ВЛКСМ

Історія комсомолу — створення, розвиток і розпад



У 2018 році настало століття з дня утворення ВЛКСМ, молодіжної організації, яка офіційно зникла разом з розпадом СРСР вже близько 30 років тому. Її роль у становленні цієї держави важко переоцінити.

Історія комсомолу, коротко, відображає в собі хронологію всіх найважливіших подій, що відбувалися в Радянському Союзі за весь час його існування.

Нагорода ВЛКСМ

Створення комсомолу

Днем народження комсомолу (Комуністичного союзу молоді) вважається 29 жовтня 1918 року.

Свою останню назву – ВЛКСМ (Всесоюзний Ленінський Комуністичний Союз Молоді – так виглядає розшифровка цього відомого скорочення) – він отримав в 1926 р, після утворення в 1922 р СРСР.

До цього, в попередні вісім років, він називався російським, а Ленінським став лише в 1924 році, після смерті в.Леніна.

Причиною утворення комсомолу було бажання більшовиків об’єднати в єдине ціле численні молодіжні комуністично орієнтовані організації, які встигли до цього часу всюди утворитися в країні.

З цією метою був організований I Всеросійський з’їзд спілок робітничої та селянської молоді, що пройшов 29 жовтня — 4 листопада 1918 р., який своїм рішенням і створив РКСМ. Делегати з’їзду дали клятву вірності комуністичним ідеалам.

Всього за час існування комсомолу було проведено 23 з’їзди.

Останній, надзвичайний — у вересні 1991 р. До Великої Вітчизняної війни вони проводилися ситуативно, не маючи чіткої періодичності. Далі стали проводиться раз на чотири роки, крім кількох останніх, що припали на час управління М. Горбачова.

Вважається, що ініціатива створення та ідеологічного наповнення цієї молодіжної організації належала в.Леніну. Ним був написаний і зачитаний з трибуни III Всеросійського з’їзду комсомолу в 1920 р головний ідейний документ РКСМ — ВЛКСМ «завдання спілок молоді», що став програмним для організації до кінця її існування.

Незабаром мета вищого керівництва країни в молодіжній політиці була досягнута – комсомол перетворився на єдину політичну молодіжну організацію СРСР.

За допомогою ВЛКСМ відбувалася реалізація політичних і соціальних проектів, ідеологічно правильно виховувалася молодь.

Комсомол був одним з головних елементів «соціального ліфта», за допомогою якого готувалися і підбиралися кадри для вищих ешелонів влади. Для цих же цілей їм була створена в 1922 р. (під керівництвом майбутнього генерального секретаря ЦК ВЛКСМ в 1924-1928 рр. Н. Чапліна) і курирувалася піонерська організація.

Значки ВЛКСМ

Нагороди ВЛКСМ

За десятиліття свого існування ВЛКСМ був кілька разів нагороджений вищими орденами країни. При цьому ордена комсомолу вручалися за цілком реальні досягнення, хоча і пропаганда тут була не на останньому місці — деякі з них були просто приурочені до ювілейних дат. У список нагород комсомолу, за датами вручення яких можна вивчати офіційну історію країни, входять:

  • орден Червоного Прапора;
  • орден Трудового Червоного Прапора;
  • три ордени Леніна;
  • орден Жовтневої революції.

Перший свій орден – Червоного Прапора – комсомольська організація отримала в 1928 році.

Нагорода була приурочена до десятиліття заснування ВЛКСМ, і присвячувалася участі комсомольців у громадянській війні.

Другим орденом, вже Трудового Червоного Прапора, комсомольці були нагороджені в 1931 році за заслуги в будівництві соціалістичного господарства і виконання плану першої п’ятирічки.

Наступні три нагороди були орденами Леніна. Перший з них вручили ВЛКСМ в 1945 році, оцінивши його заслуги в перемозі над нацизмом у Великій Вітчизняній війні, другий — через три роки, в 1948 р. Нагорода була прив’язана до ювілейної дати — 30-річчя комсомольської організації і відзначала її заслуги в комуністичному вихованні молоді та соціалістичному будівництві.

У 1956 році комсомольці були нагороджені ще одним орденом Леніна за активну участь в освоєнні цілини.

А через 12 років ВЛКСМ отримав свій останній, шостий орден. Нагороду приурочили до 50-річного ювілею молодіжної організації в 1968 р. Це був орден Жовтневої революції.

Атрибути комсомола

Атрибути та цікаві історичні факти

За нагородами, яких була удостоєна комсомольська організація, можна вивчити її історію. Але історія ВЛКСМ складається не тільки з подвигів і трудових досягнень. У неї були події, заборону згадувати про які скасували лише з початком політики гласності, розпочатої М. Горбачовим.

Репресії та передвоєнні роки

До таких подій відносяться масові репресії 30-х років, які торкнулися і ВЛКСМ. У 1937-1938 рр. заарештували і розстріляли багатьох засновників і керівників організації. Репресували не тільки вищий керівний склад, а й керівників нижчих ланок і рядових комсомольців. Це зменшувало кількість членів організації, яке заповнювали, приймаючи в неї молодь, яка не проходила при вступі такої ретельної перевірки, як при перших наборах.

Крім того, число комсомольців зростало за рахунок прийому в комсомольську організацію нових членів з жителів знову приєднаних до СРСР територій:

  • Прибалтики;
  • Західної Білорусії;
  • Західної України і т. д.

Тому, незважаючи на репресії, кількість членів ВЛКСМ з 1938-го по 1941 рр. зросла більше ніж в два рази.

Активну участь комсомольці взяли в боротьбі з нацистськими окупантами під час Великої Вітчизняної війни
.

Трьом з половиною мільйонів з них були вручені ордена і медалі, три з половиною тисячі отримали зірки Героїв Радянського Союзу.

Символіка Комуністичного союзу молоді

Комсомол, як і будь-яка громадська організація, що налічує в своїх рядах безліч прихильників однієї ідеї, мав свої атрибути і символіку. Це були:

значки з Комсомольською символікою, що позначають приналежність до організації;

  • статут;
  • девіз і гасла;
  • нагородні знаки, якими відзначали активістів, які особливо відзначились.

Нагрудні знаки ділилися на дві категорії. Перші, що показують приналежність до комсомолу, зобов’язані були носити всі члени організації; значки для військовослужбовців відрізнялися формою кріплення за допомогою гвинта. Друга категорія, нагородна, мала значки різних форм і розмірів.

Всім були відомі гасла комсомолу, більшість з яких змінювалася відповідно до політичної ситуації в країні:

  • «комсомольці, виконаємо вимоги товариша Ворошилова!»;
  • але були й універсальні «якщо тобі Комсомолець ім’я — ім’я крепи справами своїми!».

Комсомольці 1978

Криза часів перебудови

Під кінець 70-х років в країні стала посилюватися системна світоглядна і політико-економічна криза. Суспільне життя фактично перетворилося на набір ритуалів. Такі тенденції не могли не торкнуться офіційних громадських організацій, в тому числі ВЛКСМ. Членство в ньому для більшості перетворилося в нічого не значущу формальність, лише деяка частина комсомольців використовувала його як обов’язкову ланку в кар’єрних сходах.

З початком процесу перебудови діяльність ВЛКСМ пожвавилася.

Але під зовнішньою ідеологічною наповненістю все сильніше проступала комерційна складова. У надрах одного з ідеологічних стовпів соціалістичного суспільства почав зароджуватися бізнес-клас. Скрізь по всій країні під егідою комсомольських організацій стали з’являтися:

  • молодіжні;
  • студентські;
  • учнівські кооперативи;
  • молодіжні центри з правом ведення господарської діяльності тощо.

Хоча таке відкрите переродження комсомолу з ідейного вихователя молоді в дусі будівельників ” світлого майбутнього” на мережу комерційних організацій подобалося не всім.

Так, всередині старої комсомольської організації виникає “Союз молодих комуністів”, який виступає проти курсу перебудови. Це було початком розпаду ще зовсім недавно монолітної організації.

Першими з ВЛКСМ в 1989 році вийшли організації Литви та Естонії, а в 1990 році всередині всесоюзного комсомолу утворився ЛКСМ РРФСР.

У вересні 1991 р., після розпуску КПРС, спровокованого діями ГКЧП, організація розпалася.

Сталося це на її XII надзвичайному з’їзді, де було оголошено про саморозпуск, так як, на думку делегатів з’їзду, вона вичерпала свою політичну роль.

КПРС

Після розпуску ВЛКСМ суспільне життя, орієнтоване на комуністичну ідеологію, не зникло. Громадські організації цього напрямку, хоч і в урізаному вигляді, продовжили свою діяльність, лише трохи змінивши назви, в тому числі і комсомол.

Зараз в Росії, основній спадкоємиці СРСР, налічується кілька партій, в назві яких є слово «Комуністична» і кожна має під своєю опікою свій «комсомол».

Є й незалежні від компартій комсомольські організації. Все це свідчить про глибоку кризу комуністичного руху, який ніяк не може знайти єдиних форм роботи з людьми.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *