Реферат на тему «Стародавній Рим»

Реферат на тему Стародавній Рим Історія

Рим був побудований в VIII столітті до н.е. на Апеннінському півострові. Перший цар Риму – Ромул. Історія Стародавнього Риму ділиться на три періоди:

  • Царський (753-509 рр. н. е.);
  • Республіка (509-27 рр. до н. е.);
  • Імперія (27 р. до н. е. – 476 р. н. е.).

Під час Римської республіки одним з головних зборів було народне зібрання, яке ділилося на три види в залежності від питання обговорення:

  • Курія (збори об’єднання пологів).
  • Центуріат (вони вирішували питання, що стосуються війни і миру).
  • Триба (союз племен).

На народних зборах обирали консулів (лат. “радник”) на 1 рік. Для того щоб повністю панувати на півострові, Рим завоював всі народи, які жили в Італії.

Після завоювання Італії Рим готується до походу в бік Сицилії та Іспанії. В результаті цього походу почалася карфагенська війна. Ця війна отримала назву Пунічної війни (264-146 рр. до н. е.), яка тривала 42 роки (з перервами) і ділилася на три періоди.

У 146 р. о н. е. війська Карфагена зазнали остаточної поразки.

Місто було повністю спалене, пізніше його територію перетворили на пшеничне поле, а всі жителі стали рабами. У 100-44 рр. до н. е. Рим встановив повну владу на території Середземного моря і заснував Римську державу.

Гай Юлій Цезар був оратором, полководцем і одним з головних політичних діячів, який сприяв заснуванню держави. Він правив з 49 р. до н. е. і був убитий в 44 р. До н. е. в результаті змови. У цей час добре розвивалося рабство. У кожному маєтку працювало близько 15-20 рабів.

У них не було ніяких прав, і вони вважалися майном господаря. Римляни відбирали сильних рабів і віддавали в школи-в’язниці і навчали мистецтву бою. Вони брали участь у гладіаторських іграх. Якщо гладіатор перемагав у ста поєдинках, то його звільняли.

У місті Капуя знаходилася одна з гладіаторських в’язниць, в якій в 74 р. до н. е. було повстання рабів під керівництвом Спартака. Повстання тривало до 71 р. до н. е. і охопило весь півострів. За деякими даними, число повсталих становило 60-70 тис. осіб. Марк Красс, римський воєначальник, переміг повсталих поблизу міста Брундізія.

Після смерті Цезаря правителем імперії став його 18 річний спадкоємець Октавіан (27-14 рр.до н. е.).

Він повністю зміг керувати країною після перемоги над Антонієм і Клеопатрою. Він зупинив громадянську війну в країні. На честь цього сенат дав йому назву – Август.

Октавіана Август охороняла стража з дев’яти загонів преторіанців. Імператор поклав початок системі управління державою, яка називалася принципатом. Згідно з системою, в країні зберігалися республіканські установи, але влада була повністю у імператора.

У І столітті в Римі був побудований амфітеатр-Колізей. У нього могло вміститися 50 тис.осіб. Тут проводилися гладіаторські бої. У Стародавньому Римі люди вірили в безліч богів, які були схожі на грецьких богів. Але в І столітті в імперії почали з’являтися ознаки християнства. Першими віруючими стали раби і селяни.

Римська імперія досягла повного процвітання в І-ІІ століттях.

Водночас гуни почали свій похід на захід. Вони переправилися через Дунай до Західної Європи. Гуни підпорядкували собі готів, які панували від Скандинавії до Північного Причорномор’я.

Так, у ІІІ столітті почалося «Велике переселення народів». У 410 році готи на чолі з Аларіхом захопили і розграбували Рим. У V столітті Аттіла (Еділь) почав похід у бік Риму. Римляни, вестготи та франки об’єднали сили проти Аттіли. Об’єднану армію очолив Аеція. Гуни зазнали поразки в 451 році в Каталауні. Вторгнення гунів і готів призвело до розпаду імперії.

Оцініть статтю
( Поки що оцінок немає )