміщенні заряду по повному ланцюгу до величини цього заряду.
Електродинаміка – розділ фізики, що вивчає взаємодію між електрично зарядженими тілами і частинками.
Електроємність – відношення заряду однієї з обкладок конденсатора до напруги між його обкладками.
Електроліз – процес розкладання електроліту при пропущенні електричного струму.
Електроліт – речовина, що володіє іонною провідністю.
Електролітична дисоціація – розпад молекул електроліту на іони.
Енергія – датність тіла або системи тіл робити роботу.
З
Закон Авогадро: в рівних об’ємах ідеальних газів при однакових тисках і температурах міститься однакова кількість речовини.
Закон Бойля-Маріотта – при ізотермічному процесі добуток тиску даної маси газу на його об’єм не змінюється.
Закон всесвітнього тяжіння – будь-які два тіла притягуються один до одного з силою, яка прямо пропорційна масам обох тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Закон Гей-Люссака – при ізобарному процесі відношення об’єму даної маси газу до його температури постійно.
Закон Гука – модуль сили пружності при пружній деформації розтягування (або стиснення) тіла прямо пропорційний абсолютному значенню зміни його довжини.
Закон Джоуля-Ленца – кількість теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом, дорівнює добутку квадрата сили струму, опору провідника і інтервалу часу проходження струму по провіднику.
Закон інерції – якщо на тіло не діють ніякі інші тіла, то тіло буде перебувати в спокої або рухатися рівномірно і прямолінійно.
Закон Кулона – сила взаємодії двох точкових нерухомих заряджених тіл у вакуумі прямо пропорційна добутку модулів їх зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Закон Ома для повного ланцюга – сила струму в повному ланцюзі дорівнює відношенню електрорушійної сили до сумарного опору ланцюга.
Законом Ома для ділянки ланцюга – сила струму через провідник прямо пропорційна прикладеній напрузі і обернено пропорційна його опору.
Закон збереження імпульсу – сумарний імпульс замкнутої системи тіл не змінюється.
Законом збереження електричного заряду – в замкнутій системі алгебраїчна сума зарядів всіх частинок залишається незмінною.
Заряджені тіла – тіла, що володіють електричним зарядом.
І
Ідеальний газ – газ, взаємодія між молекулами якого дуже мала.
Ідеальний тепловий двигун – це двигун, що працює по циклу, що складається з двох ідеальних ізотермічних і двох ідеальних адіабатних процесів, запропонований французьким фізиком С. Карно.
Ізобара – графік залежності об’єму газу від його температури при ізобарному процесі.
Ізобарний процес – зміна стану газу, що відбувається при постійному тиску.
Ізопроцеси – процеси, що протікають при незмінному значенні одного з макроскопічних параметрів (тиску, об’єму або температури).
Імпульс тіла – величина, що дорівнює добутку маси тіла на його швидкість.
Іони – електрично заряджені атоми або групи атомів, що втратили або приєднали до себе електрони.
Іонна провідність – вид електричної провідності речовини, при якому носіями вільних зарядів є іони.
Інерція – властивість тіла зберігати стан рівномірного прямолінійного руху або спокою, коли діючі на нього сили відсутні або взаємно врівноважені.
К
Кінетична енергія тіла – величина, що дорівнює половині добутку маси тіла на квадрат його швидкості.
Кипіння – інтенсивний процес переходу рідини в пар, що відбувається в результаті утворення великої кількості бульбашок пари, що спливають і лопаються на поверхні рідини при її нагріванні.
Коефіцієнтом корисної дії – відношення роботи, до кількості теплоти, отриманої від нагрівача.
Коефіцієнт пружності (жорсткості) – коефіцієнт пропорційності в законі Гука.
М
Макроскопічні параметри – тиск, об’єм і температура макроскопічного тіла, що характеризує його стан без урахування його молекулярної будови.
Маса – відношення модуля сили, що діє на тіло, до модуля прискорення, яке це тіло отримало в результаті дії цієї сили.
Міжнародна система одиниць – (СІ) – система з семи основних фізичних одиниць:
- довжини – метр;
- маси – кілограм;
- часу – секунда;
- сили струму – ампер;
- абсолютної температури – Кельвін;
- сили світла – кандела;
- кількості речовини – моль.
Механіка – наука про загальні закони руху тіл.
Механічна енергія тіла – енергія, пов’язана з його швидкістю і положенням щодо інших тіл, рівна сумі кінетичної і потенційної енергій тіла.
Механічний рух – зміна положення тіла в просторі відносно інших тіл.
Моль – одиниця виміру кількості речовини в системі СІ, рівна кількості речовини, що міститься в 12 г вуглецю.
Молярна маса – відношення маси даного зразка речовини до кількості речовини, що міститься в цьому зразку.
П
Потужність струму – відношення роботи струму за деякий інтервал часу до величини цього інтервалу.
Пар – речовина в газоподібному стані.
Перший закон термодинаміки (закон збереження і перетворення енергії) – зміна внутрішньої енергії системи при переході з одного стану в інший дорівнює сумі робіт зовнішніх сил і кількості теплоти, що переданоа системі.
Постійна (число) Авогадро – NA, число атомів (або молекул), що міститься в одному молі будь-якої речовини.
Постійна Больцмана – k, фізична постійна, рівна відношенню універсальної газової постійної до числа Авогадро
Постійний струм – електричний струм, сила якого не змінюється з часом.
Поступальний рух – рух тіла, при якому будь-яка пряма, проведена в цьому тілі, переміщається паралельно самій собі.
Потенціал електричного поля – відношення потенційної енергії заряду в електричному полі до величини цього заряду.
Потенційна енергія – енергія, пов’язана тільки з відносним розташуванням тіл або їх частин (деформацією).
Пов’язані заряди – заряди, що виникають на поверхні діелектрика при його поляризації в електричному полі.
Н
Напруженість електричного поля – відношення сили, з якою поле діє на заряд в даній його точці, до величини цього заряду.
Негативний електричний заряд – знак електричного заряду електрона.
Надпровідність – нульовий опір провідника, що спостерігається у деяких речовин при охолодженні їх нижче певної (критичної) температури.
П
Питома теплоємність – величина, що чисельно рівна кількості теплоти, яку необхідно передати 1 кг речовини, щоб підняти його температуру на 1°С.
Питома теплота плавлення – величина, чисельно рівна кількості теплоти, яку необхідно передати 1 кг кристалічної речовини, щоб перетворити її в рідину тієї ж температури.
Питома теплота пароутворення – величина, чисельно рівна кількості теплоти, яку необхідно передати 1 кг рідини, щоб перетворити її в пар тієї ж температури.
С
Сила – кількісна міра взаємодії тіл між собою, в результаті якого тіла набувають прискорення.
Сила Архімеда – спрямована вгору сила, що діє на всяке тіло, занурене в рідину (або газ), і рівна вазі витісненої цим тілом рідини (або газу).
Сили тертя – сили, що перешкоджають відносному руху дотичних тіл.
Сила тертя спокою – сила тертя між двома дотичними тілами, нерухомими відносно один одного.
Сила тертя ковзання – сила, що перешкоджає, ковзанню одного тіла по поверхні іншого.
Сила тяжіння – сила, з якою Земля притягує тіло, що знаходиться на її поверхні або поблизу неї.
Т
Температура – фізична величина, що характеризує стан теплової рівноваги системи з двох або декількох тіл; при цьому, якщо тіла знаходяться в тепловій рівновазі, то вони мають одну і ту ж температуру.
Температура нагрівача – максимальна температура, до якої нагрівається робоче тіло в тепловому двигуні.
Температурний коефіцієнт опору – коефіцієнт пропорційності в залежності опору від температури, що чисельно рівний відносній зміні опору при нагріванні провідника на 1 К.
Теплові двигуни – пристрої, що перетворюють частину внутрішньої енергії тіл в механічну енергію.
Теплообмін – (теплопередача) – процес передачі енергії від одного тіла до іншого без здійснення роботи.
Термодинаміка – розділ фізики, що вивчає теплові процеси макроскопічних тіл без використання характеристик руху і взаємодії молекул або атомів.
Ф
Фізика – наука про природу, що вивчає основні характеристики і явища матеріального світу.
Ш
Шкала Цельсія – температурна шкала, названа на честь А. Цельсія, в якій один градус (°С) дорівнює 1/100 різниці температур кипіння води і танення льоду при нормальному атмосферному тиску, а точка танення льоду прийнята за 0°С.
