Початковий план з розвитку народного господарства Радянського Союзу, розрахований на п’ять років, називався першою п’ятирічкою.
Після підведення підсумків було оголошено, що встановлене завдання виконано на дев’ять місяців раніше терміну. Молодій державі вдалося за короткий термін створити потужну промислову основу.
Але якщо вірити деяким офіційним даним, то в 1947 році Сталін оголосив, що перша п’ятирічка в СРСР не була виконана в повному обсязі.
Передумови прийняття плану
Останні події в Першій світовій війні, тривала і руйнівна Громадянська війна стали головними причинами складної ситуації в країні, яка склалася до середини двадцятих років. Крім того, великої шкоди завдала інтервенція, в якій брали участь 14 країн.
Негативну роль в історії країни відігравали:
- постійні політичні конфлікти всередині партії між троцькістами і сталіністами;
- підривна активність іноземних і внутрішніх провокаторів;
- неймовірна розгнузданість бандитизму.
Аж до 1928 року країна проводила ліберальну економічну політику. Підприємства сільського господарства, торгівлі, харчової та легкої промисловості переважно належали приватним особам.
Держава контролювала:
- важку промисловість;
- транспорт;
- банк;
- оптову та міжнародну торгівлю.
Спостерігалася висока конкуренція між державними підприємствами, а функції Держплану не виходили за рамки визначення розміру інвестицій. У той час капіталістичні країни посилено проводили модернізацію свого озброєння, застосовуючи нові технології в промисловості.
Через небезпеку початку нової війни обороноздатність країни також вимагала кількісного і якісного переозброєння. Для цього необхідно було підняти важку промисловість на високий рівень.
У містах спостерігалося зростання безробіття, істотно відчувалася нестача продовольства, так як дрібні селянські господарства не могли забезпечити великі промислові центри своєю продукцією.
Уряд і керівництво партії планували шляхом перерозподілу ресурсів між селами і містами вирішити ці проблеми. У 1926-1928 рр. широко обговорювався вибір конкретного здійснення центрального планування. На XV з’їзді Пленуму партії прозвучала доповідь про складання та прийняття першого п’ятирічного плану розвитку економіки на 1928-1932 років.
Основні завдання першої п’ятирічки
Перший план був прийнятий з упором на зростання вкладень коштів в галузі народного господарства. Для того часу сума була досить значна і дорівнювала 64,6 млрд рублів. Ці гроші повинні були привести до накопичення основних фондів СРСР до 128 млрд рублів, що забезпечило б зростання на 82% в порівнянні з 1927 роком. За галузями кошти мали зрости:
- у промисловості – в 2,5 рази;
- в електрифікації – в 5 разів;
- на залізничному транспорті – на 70%;
- у сільському господарстві – на 35%.
Планувалося, що Радянський Союз забезпечить зростання продукції по всіх інших галузях в 2 рази.
Таблиця основних завдань показує плани і завдання радянського уряду на цей період.
| Об’єкт | План | Завдання |
| Електрифікація | Побудувати 42 електростанції | Збільшити кількість вироблюваної електроенергії до 22 млрд квт/год |
| Металургія | Ввести в дію Магнітогорський, Криворізький, Дніпропетровський та інші заводи | Довести виробництво чавуну до 10 млн. тонн |
| Вугілля | Побудувати об’єкти виробництва в Донбасі, на Уралі і Кузбасі | Збільшити видобуток до 75 млн. тонн |
| Машинобудування | Ввести в експлуатацію ряд автомобільних і тракторних заводів | Продукцію фабрик і заводів збільшити в 3 рази, для сільського господарства – в 4 рази |
| Хімічна галузь | Побудувати комбінати в Донбасі, Єгор’євську та Березниках | Довести виробництво добрив до 8 млн. тонн |
У плані також згадувалося будівництво залізниць, протяжність яких повинна досягти 92 тис. км. паралельно планувався розвиток і поліпшення морських і річкових шляхів.
Фінансування індустріалізації СРСР
Перед фінансовою системою країни стояло дуже складне завдання. Для швидкої індустріалізації в роки Першої п’ятирічки необхідно було здійснити фінансування строго за рахунок внутрішніх ресурсів, не залучаючи гроші ззовні, тому слід було швидше знайти джерела вкладень.
Ними стали:
- Перерозподіл – найпростіший спосіб, який ґрунтувався на всесвітній економії і напрямку основної маси коштів на промисловість.
- Дешева сільськогосподарська продукція – держава забирала її в аграрного сектору практично за безцінь і спрямовувала для підтримки високого темпу індустріалізації.
- Збільшення податків.
- Держава на вигідних умовах почала давати населенню міст і сіл добровільні позики, які з часом стали обов’язковими.
- Зростання інфляції – за перші роки п’ятирічки в цілому було випущено 4 млрд. нічим не підкріплених рублів.
- Залучення безкоштовної праці ув’язнених і стримування зростання зарплати робітників.
- Збільшення випуску та реалізації алкогольної продукції, кошти від якої значно поповнили бюджет країни в 1934 році.
- Продаж природних ресурсів в західні країни. За поставку промислового обладнання з-за кордону Радянський Союз розраховувався тільки зерном, тому в країні настали голодні часи.
Всі ці джерела створили реальну можливість фінансування в повному обсязі. Необхідно було тільки більш ефективно витрачати кошти, щоб підняти економіку країни.
У той час значна частина заводів і фабрик будувалася іноземцями з використанням їх обладнання. Наприклад, в США був повністю демонтований Тракторний завод, який потім відновили в Сталінграді, а компанія Ford поставляла своє обладнання на автозавод в Горький.
Досягнуті результати першої п’ятирічки
У перші роки п’ятирічки керівництво країни проводило масову агітацію серед населення за підтримку індустріалізації. Слід віддати данину радянському народу, який у відновлювальний період відрізнявся високим патріотизмом і був готовий працювати днями і ночами практично безкоштовно.
Завдяки їх самовідданій праці п’ятирічний план став цілком здійсненним. Особливо відрізнялися комсомольці, які з високим ентузіазмом відгукувалися на патріотичні гасла. Підсумки першої п’ятирічки показують, що багато людей, не шкодуючи сил, практично вручну споруджували об’єкти промисловості, прокладали залізниці і будували метро.
Кращі учасники ставали передовиками виробництва і ділилися своїм досвідом з молоддю. Країна з аграрної перетворилася на індустріальну, а дрібні сільські господарства об’єдналися у великі колгоспи та радгоспи.
В цілому здійснювалося будівництво майже 1 тис. 500 об’єктів, почалася розробка першої черги метрополітену, і приділялася велика увага індустріалізації сільського господарства. Вітчизняне тракторобудування практично повністю замінило зарубіжні механізми, а Кіровський завод в Ленінграді створив просапний трактор, який був вперше за всю історію реалізований на експорт.
З видобутку і переробки нафти п’ятирічний план виконали за 2 роки і 6 місяців, з випередженням графіка були зведені 30 гідроелектростанцій. Населення з сіл на 8,5 млн осіб поповнило робочий клас у містах, загальна чисельність якого зросла до 22,9 млн. Після першої п’ятирічки цей процес не зупинився, тому до шістдесятого року чисельність населення міст і сіл зрівнялася.
