Північна Америка – третій за величиною материк Землі після Євразії та Африки. Його площа – 24 млн км2. Материк знаходиться на північ від екватора в Західній півкулі.
Його крайні точки:
- північна – мис Мерчісон, 72° пн. ш., 94° з. д.;
- південна – мис Мар’ято, 8° пн. ш., 81° з. д.;
- західна – мис Принца Уельського, 65° пн. ш., 168° з. д.;
- східна – мис Сент-Чарльз, 52° пн. ш., 56° з. д.
Північну Америку від Південної відокремлює Панамський канал, а від Євразії – Берингову протоку. Материк омивають води Північного Льодовитого, Атлантичного і Тихого океанів. На півдні далеко в сушу вдається Мексиканська затока, на півночі – Гудзонів.
Найбільші півострова:
- Лабрадор.
- Каліфорнія.
- Флорида.
Найбільші острови: Гренландія, острови Канадського Арктичного архіпелагу.
З історії дослідження. Північна Америка, так само як і Південна, відноситься до Нового Світу, відкритого Христофором Колумбом в епоху Великих географічних відкриттів. Однак освоєння цих територій відбувалося різними шляхами.
Першими європейцями, які досягли Північної Америки ще в XI ст., були Вікінги, але вони не залишили постійних поселень, і їх відкриття не були відомі в Старому Світі. Іспанці прийшли на 500 років пізніше, розселяючись головним чином в південних частинах материка.
У дослідженні материка брали участь і російські експедиції. Зокрема, Вітус Берінг і Олексій Чириков на двох судах обстежили значну частину узбережжя Аляски і принесли в Росію звістку про багатства цього краю. Російські володіння на Алясці 1867 року перейшли у володіння Сполучених Штатів Америки.
Рельєф і корисні копалини
У Північній Америці можна виділити гірський захід і рівнинний Схід. Рівнини материка надзвичайно багаті корисними копалинами. Так, наприклад, на півострові Лабрадор розташований залізорудний пояс, що простягнувся на 1300 км при ширині в 100 км.
Він пов’язаний з кристалічними породами, які місцями виходять на поверхню. До порід осадового походження приурочені великі родовища нафти і природного газу на шельфі Мексиканської затоки, на Великих рівнинах, а також кам’яного вугілля в Пенсільванському басейні.
На сході материка простяглися невисокі гори Аппалачі. Вони сильно зруйновані, пересічені широкими долинами. Східні схили гір плавно переходять в Приатлантичну низовину, на якій розташовані великі міста і порти США.
Захід Північної Америки займають гори Кордильєри – один з найбільших на Землі складчастих гірських поясів, що утворився на стику літосферних плит. Найвища точка – вершина Мак-Кінлі (6193 м) – знаходиться на Алясці.
У Кордильєрах багато вулканів, найвищий з яких – Орісаба (5700 м) – розташований на мексиканському нагір’ї. Для Кордильєр характерні часті землетруси. У Кордильєрах розташовані великі нагір’я:
- Великий басейн.
- Мексиканське.
- Плато Колорадо.
Кордильєри багаті рудними корисними копалинами, а в передгір’ях знайдені великі нафтові родовища.
Води суші
Північно-американській платформі, що лежить в основі материка, відповідають Міссіссіпська низовина, по якій протікає найбільша річка Північної Америки – Міссісіпі (6420 км). Річка Колорадо (басейн Тихого океану), що бере початок в Скелястих горах, прорізала в плато глибоку ущелину – Великий каньйон, глибина якого досягає 1800 м.
Великі озера мають льодовикове походження, одне з них – озеро Верхнє – є найбільшим за площею прісноводним озером світу (82 тис. км2). Стік з озер йде по річці Св. Лаврентія, яка, як і Міссісіпі, належить до басейну Атлантичного океану. Багато річок Великих рівнин несуть води в Північний Льодовитий океан.
