Науковий прорив у вивченні Світового океану і загострення продовольчої проблеми викликали, насамперед, інтерес до його біологічних ресурсів. Однак величезні розміри Світового океану створили помилкові уявлення про його необмежені багатства.
Так, Сучасні масштаби вилову риби вже перевищили темпи її відтворення. Повністю зникли деякі безцінні мешканці океану.
Одним із шляхів вирішення проблеми раціонального використання морепродуктів є перехід від бездумного споживання до технології марикультури, тобто штучного вирощування необхідних людині морських організмів.
Ця технологія дає можливість не тільки відновити, але і примножити ресурси Світового океану.
Активне вторгнення людини насамперед в зону шельфу з метою видобутку багатьох видів мінеральної сировини, особливо нафти, призвело до забруднення величезних океанічних просторів.
Це своєю чергою зумовило виродження аквальних («аква» – вода) природних комплексів. Тому зараз гостро стоїть питання про вдосконалення технологій видобутку корисних копалин з дна океану і їх транспортування.
Енергетично-сировинна проблема полягає в забезпеченні потреб людства енергією і мінерально-сировинними ресурсами. Її загострення в другій половині XX ст. викликано стрімким зростанням потреб господарства в паливі та сировині. Підсилює проблему те, що багато сировинних запасів майже вичерпані.
У 70-ті роки у світі виникла енергетична криза. В основі його був конфлікт між головними виробниками основних джерел енергії (насамперед газу і нафти) – країнами, що розвиваються і споживачами – розвиненими країнами.
Після того як країни-виробники штучно знизили обсяги видобутку нафти, ціни на неї і енергію різко підскочили.
У багатьох розвинених країнах були введені жорсткі заходи економії електроенергії. Деякі держави змушені були звернутися до нетрадиційних джерел енергії.
Вчені попереджають і про можливість швидкого (за десятки років) вичерпання деяких найважливіших корисних копалин:
- залізної і мідної руд;
- нікелю;
- марганцю;
- алюмінію тощо.
