Пакт СРСР і Третього Рейху

Пакт Молотова-Ріббентропа — умови угоди, положення, наслідки



Друга світова війна вважається найбільш кровопролитним збройним конфліктом в історії людства. Жертвами цього протистояння стали мільйони людей.

Деякі історики вважають, що однією з причин такого розвитку подій став договір, укладений між Німеччиною і СРСР.

Цей документ відомий як пакт Молотова-Ріббентропа.

Підписання пакту 1939 року

Мирна угода

Представники Радянського Союзу і Третього Рейху зустрілися в Москві 23 серпня 1939 року для підписання від імені своїх держав “Угоди про ненапад”, яке згодом цю угоду було названо за їхніми іменами.

Цими представниками були відповідно нарком у закордонних справах В. М. Молотов і міністр закордонних справ І. фон Ріббентроп. Укладений сторонами договір складався з декількох основних положень і секретного протоколу.

Можна викласти суть пакту Молотова-Ріббентропа коротко наступним чином:

  • Учасники угоди не будуть атакувати один одного.
  • Якщо одна країна піддасться агресії з боку інших держав, то друга зобов’язується залишитися нейтральною, тобто не брати участь у конфлікті.
  • Сторони зобов’язуються здійснювати обмін стратегічною інформацією, яка стосується їх політики.

Ультиматум Сталіна

Значення договору про ненапад

За допомогою укладення договору уряд СРСР зумів вирішити назріваючий конфлікт з Третім Рейхом, не зробивши жодного пострілу. Таким чином вдалося запобігти військовому зіткненню між країнами, яке на той момент було дуже вигідно західним державам. Крім того, кордони держави суттєво відсунулися на захід, що дало значну перевагу під час підготовки до війни.

Співпраця з Німеччиною в сфері економіки дозволило Радянському Союзу довше і ефективніше готуватися до майбутніх бойових дій, так як він регулярно отримував товари та обладнання з Рейху.

Сприятливо позначилися на економічному становищі країни і відсунуті пактом терміни захоплення прибалтійських країн німецько-фашистськими військами.

Війська СРСР в 1939 році

Секретний протокол

Разом з угодою про ненапад країни-учасниці підписали секретний протокол, що містить ряд угод, які були приховані від інших держав. Повний текст цього документа вперше був опублікований в 1993 році, коли акт втратив статус «Цілком таємно».

Зокрема, в ньому містилася схема розділу деяких європейських країн у разі переділу кордонів. Згідно з цим документом, СРСР отримував контроль над прибалтійськими країнами і східною половиною Польської Республіки. Литві поверталося місто Вільнюс, яке на той момент належало Польщі.

Німеччина, у свою чергу, встановлювала владу на території Латвії та західної половини Польщі. Питання про незалежність цієї республіки дві держави вирішили прийняти пізніше, що і було зроблено 28 вересня 1939 року за допомогою укладення німецько-радянського договору про дружбу і кордон.

Крім того, країни закріпили, що Рейх не зацікавлений в отриманні Бессарабії, а СРСР, навпаки, бажає отримати зазначену територію.

Пакт Молотова-Ріббентропа

Причини підписання пакту Молотова-Ріббентропа

Для того щоб зрозуміти причини, за якими І. В. Сталін і А. Гітлер зважилися підписати договір про ненапад, необхідно ретельно вивчити політичну ситуацію, що склалася в Європі на той момент. Так, головні події проходили в Чехословаччині та Польщі, а найсильнішими державами вважалися:

  • Великобританія;
  • Франція;
  • Третій Рейх;
  • Угорщина;
  • Італія;
  • СРСР.

Основним політичним завданням країн Західної Європи було придушення загрози більшовизму, що виходить від Радянського Союзу.

Франція і Великобританське Королівство боялися поширення на своїх територіях радянського російського режиму.

Взаємини з СРСР були майже перервані після того, як в 1938 році найсильніші європейські держави змусили Чехословаччину укласти Мюнхенську угоду і поступитися Рейху Судетську область.

Ця територія, на думку Адольфа Гітлера, була невід’ємною частиною Німеччини, так як на ній жили етнічні німці. Через підписаний владою Чехословаччини договір країну окупували німецькі та угорські збройні сили, що спричинило поділ держави на три частини.

Крім того, Великобританія і Франція уклали з Німеччиною декларації про ненапад. Їх основна відмінність полягає в тому, що в деклараціях висловлюються наміри країн-учасниць загальні настрої в питаннях взаємодії, а пактом називають договір, що містить чітко сформульовані умови.

Враховуючи все це, історики висловлюють три основні версії причин, що спонукали дві держави укласти угоду про ненапад:

  • Найпопулярнішою є версія про те, що керівництво країни Рад прагнуло уникнути війни з Третім Рейхом або хоча б максимально відкласти її початок. Ця думка підтверджується переговорами, які влітку 1939 року проходили в Москві. Тоді керівництво СРСР пропонувало урядам Об’єднаного королівства і Франції укласти військовий альянс і почати збройний конфлікт з фашистським режимом. Але ці держави відмовилися підтримати ініціативу Радянського Союзу, підштовхнувши його до договору з Німеччиною, який гарантував безпеку.
  • Згідно з другою версією, І. В. Сталін намагався таким чином реалізувати особисті цілі по захопленню Європи.
    На думку фахівців, які дотримуються цієї теорії, глава СРСР мав намір зіштовхнути у відкритому збройному протистоянні капіталістичні держави і Рейх, а потім вступити у війну після взаємного ослаблення супротивників. Це дозволило б значно розширити кордони радянської держави і усунути всі серйозні загрози в Європі.
  • Остання версія сама непопулярна. Її прихильники вважають, що вибір глави країни Рад пояснюється його недовірою до Великобританії, яка не раз порушувала взаємні домовленості. У порівнянні з Об’єднаним королівством, Німеччина виглядала більш надійним партнером.

Газета

Цілі учасників

На момент укладення договору в країнах Північно-Східної Європи була дуже складна політична обстановка. Нацистська Німеччина поводилася вкрай агресивно і при цьому активно поповнювала запаси озброєння, використовуючи всі доступні способи.

Наприклад, після захоплення Чехословаччини під контролем німців опинилися військові фабрики, такі як завод «Шкода». Варто відзначити, що потужність підприємства не поступалася подібним англійським компаніям.

Але все ж наявних ресурсів для здійснення бліцкригу Німеччині не вистачало. Її торгові договори з Великобританією йшли повільно. А Радянський Союз був набагато багатший на різні ресурси. У зв’язку з цим влітку 1939 року в Берліні Третій Рейх і СРСР підписали економічну угоду.

У нього були наступні переваги:

  • Німеччина отримувала нафту, зерно і бавовну.
  • Радянський Союз отримав чавун, сталь, військову техніку та обладнання для машинобудування.

Але Йосип Сталін висунув ультиматум, який полягає в тому, що угода про постачання ресурсів буде укладена тільки за умови підписання пакту про ненапад. Торгові домовленості виявилися невід’ємною частиною мирного договору, гарантуючи виконання умов обох документів.

Німеччина, яка гостро потребувала матеріалів, отримала необхідні ресурси. У той час як СРСР домігся від нового партнера запевнення в тому, що він не виступить на боці західноєвропейських держав проти режиму більшовиків.

Війна з Японієй

Плюси і мінуси

Подібно до будь-якої угоди, укладений між СРСР і Рейхом пакт мав свої позитивні і негативні сторони. До позитивних результатів зазначеної домовленості можна віднести:

  • Вирішення питання про Польщу. Радянський Союз отримував можливість повернути собі “загублені” території при розділі Європи. Польська республіка виключалася з антибільшовицької коаліції і позбавлялася можливості брати участь у можливих конфліктах на боці Третього Рейху. Після війни СРСР зміцнював дружні відносини з Польщею за допомогою призначення в цій країні лояльного йому уряду.
  • Вирішення конфлікту з Японією. Через радянсько-німецький договір про мир японський уряд, який підтримував Адольфа Гітлера, позбавлявся можливості оголосити війну СРСР.
  • Захист республік Прибалтики від військових дій. Відсутність загрози дозволила прискорити економічний розвиток країни, а також її підготовку до військового протистояння.
  • Країна Рад зуміла зберегти свої ресурси незважаючи на те, що в Європі почалася війна.

Але нарівні з перевагами укладений договір приніс СРСР і деякі проблеми. Так, мінусами угоди стали:

  • Виникнення між Радянським Союзом і Рейхом спільного кордону, що надала нацистській країні зручну можливість для початку раптової війни.
  • Створення напруженої ситуації в польських і західноукраїнських регіонах, що вимагає військового втручання, тобто можливість виникнення військового конфлікту всередині країни.
  • Репутація СРСР значно постраждала, так як західні країни масово засудили дії Сталіна.

Молотов

Наслідки пакту

Дата 1 вересня 1939 року стала днем початку Другої світової війни. З цього моменту Польща, а потім Латвія, Литва та Естонія втратили свою незалежність.

Але завдяки підписаному пакту Молотова-Ріббентропа, наслідки для СРСР і Третього Рейху були позитивними:

  • Країна повернула райони, втрачені після Жовтневої революції.
  • Мир з Німеччиною був продовжений на наступні два роки, а тому СРСР уникнув небезпеки війни на два фронти.
  • Наявність пакту запобігло укладенню домовленостей між Німеччиною, Францією і Великобританією проти Союзу Радянських Республік.
  • Червона Армія зуміла дати відсіч японським військам на Халхін-Голі.
  • Німеччина успішно уникла війни на два фронти, що дозволило їй здобути кілька перемог на Західному фронті.
  • Історики вважають, що Йосип Сталін прекрасно розумів, що війна неминуча і Угода є лише її відстрочкою. Але це дало йому можливість захистити східні кордони країни і навіть отримати кілька переваг (хоча на ділі це виявилося не так).
  • Адольф Гітлер, у свою чергу, розраховував на допомогу могутньої держави в завоюванні Європи. Але при цьому він планував подальше захоплення західних територій СРСР. Його головною метою була Україна, яка забезпечила б Рейх продовольством під час конфлікту.
  • Підписання Угоди дозволило країні Рад почати війну з Фінляндією.
  • За союз з Німеччиною соціалістична країна була виключена з Ліги Націй.
  • Вкрай негативно відреагували на ситуацію Франція і Великобританія. Їх не влаштовувало, що СРСР став поставляти нафту Рейху. Більш того, Англія планувала атакувати нафтові родовища і нафтопроводи, тобто Кавказ.
  • Лідер Італії Беніто Муссоліні повністю підтримав укладений договір.

Сучасні історики не мають однозначної думки про те, чому був укладений пакт про ненапад, тому що в цьому питанні, як і в тодішній політиці різних держав, дуже багато протиріч.

Ситуація в Європі в той час була дуже напруженою, і лідери СРСР і Німеччини розуміли, що вона ще більш загостриться. В якійсь мірі мирний договір дозволив зняти цю напруженість.

У будь-якому випадку, розглядаючи зазначений історичний документ, необхідно враховувати всі події, які передували його підписанню.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *