Природні зони Південної Америки — характеристики та особливості

Природні зони Південної Америки незмінно вражають своїм багатством флори і фауни. Унікальна географія материка робить його справжнім рекордсменом – тут розташована найповноводніша річка, найдовший гірський хребет, найпосушливіша пустеля на планеті, найвищий діючий вулкан та найбільший у світі солончак.

Географічне положення Південної Америки

Континент, розташований на півдні Західної півкулі, омивається Тихим і Атлантичним океаном.

Він має слабо порізану берегову лінію з малою кількістю островів, які сконцентровані на півдні материка.

Хоча Південна Америка – не найбільший континент, вона, однак, володіє багатою різноманітністю природних зон, що пов’язано з витягнутою з півночі на південь формою.

Геологія і рельєф материка

Основою континенту є Південно-Американська платформа та андський гірський пояс.

Стародавня платформа займає значну частину материка – його центральну і східну частину. Тому в Південній Америці переважає рівнинний рельєф з рідкісними плоскогір’ями, які утворені фундаментом платформи, що вийшов на поверхню.

У південній частині знаходитья молода і значно менша за розмірами Патагонська платформа.

Захід материка облямовують високі Анди – найдовший гірський хребет, що з’явився на стику океанічної та материкової плити за часів динозаврів. Це молоді гори, де ще відбуваються тектонічні процеси та діють вулкани.

Природні зони Південної Америки і їх характеристика

Південна Америка зачіпає зони відразу п’яти кліматичних поясів:

• екваторіального;
• субекваторіального;
• тропічного;
• субтропічного;
• помірного.

Її природа унікальна, що обумовлено наявністю тварин-ендеміків. Кожна із зон відмінна один від одної, тому їх короткий опис буде наведено в таблицях.

Вологі екваторіальні ліси

Амазонська низовина – найбільша на планеті, займає північно-східну частину Південної Америки та є колискою для великої кількості видів тварин і рослин.

Тут розташовуються важкопрохідні вологі екваторіальні ліси, що живляться водами величної та повноводної річки Амазонки.

Змінно-вологі ліси

Ця зона розташовується по краях екваторіальних лісів. Вона займає північно-східну частину материка та узбережжя Атлантичного океану центральної частини.

Особливістю змінно-вологих лісів є сезонна зміна клімату, з’являються листопадні дерева, різноманітніше представлені нижні яруси лісу. У ґрунті міститься більше поживних речовин, що не вимиваються регулярними дощами.

Савани і рідколісся

Центральна і північна частина материка володіє меншим багатством флори та фауни, ніж Амазонія. Тут розташовуються переважно савани і рідколісся.

Особливістю цієї зони є поділ на:

• льянос – савани з високою травою, розташовані в низовині річки Оріноко;
• кампос серрадос – рідколісся з травою, чагарниками і деревами;
• кампос лімпос – виключно трав’янисті савани;
• сужос – савани з окремо ростучими чагарниками і деревами.

Червоноземний тип ґрунтів цієї зони родючий, тому тут зосереджені плантації кави, бавовни, бананів. Багаті трав’янистими рослинами поля використовуються як пасовища.

Жорстколисті вічнозелені ліси

Ареал поширення вічнозелених рослин з жорстким листям в Південній Америці невеликий і включає лише західне узбережжя на території Чилі.

Для цих лісів характерне посушливе літо, а основна частина опадів випадає взимку. Жорстке листя рослин, що пристосувалося до таких умов, повільно випаровує вологу, що дозволяє пережити посуху.

Змішані ліси

Цей тип слабо представлений на континенті – ліси займають невелику ділянку західного узбережжя в південній частині материка.

Територія змішаних лісів знаходиться під охороною Аргентини та Чилі – тут розташовані десятки національних парків.

Пустелі і напівпустелі

Південь материка, званий Патагонією – місце пустель і напівпустель. Саме тут, на західному узбережжі, знаходиться місце, де випадає найменше опадів на планеті – пустеля Атакама.

Основна частина флори і фауни цієї природної зони виростає і проживає в напівпустелях. У пустелях рослинність спостерігається, в основному, близько оазисів.

Степ

Південний схід континенту – родюча трав’яниста рівнина, яка в Південній Америці називається пампа.

Пампа має важливе сільськогосподарське значення – тут вирощується пшениця, льон, кукурудза.

На жаль, активна діяльність фермерів призводить до скорочення популяції тварин, а використання степів для випасу худоби – до ерозії ґрунтів.

Області висотної поясності

Зона висотної поясності разом з Андськими Кордильєрами повторює обриси західного узбережжя Південної Америки.

Разом з висотою серйозно змінюються:

• температура;
• склад ґрунтів;
• різноманітність живої природи.

Вище позначки в 4700 м починається мляве царство снігу і льоду.

Які природні зони в Південній Америці відсутні

Оскільки Південна Америка знаходиться переважно в кліматичних поясах, що відрізняються теплим кліматом, тут сформувалися перераховані вище природні зони.

Області, з більш суворими умовами та низькими температурами – тундра, лісотундра, тайга, арктичні та антарктичні пустелі – на континенті відсутні.