Перші князі Київської Русі – дати правління, політика

Перші руські князі Історія

“Повість временних літ” розповідає про події, що відбулися в період з 852 по 1117 рік. Нестор хотів скласти Історичний Звід, як зародилася земля Руська, з кого і в якій послідовності почалося князювання в Києві.

Багато критиків ставлять під сумнів достовірність інформації, але вивчити таблицю перших руських князів і їх діяльності все-таки потрібно.

Людина, яка не знає свого минулого, не зможе осягнути сьогодення і побудувати майбутнє.

Перші князі Київської Русі

Перші київські князі внесли величезний внесок у розвиток Русі. Сили були спрямовані не тільки на розширення території, а й на захист від ворогів. Не забували і про культурну спадщину.

Можна назвати цілий список витворів зодчества, що стали пам’ятками. Таблиця зовнішньої і внутрішньої політики Рюрика і руських князів Стародавньої Русі допоможе коротко ознайомитися з історією предків.

Хронологічна таблиця з 862 по 964 рік

Ім’я Прізвисько Дата Зовнішня політика Внутрішня політика Цікаві факти
Рюрик 862–879 Перший новгородський князь. Родоначальник, основоположник династії Рюриковичів. Творець Давньоруської держави. Був убитий братами Аскольдом і Діром.
Олег Віщий 879–912
  • підпорядкував у своє правління Смоленськ і Константинополь;
  • здійснив успішні походи в напрямку На Візантійську імперію;
  • уклав договір про право на безмитну торгівлю у візантійських землях.
Зробив Київ столицею Київської держави, тим самим об’єднавши 2 столиці східних слов’ян. Отримав кермо влади, вбив Аскольда і Діра, хитрістю виманивши їх з міста. Вважався одним з найсильніших правителів. Відрізнявся мужністю, відвагою, владністю.
Ігор 912–945 Зумів відбити велику навалу печенігів. Підписав вічний мирний договір з Царгородом. Зумів здобути перемогу над племенами уличів. Рідний син Рюрика. Основною функцією вважав збереження єдності держави. За час правління зазнав безліч нападів. Майже повністю втратив найкраще військо, але зумів відновити збройний захист. Загинув від рук древлян в 945 році при спробі в черговий раз зібрати данину.
Ольга Свята 945–964 Є першою правителькою на Русі, яка прийняла християнство. Слід зазначити, що і син Святослав, і дружина, і руський народ залишалися язичниками. В якості Святої Ольга стала шануватися набагато пізніше, в 972-978 роках за правління Ярополка. Встановила спеціальну систему, центрів торгівлі та обміну. Провела податкову реформу. Поклала початок кам’яному містобудування на Русі. Дружина Ігоря. Рівноапостольна свята. Прекрасно справлялася з державними справами. Заслужила славу мужньої і кмітливої жінки. Знайшла спосіб помститися за вбивство чоловіка. Проведений військовий похід отримав назву “каральний”.

Правителі з 964 по 1132

Ім’я Прізвисько Дата Особливості зовнішньої політики Особливості внутрішньої політики Цікаві факти
Святослав Ігорьович 964–972
  • у 965 році розпочав Хозарський похід, який завершився вдало;
  • здобув перемогу над болгарами;
  • здійснив похід на Візантію, не настільки вдало, як передбачалося.
Вів боротьбу проти в’ятичів і здобув перемогу. Єдиний син Ольги та Ігоря. Формально став правителем у трирічному віці, але фактично княжила його мати. Був убитий в 972 році печенігами.
Ярополк Святославич 972-980 Уклав вічний мирний договір Візантією. Мріяв подружитися з Римом. Проводив дипломатичні зустрічі з німецьким імператором. Значних змін не справив, оскільки славився миролюбністю. Ярополк не був хрещеним, але виявляв симпатію до християнства. Старший син Святослава. Між трьома братами постійно йшла боротьба, ніколи не було кровної єдності. Обумовлено це тим, що хлопчики були народжені від різних матерів і виховувалися порізно. У підсумку влада дісталася Ярополку. Але правління було недовгим: язичники на чолі з Володимиром, рідним братом князя, успішно захопили владу в свої руки. Ярополк втік з країни. У 980 році зробив спробу повернути престол, але марно.
Володимир Святославич Червоне Сонечко 980–1015
  • воював з польською стороною і підпорядкував собі Червенські міста на південному заході Русі;
  • у 922 році розгромив печенігів на річці Сула;
  • робив походи на Волзьку Булгарію;
  • обклав даниною Хазарію.
Розпочав масштабне кам’яне будівництво, спорудив оборону вздовж річок Десна, Трубіж, осетер, Сула. Здійснив 2 успішних походи на племена в’ятичів, а також переможний на радимичів. Ввів “церковний статут”, боровся за новий порядок престолонаслідування, скасував смертну кару, почав карбування монет, златників і срібняків. Зробив християнство державною релігією. При ньому в 988 році відбулося хрещення Русі. Молодший син Святослава. Прославлений в лику святих. Порівну розділив землі між 7 синами. Правління ознаменоване початком поширення грамотності на Русі.
Святополк Володимирович Окаянний 1015–1019 Хотів бути правителем всієї держави, почав вести боротьбу проти братів. Вбив Гліба, Бориса і Святослава. Війну з братом Ярославом вів за допомогою короля Польщі, але все-таки був вигнаний з Києва. У 1019 році покінчив життя самогубством.
Ярослав Володимирович Мудрий 1019–1054
  • завершив розгром печенігів і уклав мир з Візантійською імперією;
  • побудував дружні відносини зі Швецією, Римською імперією та іншими європейськими країнами.
Побудував 2 великих міста: Ярославль і Юр’єв. Встановив систему престолонаслідування за питомо-сходовим типом. Ввів перший письмовий звід законів під назвою “Руська правда”.

За Ярослава Володимировича на Русі почали будувати храми, стали розвиватися культура і освіченість, зросло населення, Київ став найбагатшим містом.

Порівну розділив землі між п’ятьма своїми синами.
Ізяслав Ярославович 1054–1078 Саме правлінню Ізяслава приписують початок роздроблення Русі, нібито в результаті боротьби синів Ярослава за княжий престол. Вперше на Русі правив князь, який не зміг впоратися зі своїми обов’язками. Хорошим помічником йому був син Володимир.
Святополк Ізяславович 1078–1113 За підтримки Володимира Мономаха здобув перемогу над половцями. А в 1094 уклав з ними мир і взяв у дружини дочку половецького хана Тугоркана. У 1097 за правління Святополка Ізяславовича феодальне дроблення Русі отримало юридичне оформлення. Існує 2 версії загибелі Святополка. Згідно з однією версією, його отруїли.

За іншими словами, князь помер від хвороби в 1113 році.

Поховання Святополка проходило в церкві святого Михайла в Києві.

Володимир Всеволодович Мономах 1113–1125 Повністю розгромив половців. З самого початку правління заявив про себе придушенням великого повстання в Києві. Знайшов спосіб забрати в своє підпорядкування майже всіх руських князів. Редагував законодавство: в  “Руську правду” «вніс» “Статут про різи”, що пом’якшує становище “низів”, холопів. Прекрасний політичний діяч, військовий стратег, письменник, мислитель. В Українській Православній Церкві і соборі київських святих шанується як благовірний князь.
Мстислав Володимирович Великий 1125–1132 Здійснював походи на Полоцьке князівство.

Як видно з таблиці руських князів Стародавньої Русі, після смерті князя Мстислава починається період роздробленості.

Русь розпалася, сформувалися окремо взяті самостійні удільні князівства. Територіальна цілісність втратила свою цінність.

Династія Рюриковичів

Легендарна династія Рюриковичів поклала початок князівству на Русі.

Рюрик – засновник Київської Русі.

З плином часу рід продовжив царську лінію, але в підсумку Родовідне древо розпалося на безліч гілок. Можна наочно простежити фактичне розгалуження династії Рюриковичів у схемі з датами правління.

Збереження єдності діставалося роду Рюриковичів важкою ціною. Роздроблення припало на період правління Володимира Святославовича. З цього часу почалося формування питомих династій.

Особливості передачі спадкових прав

Визначенню місцевих уділів заважав лествичний порядок спадкування, при якому права на престол передавалися спочатку по горизонталі, від старших братів до молодших, а вже потім по вертикалі, між поколіннями, але також по старшинству.

При цьому порядку після смерті великого князя Київський великокнязький стіл, який вважався найголовнішим, займав найближчий за генеалогічним старшинством (брат, а не син), другий за старшинством родич переходив на місце першого, і так всі князі переміщалися на більш престижні столи.

У масштабах всієї держави, в цілому, цей порядок був скасований під час Любецького з’їзду 1097 року.

За кожною питомою династією, тобто окремою гілкою Рюриковичів, закріпилися власні землі.

Лествичний порядок все ж зберігся для самого великокнязівського столу і всередині деяких удільних князівств. В цей же період скасували звичай пошуку князями наречених за кордоном.

Стали актуальні династичні шлюби.

Після смерті найбільш могутнього з синів Володимира Мономаха, Мстислава, розкладання Київської Русі на ряд земель, керованих місцевими (питомими) династіями, стало остаточним фактом.

Оцініть статтю
( Поки що оцінок немає )