Внутрішньоконтинентальні країни — класифікація та приклади

На географічній карті представлено багато різних за площею та іншими параметрами держав. Серед них є внутрішньоконтинентальні країни світу, список яких налічує понад 40 держав.

Особливість цих держав полягає в тому, що вони не мають виходу до моря, тобто розташовуються всередині континенту. Подібне становище виникло в процесі історичного розвитку і надає створює вплив на економіку країн, ставлячи їх в невигідне становище.

Специфічні риси

Країни, що мають внутрішньоконтинентальне географічне положення, найчастіше менш розвинені з точки зору економіки та промисловості, ніж держави, у яких є вихід до морських узбереж.

Виходячи зі специфіки положення, міжнародне право передбачає певні норми, які встановлюють для цих держав особливі права.

До них відносяться:

• Право на доступ до моря/від нього людей і вантажів через території сусідніх держав, у яких вихід є.
• Право на використання частини улову живих ресурсів відповідної економічної зони. Умови участі встановлюються зацікавленими державами, після чого укладається договір (двосторонній або багатосторонній).
• У відкритому морі внутрішньоконтинентальні країни можуть займатися рибальством, судноплавством, здійснювати польоти на літальних апаратах, прокладати трубопроводи та кабелі по дну. Тобто вони володіють такими ж правами, як і держави з виходом до водних ресурсів.

До числа міжнародних правових актів, які визначили особливий статус країн, що не мають морського виходу, відносяться:

1. Конвенція про відкрите море (1958).
2. Конвенція про транзитну торгівлю внутрішньоконтинентальних країн (1965).
3. Конвенція ООН з морського права (1982).

Такі держави можуть мати морські судна, які ходять під їх прапором і базуються в іноземних портах за попередньою домовленістю.

Африканський материк

У список внутрішньоконтинентальних країн світу, розташованих на Африканському материку, входять 16 держав. Перерахувати їх нескладно.

• Ботсвана — столиця Габороне – країна Південної Африки, велика частина території якої розташовується в пустелі Калахарі. Це багатопартійна демократична республіка з президентом на чолі, він обирається на 5 років за допомогою процедури голосування. У права президента входять призначення і звільнення з посад представників Кабінету Міністрів, питання миру і війни, скликання Національної Асамблеї. Крім того, він має право накладати вето на проекти законів, прийнятих парламентом.
• Буркіна-Фасо (столиця Уагадугу) – наступна держава в Африці, яка не має Приморського виходу. Назва країни в перекладі з місцевої мови означає “плем’я чесних людей”. Понад 80% жителів проживає в сільській місцевості, країна вважається однією з найбідніших у світі. На території Буркіна-Фасо всього 10 університетів, при цьому більша частина населення не має освіти.
• Бурунді (столиця з 2018 року — Гітега) – материкова держава Центральної Африки, де проживають найвищі люди на планеті. Середній зріст чоловіків – 195 см, жінок — 180 см. Тут практично немає доріг з асфальтовим покриттям, залізничного транспорту, а комп’ютерами та мобільними телефонами користуються виключно заможні люди.
• Замбія (зі столицею Лусака) до 60-х років минулого століття була колонією Британської імперії, тому значно відстала в розвитку. Багато людей живуть за межею бідності, не мають освіти, крім того, саме тут поширена небезпечна для життя людей муха це-це.
• Зімбабве (столиця Харара) займала колоніальне становище до 80-х років минулого століття. Середня тривалість життя тут становить всього 40 років. Основним джерелом доходу є експорт кави. Цікаво, що першим президентом країни була людина на прізвище Банан. Він навіть видав незвичайний указ, в якому безпосередньо забороняв будь-які жарти, пов’язані з його прізвищем.

Існують і інші африканські країни, які не мають виходу до морів і океанів.

У їх список входять:

• Лесото (столиця Масеру), Південна Африка.
• Малаві (Лілонгве). Межує з Танзанією і Мозамбіком по озеру Ньяса.
• Малі (Бамако), Західна Африка. Хоч Країна займається експортом золота, понад 30% її населення живе за межею бідності. Єдиний університет закрили через нестачу охочих отримувати освіту.
• Нігер (Ніамей), Західна Африка. Найбідніша країна у світі, назва походить від однойменної річки, 80% території розташовується в пустелі Сахара.
• Руанда (Кігалі). Тут немає метро, залізниць, трамвайних ліній. Основною сільськогосподарською культурою є банани, з яких готують навіть вино.
• Свазіленд (дві столиці — Мбабане і Лобамбе). На чолі знаходиться король. Держава жодного разу не брала участі у військових діях.
• Уганда (Кампала). На території Республіки розташовуються найвищі гори в Африці та найглибше з озер у світі.
• Центральноафриканська Республіка, ЦАР (Бангі). Хоч ЦАР багата нафтою, вона входить до числа найбідніших держав світу.
• Чад (Нджамена). Відноситься до найбідніших країн світу, не має коштів на буріння власних нафтових вишок, тому родовища розробляються китайськими та європейськими корпораціями.
• Ефіопія (Аддіс-Абеба). Відноситься до найдавніших держав світу, одна з нечисленних африканських країн, яка ніколи не була колонією.
• Південний Судан (Хартум). Тут дозволені шлюби з померлими, ліси займають лише 10% площі. На території Судану розташована велика частина пірамід.

Таким чином, практично всі внутрішньоконтинентальні країни Африки – це бідні держави, які тривалий час були колоніями, а зараз відстають у розвитку.

Населення їх наближається до бідності або вже знаходиться за її межею, транспортні лінії нерозвинені, освіта популярністю не користується. Процвітає сільське господарство.

Територія Європи та Азії

Приклади внутрішньоконтинентальних країн, які розташовані в Європі, досить численні. У цю групу входить 14 держав. Сюди відносяться країни СНД, які раніше перебували у складі СРСР. Інформація представлена в таблиці.

Також на материковій частині Євразії є і зарубіжні держави, які не мають виходу до Світового океану.

Внутрішньоконтинентальні країни та їх столиці:

• Австрія (Відень). Знаходиться в Центральній Європі, є однією з найбільш благополучних країн у світі.
• Андорра (Андорра-ла-Велья). Невелика держава з давньою історією, розташована між Францією та Італією. Користується популярністю у туристів.
• Ватикан (Ватикан). Анклав всередині Риму.
• Угорщина (Будапешт). Належати до числа місць, що мають попит у туристів. Тут дуже чистий клімат і багато природних і архітектурних пам’яток.
• Ліхтенштейн (Вадуц). Маленьке князівство, яке складно знайти на політичній карті світу. Офіційна мова – німецька.
• Люксембург (Люксембург). Карликова держава з величезним числом пам’яток. У туристичних рейтингах займає перші позиції.
• Македонія (Скоп’є). Тут знаходиться Охридське озеро, вік якого – понад 5 мільйонів років.
• Сан-Марино (Сан-Марино). Якщо перераховувати особливості країни, слід зазначити дивовижний факт-армія її складається з сотні чоловік.
• Сербія (Белград). Держава вважається благополучною, займає положення між Чорногорією і Хорватією.
• Словаччина (Братислава). Це демократична парламентська республіка, розташована на континенті Євразія. До числа неспокійних регіонів не відноситься.
• Чехія (Прага). Оточена горами, велика частина населення-агностики або атеїсти. Чехи п’ють пива і їдять м’яса більше, ніж інші європейці.
• Швейцарія (Берн). Країна знаменита своїми годинниками, а також сирами, які можна як нарізати, так і терти. Тут великі зарплати, але великі і податки.

Зарубіжні країни Азії, які не мають виходу до узбережжя, не настільки численні.

Це:

• Афганістан зі столицею Кабул, що відноситься до числа найбідніших і небезпечних для життя регіонів. У Кабулі процвітають тероризм, бандитизм, але це не позбавляє місто його природних і архітектурних красот, які не знайдеш навіть на території багатих і благополучних півострівних держав.
• Бутан зі столицею Тхімпху не кожен школяр зможе позначити на контурній карті через його невеликого розміру. Знаходиться біля підніжжя Гімалаїв і не входить в популярні туристичні маршрути.
• Лаос займає невелику за площею територію на південному сході Азії, столиця – В’єнтьян. Саме тут знаходиться Долина глечиків – унікальне місце, в якому можна побачити тисячі гігантських кам’яних глечиків. У травні на території Лаосу проводиться великий фестиваль дощу, а місцева кухня відрізняється оригінальністю: тут їдять різні страви з кажанів, а в м’ясні супи додають пару ложок цукру, в результаті виходить несподіваний смак.
• Монголія (столиця Улан-Батор) стоїть біля витоків цивілізації, саме тут багато тисяч років тому з’явилися предки сучасних людей. Це досить велика країна (після Казахстану), позбавлена виходу до океану. Донині тут процвітає кочовий спосіб життя, створені навіть спеціальні школи для дітей кочівників.
• Непал — Катманду) – ще одна внутрішня азіатська держава, назва якого, звичайно, пишеться з великої літери. Розташовується в Гімалаях. За класифікацією типів правління це федеративна Демократична Республіка. Основний тип рельєфу – гірські хребти.
• Південна Осетія (Цхінвалі) на сьогодні ще повністю не визнана світовим політичним товариство.

Американський континент

На території Америки є всього дві невеликі держави, які не володіють виходом до Світового океану, — це Болівія зі столицею Сукре і Парагвай (Асунсьйон).

• Болівія розташовується високо в горах, володіє впізнаваним колоритом, унікальними місцевими традиціями, проте в перелік популярних туристичних країн не входить. Велика частина будинків не має Інтернету, ось чому Інтернет-кафе тут процвітають. У Болівії вирощують понад 200 сортів картоплі, крім того, країна вважається батьківщиною цього чудового коренеплоду. Цікаво, що всього за 200 років тут було 200 спроб державних переворотів.
• Парагвай – невелика Латиноамериканська держава, в якому дуже просто отримати посвідку на проживання, для цього достатньо придбати будь-яку нерухомість. Тут офіційно дозволено носіння зброї, популярністю користується чай мате. Країна є світовим лідером з експорту сої.

Переважна частина з них, особливо африканські, азіатські та американські, відносяться до категорії бідних і неблагополучних, європейські ж країни є державами з високим рівнем життя.