До недавнього часу Африку нерідко називали колоніальним материком. Колоніальний розділ Африки європейськими країнами стався, в основному, в кінці XIX – початку XX ст., причому в період між двома світовими війнами ситуація мало змінилася.
Але після Другої світової війни процес деколонізації почав відбуватися досить швидко. У цьому відношенні особливо знаменним був 1960 р., коли від колоніальної залежності звільнилися 17 країн. Не випадково цей рік отримав найменування»року Африки”.
Надалі деколонізація тривала, і одна за одною впали англійська, французька, бельгійська, португальська та інші колоніальні імперії в Африці.
Нині на політичній карті Африки налічується вже 54 незалежних держави. Всі вони, за винятком ПАР, належать до країн, що розвиваються.
Проте в спадщину від колоніального минулого незалежним країнам Африки залишилося чимало прикордонно-територіальних конфліктів, які вже не раз приводили до збройних зіткнень і навіть локальних війн. За особливостями географічного положення країни Африки поділяють насамперед на Приморські і внутрішньоконтинентальні.
Виходу до моря в Африці не мають 15 країн – більше, ніж в будь-якій іншій частині світу (наприклад: Малі, Нігер, Ефіопія, Ботсвана та ін.).
Відсутність виходу до моря негативно позначається на соціально-економічному розвитку цих держав, більшість яких входить до групи найменш розвинених країн світу.
За розмірами території країни Африки, як і країни Азії, розрізняються дуже сильно. Три країни мають площу понад 2 млн км2 (Судан, Алжир і демократична республіка Конго), дев’ять країн – понад 1 млн км2:
- Лівія.
- Малі.
- Нігер.
- Ефіопія.
- ПАР та ін.
Решта країн в більшості своїй відносяться до середніх (200-500 тис.км2), але є і зовсім невеликі країни, перш за все острівні. Настільки ж великі контрасти і щодо чисельності населення: від Нігерії, яка входить в десятку «стомільйонних» країн, до деяких острівних держав (Кабо-Верде, Сан-Томе і Прінсіпі) з числом жителів менше 0,5 млн осіб.
Після отримання політичної незалежності майже всі країни Африки за формою правління стали республіками. Монархій в Африці всього три (наприклад, Марокко).
За формою адміністративно-територіального устрою на континенті різко переважають єдині, унітарні держави; федерацій в Африці всього три (Нігерія, Ефіопія і Коморські острови).
Елементи федералізму знаходять вираз і в ПАР. Африку прийнято поділяти на п’ять великих субрегіонів:
- Північну.
- Західну.
- Східну.
- Центральну.
- Південну Африку.
Поряд з цим часто використовується і двочленний поділ на:
- Північну (арабську).
- тропічну Африку (або Африку на південь від Сахари).
