Політика Хрущова — заходи внутрішньої і зовнішньої політики

Микита Сергійович Хрущов правил Радянським Союзом 11 років – з 1953 р. по 1964 р. Політика Хрущова стала важливою віхою у розвитку великої країни.

Народився даний видатний діяч в 1894 р в Курській області, тодішній Курській губернії, в сім’ї самого звичайного шахтаря. З 14 років хлопець почав освоювати професію слюсаря, а пізніше працював за фахом на одній з шахт регіону.

Пізніше, під час подій революції 1917 р., Хрущов потрапив в структури ради робітничих депутатів, звідки і почалася його стрімка політична кар’єра.

За час свого життя Хрущов вів активну діяльність в політиці, був членом партії більшовиків, закінчив партійну школу з найкращим результатом. Також він завжди був людиною реальної справи, брав активну участь у сільськогосподарській та промисловій роботі.

Підсумки правління цієї людини викликають як схвалення, так і критику, але в цілому він залишив після себе видний слід в історії всього СРСР.

Зовнішня політика Хрущова

Питання зовнішньої політики традиційно займають в нашій країні найбільшу увагу і викликають бурхливі суперечки. В силу величезних розмірів Союзу і його впливу на всю планету без винятку, зовнішня політика, проведена його правителями, представляла крайній інтерес цілого світу.

Правління Хрущова в цьому плані ознаменувалося кількома найголовнішими тенденціями. Усередині країни виникла відносна демократія і послаблення цензури, спостерігався спад репресій інакомислячих, відбувся значний прогрес в сільському господарстві і рівні життя людей, що виражалося поняттям «відлига».

Відносини ж із зовнішніми партнерами не були гладкими.

Після невеликого поліпшення ситуації в партнерстві з США, а також розвитку багатьох вигідних зв’язків з країнами Азії та Сходу, настали чималі проблеми, і розвинулася так звана «Карибська криза». Вирішення цієї кризи стало багато в чому можливим завдяки неймовірному для свого часу розвитку військово-промислового комплексу СРСР.

Основні завдання і принципи зовнішньої політики

Микита Хрущов за роки свого правління ставив такі найважливіші завдання в області зовнішньої політики:

• Налагодження відносин з США, вихід з політичної кризи у відносинах, що в підсумку мало не призвело до війни із застосуванням ядерної зброї.
• Відносно країн так званого “третього світу” влада вела добросусідську політику і налагоджувала множинні економічні, військові та соціальні зв’язки.
• У період 1953-1964 рр. спостерігалося збільшення протиріч з Китаєм, а також Грузією, Югославією, Албанією, ФРН. На 1961 рік припала Берлінська криза і спорудження легендарної Берлінської стіни.

Основним принципом відносин на міжнародній арені було зміцнення позицій Радянського Союзу і створення в світі конфігурації сил, що забезпечує безпеку країни.

Головні події та досягнення Хрущова

У період 1953-1961 рр. було досить багато яскравих подій, які стали ключовими для держави і світу.

Якщо перерахувати коротко, то потрібно відзначити наступні з них:

• у 1953 р. була припинена Корейська війна;
• зовнішньополітичний курс СРСР викликав великі надії та ентузіазм серед усіх демократичних країн, включаючи США;
• у 1961 р. 12 квітня Союз першим у світі запустив людину в космос – це був Юрій Гагарін;
• у 1962 р. почала стрімко розвиватися Карибська криза, яка могла цілком вилитися у війну із застосуванням ядерної зброї.

Також можна відзначити таку важливу подію, як підписання в 63-му році угоди, яка забороняла країнам проводити будь-які випробування ядерної зброї.

Основні напрямки і реформи Хрущова

У розглянутий період життя країни уряд працював за трьома основними напрямками:

• Африці і країнам Азії;
• Європі та Америці;
• а також багато в чому в опозиційній частині світу: Китаї, Югославії, Албанії, Грузії.

Разом з цим в життя радянських людей прийшов етап “відлиги”, багато зовнішньополітичних конфлікти були вирішені або законсервовані. Радянський Союз ще більше зміцнився на міжнародній арені, значно поліпшив і доповнив економічні відносини з іншими країнами по всій планеті.

Що стосується реформ всередині країни, то їх характеристика зосереджена все в тому ж одному слові – відлига.

Соціальне життя почало інтегрувати в себе Західні особливості культури, цензура в пресі стала не такою жорсткою, репресії сталінського зразка зійшли нанівець. Зміни спостерігалися в армії, промисловості та всіх сферах життя в цілому.

Вирішені та невирішені кризи

Будь-яка таблиця щодо подій тих часів вказує на масу подій і змін, але особливу увагу варто приділити наступним кризам:

• Корейська криза, що полягає у війні в Кореї, яка побічно підтримувалася з одного боку Радянським Союзом, а з іншого – Сполученими Штатами. Відразу після приходу Микити Хрущова до влади в 1953 р, даний конфлікт стрімко пішов на спад і зупинився без офіційного оголошення його результатів. Дана криза вважається вирішеною.
• Берлінська криза, яка стала одним з найнебезпечніших моментів за часів Холодної війни. Сам Берлін був розділений на дві зони впливу Берлінською стіною, а ймовірність зіткнення радянських військ із західними залишався досить високим. Криза була вирішена в жовтні 1961 р.
• Карибська криза відноситься до однієї з найсерйозніших післявоєнних подій 20-го століття, в результаті якої США і СРСР стояли на межі ядерної війни. Але здоровий глузд керівництва взяв гору і був укладений мирний договір.

Епоха Хрущова ознаменувалася саме цими подіями, а ось невирішені проблеми локального масштабу були на їх тлі досить істотними.

Плюси і мінуси зовнішньої політики Хрущова

Порівняння позитивних і негативних результатів діяльності Хрущова в зовнішній політиці – завдання численних істориків і політологів.

Серед плюсів варто відзначити:

• зміцнення авторитету і позицій Союзу на міжнародній арені;
• придбання багатьох цінних союзників буквально по всій планеті;
• вирішення багатьох небезпечних кризових ситуацій;
• укладення договору про заборону ядерних випробувань;
• часткове відкриття “залізної завіси”.

З мінусів виділяють будівництво Берлінської стіни і створення жорсткого протистояння між капіталістичною системою і соціалізмом.

За іншими пунктами проходити немає сенсу, оскільки вони стосуються, в основному, внутрішніх проблем країни.

Головними досягненнями правителя у внутрішніх справах держави стало наступне:

«відлига – зниження рівня цензури, політичного переслідування, економічні свободи, реабілітація багатьох жертв сталінських репресій;

• значне зростання промисловості, випуск безлічі нових моделей автомобілів;
• масове будівництво безкоштовного житла для людей, так званих “хрущовок”;
• бурхливий розвиток науки і техніки, що вилилося в запуск супутників і першої людини в космос.

Все це заклало міцний фундамент під всі сфери діяльності держави, який відчувається навіть у наш час.

Порівняльна характеристика цього етапу показує, що він став ключовим для розвитку науки, астрономії, космонавтики, багатьох галузей сільського господарства.

Як висновок варто відзначити, що Микита Сергійович Хрущов – яскрава особистість у вітчизняній та світовій історії. Людина пройшла шлях від сільського учня слюсаря, сина шахтаря, до керівника найпотужнішої наддержави планети. Після себе ця людина залишила безліч звершень і світлу пам’ять.