СРСР та країни СНД у 21-му столітті

СРСР та країни СНД у 21-му столітті Історія

СРСР був створений 30 грудня 1922 року шляхом об’єднання РРФСР, Української РСР, Білоруської РСР і Закавказької РФСР в одне державне об’єднання з однаковим урядом, столицею в Москві, виконавчою і судовою владою, законодавчими і правовими системами.

У 1946 році в березні на першій сесії Верховної Ради СРСР був прийнятий п’ятирічний план розвитку (1946-1950 рр.). У ці роки планувалося відновити Сільське господарство, яке зазнало збитків внаслідок Другої світової війни.

У Москві з 5 по 14 жовтня 1952 року проходив XIX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу. В ході з’їзду було вирішено перейменувати ВКП (б) в КПРС, затверджені Директиви п’ятирічного плану розвитку СРСР на 1951-1955 роки.

5 березня 1953 року помер Сталін.

У цьому ж році на пленумі КПРС Н.З. Хрущов був обраний головою. 14 жовтня 1964 року на пленумі КПРС М.з. Хрущова відсторонили від посади. Члени партії вважали, що м.з. Хрущов порушив принципи правління країною, його звинувачували в погіршенні відносин між Китаєм і СРСР.

До влади прийшов Л. І. Брежнєв, під час його правління ситуація в країні покращилася. Телевізори, холодильники, радіоприймачі почали ставати звичними для радянських людей. Будувалися багатоповерхові будинки.

З 1985 року Генеральний секретар ЦК КПРС М.С. Горбачов і його прихильники почали політику «перебудови».

В результаті різко зросла політична активність народу, сформувалися масові, в тому числі радикальні і націоналістичні рухи і організації.

Спроби реформування системи управління призвели до поглиблення кризи в країні. З обранням Бориса Єльцина 29 травня 1990 року Головою Верховної Ради РРФСР спробам Михайла Горбачова зберегти СРСР було завдано серйозного удару.

19 серпня 1991 року група політиків з оточення Горбачова оголосила про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП).

Вони зажадали від перебуючого на відпочинку в Криму президента введення в країні надзвичайного стану або тимчасової передачі влади віце-президенту Геннадію Янаєву. Тільки дві союзні республіки – Азербайджанська і Білоруська РСР – підтримали ГКЧП, інші республіки – латвійська, литовська, Молдавська і Естонська РСР – відкинули акти ГКЧП.

Після оголошення про створення ГКЧП та ізоляції Горбачова в Криму, Єльцин очолив протидію змовникам і перетворив Будинок Рад Росії в центр опору.

Вже в перший день путчу Єльцин, виступаючи з танка перед Білим домом, назвав дії ГКЧП державним переворотом, потім оприлюднив ряд указів про невизнання дій ГКЧП. 23 серпня Єльцин підписав указ про призупинення діяльності КП РРФСР, а 6 листопада – про припинення діяльності КПРС.

8 грудня 1991 глави РРФСР, Білорусії і України підписали угоду про створення «Співдружності Незалежних Держав». Основними цілями організації були:

  • співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях;
  • всебічний розвиток держав-учасниць в рамках загального економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції;
  • мирне вирішення спорів і конфліктів між державами-учасницями організації.
Оцініть статтю