Вологі екваторіальні ліси — клімат, природа, ґрунти і значення

Завжди спекотні і вологі екваторіальні ліси – місце проживання унікальних рослинних і тваринних організмів. Вони знаходяться на окремих ділянках:

• Екваторіальної області Африки;
• Амазонської низовини;
• Індонезійського архіпелагу;
• півдня Малаккського півострова.

Через кліматичні особливості та виражену ярусність створюються ідеальні умови для існування різноманітних представників флори і фауни.

За шкільним планом дану тему вивчають в 7 класі. У статті наводиться докладна характеристика кліматичних і природних умов екваторіального лісу.

Географічне положення екваторіальних лісів

Природна зона розташовується в екваторіальному поясі планети між 8° північної і 11° південної широти.

Займає області низинного рельєфу:

• басейн річки Конго в Африці;
• басейн Амазонки в Південній Америці;
• південно-східну острівну частину Євразії.

Клімат екваторіальних лісів

Кліматичні умови на екваторі цілий рік спекотний і вологий. Немає зміни сезонів.Температура повітря 25 – 28°C.

Через постійний низький атмосферний тиск в межах природної зони, відзначається рівномірне випадання опадів протягом року.

Річна кількість опадів не менше 1500 мм. Але в лісах, що виходять до узбережжя, що омиваються теплими течіями, кількість опадів може досягати 10000 мм/рік.

Тварини вологих лісів

Фауна цього регіону характеризується дивовижним багатством. Велика частина видів пристосована до способу життя на деревах.

Різноманітність комах вражає. Головні споживачі гниючої органіки – терміти.

Надґрунтову підстилку переробляють круглі черв’яки, дрібні жуки, личинки двокрилих комах, багатоніжки, попелиця. Лісова підстилка – середовище проживання тарганів, цвіркунів, равликів. З поїдачів гниючої деревини слід відзначити бронзівок, великих видів жуків і їх личинок.

У деревних ярусах мешкають рослиноїдні комахи: цикади, листоїди, хрущі, примарові, довгоносики, вусачі, гусениці, представники саранових.

Різноманітні представники приматів, які споживають листову масу і плоди рослин: шимпанзе, мавпи, гібони, орангутанги. На деревах живуть види, що належать сімейству віверових: мангусти, генети.

Котячі хижаки представлені леопардом (звичайним і димчастим), а Південній Америці ягуаром. У наземній частині лісу мешкають численні дрібні копитні. Басейн Конго – ареал проживання окапі – низькорослого родича жирафа.

Окремого опису заслуговують птахи. У всіх ярусах екваторіального лісу в достатку видів, що харчуються насінням і плодами. У наземній частині мешкають цесарки, великоногові, голуби, представники сімейства фазанових.

Багато дрібних і середніх птахів: папуг, туканів, колібрі, що харчуються нектаром, представників горобиних.

Умови екваторіальних лісів ідеальні для проживання амфібій і рептилій: яскраво забарвлених квакш, веслоногих жаб, ящірок.

Причому насичене дощовою вологою повітря дозволяє земноводним довго перебувати та навіть розмножуватися поза водойм, заповзати на дерева.

Рослинний світ тропічних лісів

Вологий екваторіальний клімат сприяє формуванню щільного багатоярусного лісового покриву. Деревна рослинність слабо гілкується. Структура джунглів специфічна: високих дерев небагато, а рослинність нижніх ярусів густа і пишна, що дуже сильно затінює простір.

У вічнозелених дерев досковидні коріння, стовбури довгі та прямі, крона розкидається тільки у верхній частині, де є достатнє надходження світла. У високих дерев листя щільні, зі шкірястою поверхнею, надійно захищає від інтенсивних сонячних променів і зливових потоків.

У рослин затінених нижніх ярусів, куди проникає лише 1% сонячного світла, листя тонке і м’яке.

Типові представники верхнього ярусу:

• пальми;
• фікуси;
• мальви.

Нижче ростуть:

• бананові дерева;
• какао.

Стовбури нерідко покриті ліанами, деревними папоротями, мохами. З паразитів часто зустрічаються орхідеї. Для флори нижніх ярусів характерна кауліфлорія – суцвіть у неї на гілках немає, зате є на стовбурах.

Південноамериканські екваторіальні ліси мають назву сельва. Вони багатші африканського лісу за рослинним і тваринним видовим розмаїттям.

Ґрунт вічнозелених лісів

Структура ґрунтів визначається наступними процесами:

• алітизацією (хімічним вивітрюванням, що призводить до збагачення алюмінієм);
• опідзоленням.

Ферраллітні ґрунти (насичені залізом і алюмінієм), мають жовто-червоний колір.

Поверхня ґрунту гола, оскільки через дефіцит освітлення трав’янистої рослинності немає, а листовий прошарок швидко розкладається. Щорічно мікроорганізми, які мешкають в ґрунті, переробляють на одному гектарі лісу до 200 тонн опалої рослинної маси.

Значення екваторіальних лісів на планеті

Екваторіальні ліси важливі як з екологічної, так і з господарської точки зору.

Сировиною для промислового виробництва є частини багатьох видів рослин:

• з плодів олійної пальми роблять масло;
• деревина деяких дерев (наприклад, ебенового дерева) має високу цінність за декоративні якості, тому вона використовується для виробництва дорогих меблів;
• деревний і плодовий сік багатьох рослин – сировина для фармацевтики.

Екваторіальний ліс – значущий об’єкт наукового дослідження. Природа тут така багата, що вчені щорічно відкривають нові види тварин і рослинних організмів.

Екологічне значення має глобальний характер. Ліси вологих тропіків – одне з головних джерел кисню на планеті. На жаль, з метою промислового використання активно вирубуються великі шматки лісових площ.

Існує високий ризик повного знищення екваторіальних лісів, як це сталося з масивами субтропічного лісу, на місці якого сьогодні розташувалися господарські угіддя. Порушення стійкості лісових екосистем – гостра проблема сучасності, яка може обернутися екологічною катастрофою.