Події останніх років призвели до того, що громадяни сусідніх з Україною держав дізналися по кадрах ТБ і картинках в Інтернеті, як виглядають національні символи України. Багато будинків і автомобілі в Україні прикрашені державними жовто-синіми прапорами, а зображення державного герба можна побачити в якості прикрас і татуювань у молоді.
Трохи історії
Вперше згадка про появу племінних поселень скіфів, названих Грушевським прадержавою, датована IV—I ст. до н. е. до VII—VIII ст.
Далі на її території виникали і зникали численні незалежні князівства. Найсильнішим було Галицько-Волинське, що занепало після смерті князя Данила Галицького в 1264 році. Практично всі держави до середини XIV століття були включені до складу більш сильних російського і Великого Литовського князівств. Крім того, жили і розвивалися напівнезалежні козацькі поселення з зачатками державності.
Під час народно-визвольної війни 1648-1654 років гетьман Богдан Хмельницький домовився з царем Великої Русі про спільні дії проти Речі Посполитої. Лівобережжя відійшло до Москви, інша частина залишилася за поляками. Потім було ще кілька розділів Польщі, що призводили до змін на географічній карті:
- у 1772 році Австрія забрала Східну Галичину і Північну Буковину;
- підсумком бойових дій 1793-1795 років стало те, що Росії дісталося Правобережжя і Волинь;
- у XIX столітті в результаті освоєння південних степових територій площа українських областей стала більше практично на третину.
Перша світова війна і дві російські революції призвели до:
- окупації Західної України Польщею;
- Північної Буковини Румунією;
- Закарпаття Чехословаччиною.
До 1917-1918 рр. існували 3 відносно незалежних держави:
- УНР – Українська Народна Республіка;
- ЗУНР – Західно-Українська Народна Республіка;
- ССРУ – Соціалістична Радянська Республіка України.
Остання стала попередницею Української Радянської Соціалістичної Республіки, що увійшла в 1922 році до складу СРСР.
Після численних приєднань різних областей після закінчення ери Радянського Союзу в 1991 році країна відкрила нові сторінки автономного існування.
Символи незалежності України
У будь-якої суверенної країни є власні національні знаки або емблеми. Україна не є винятком і законодавчо закріпила в Конституції свій герб, гімн і прапор. Кожен з них має власну історію походження, стару або більш сучасну.
Розповідь про прапор
Більшість стягів древніх слов’ян нагадували за формою витягнуті трикутники і були пофарбовані в червоні і зелені кольори. Після прийняття християнства на них стали з’являтися релігійні атрибути, в основному зображення святих і покровителів князів, що символізували приналежність до цієї віри.
Чотирикутні полотнища почали з’являтися за часів феодальної роздробленості. Вони прикрашалися косицями і зображенням хрестів, князівських знаків, на деяких був тризуб. Переважно колір так і залишався червоним.
Незважаючи на те, що більшість прапорів були червоно-малиновими, є в історичних працях згадка і про синьо-жовті кольори козацьких прапорів. У XVIII ст. такі були у Лубенського і Полтавського полків, а в експозиції музею міста Дніпра (Дніпропетровська) подібний прапор знаходиться на загальному огляді. Уявити етапи появи сучасного українського стягу можна в наступному порядку:
- Львівський національний конгрес у 1848 р. затвердив його кольори з обґрунтуванням: блакить неба і золоті пшеничні поля України.
- Завершення першої російської революції 1905 року породило суперечки серед прихильників малинового забарвлення і жовто-блакитного. Другі стверджували, що червоний прапор вибрано символом боротьби з царизмом, а такий варіант найбільш годиться для державної геральдики.
- Під час Першої світової війни українські полки йшли на фронт під синьо-жовтими прапорами.
- Після проголошення УНР у 1917 р. дебатів практично не було, двоколірне полотнище стало символом цієї невеликої держави. Питання стояло про розташування смуг. Президент Республіки, Грушевський, запропонував розмістити їх відповідно до забарвлення герба – жовтий зверху, синій знизу. Про це він тоді ж видав постанову. Однак в народі рішення було непопулярним, тому подібні полотнища майоріли тільки над держустановами.
- Піднявший заколот в 1918 році гетьман Скоропадський поміняв місцями частини полотнища, додавши зображення православного хреста і великого тризуба в центрі.
- З 1949 року Державним прапором затверджено стяг Радянського Союзу червоного кольору з блакитною смугою Богдана Хмельницького знизу.
Незадовго до розпаду СРСР націоналістично налаштовані кола почали просувати ідею незалежності України. У багатьох місцях стали з’являтися дореволюційні двоколірні полотнища. Офіційна влада відкрито не підтримувала цього, але 24 липня 1990 р. рішенням Президії Київської міської ради народних депутатів перед будівлею був вивішений синьо-жовтий стяг поруч з офіційним. З 2000 року ця дата оголошена Днем Прапора.
4 вересня 1991 року блакитно-жовте полотнище було офіційно визнано державним полотнищем зі стандартним співвідношенням ширини і довжини 1 до 2. Цього ж дня прапор було піднято над будівлею Верховної Ради УРСР у Києві. Після утворення самостійної держави 28.01.1992 вийшла постанова “Про затвердження державним прапором України національного прапора”, що представляє собою прямокутне полотнище, що складається з двох рівних по ширині горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини склало 2:3.
Історія герба
Перші згадки про емблему країни з’явилися в літописах XI століття. У них згадується про монети і сувої, на яких можна побачити тризуб. Україна не зупинялася на цьому зображенні:
- З початком феодальних воєн XIV століття роздробленість князівств зростала. Відповідно, кількість всілякої символіки збільшилася, і зміна її відбувалася в міру завоювань. Це могли бути рослини, дерева, тварини, жовтий лев на синьому полі або Архангел Михаїл з мечем в руці.
- Запорозькі поселення, які з’явилися до XVI століття розміщували на своїх знаках козака з самопалом.
- Після входження до складу Російської імперії землі Малоросії були поділені на губернії зі своїми емблемами.
- Україна в 1917 році складалася з декількох республік. На герб однієї з них, УНР, крім свастики потрапив тризуб.
- У радянські роки на емблемі розміщувався щит червоного тону, освітлюваний сонцем. З боків його були зображені колосся пшениці, нагорі – п’ятикутна зірка. У центрі – Земля і перехрещені серп і молот.
Після оголошення республіки незалежною державою парламенту і уряду необхідно було вирішити питання з національною символікою.
Малий герб України був затверджений в 1992 р. і являв собою зображення жовтого тризуба на синьому щиті.
Однак одноголосного рішення прийнято не було, тому комісія продовжила терміни прийому проектів. Була спроба зобразити і затвердити такий варіант:
- малий герб – по центру;
- зображення лева – зліва;
- по праву сторону – козак;
- нагорі – корона;
- знизу – переплетені грона калини і вінок з пшениці.
Це має означати зв’язок багатого минулого країни з новими реаліями. Були пропозиції зобразити вербу, про яку є чимало переказів. Однак голосування в парламенті не принесло перемоги цьому проекту. Спроби оформити великий символ країни робилися і пізніше, але так і не були прийняті.
Основне місце на символі займає тризуб, визнаний на офіційному рівні особистою печаткою князя Володимира.
Однак є у цього знака ще кілька значень:
- він може мати на увазі сокола, атакуючого жертву, або зашифроване слово «воля»;
- деякі побачили в ньому якір, що дозволяє вважати Україну морською державою;
- прихильники сільськогосподарської версії побачили в цій картинці вила або злакові колосся;
- є варіант язичницького походження емблеми, так як виявлена вона була в IX столітті, а Русь ще залишалася нехрещеною.
Таким чином, цей символ держави так і залишився незатвердженим, а малий герб активно застосовується в різних сферах життя країни. Його можна зустріти на петлицях і погонах військовослужбовців, а також на штампах і печатках різних установ.
Однак застосовувати його можна лише після отримання спеціального дозволу, так як малий символ країни повністю захищений Конституцією.
Державний гімн України
В якості тексту головної офіційної пісні використовується вірш Чубинського Павла Платоновича “Ще не вмерла Україна”. Цей текст не сподобався царській владі, і автор був висланий на заслання в Архангельську область.
Ця подія зафіксована в Основному законі країни. Однак указ Верховної Ради з’явився лише 6 березня 2003 року, де за пропозицію президента Кучми проголосувала більшість депутатів. Музику написав Михайло Вербицький, а в тексті від оригіналу залишилися лише перший куплет і Приспів.
Конституція країни
Основний закон України змінювався безліч разів. Це відбувалося під час виникнення кожного нового державного утворення на її території:
- Вперше положення затвердили на 3 Всеукраїнському з’їзді рад 10 березня 1919 року.
- У травні 1929 р. з’явився Основний закон УРСР, що скасовує приватну власність і закріплює входження республіки до складу Союзу РСР.
- Надзвичайний XIV З’їзд рад Української РСР в черговий раз удосконалив її в 1937 році.
- Після введення нової союзної конституції в 1978 року прийнята інша Редакція і в Українській Республіці.
- За 1989-1995 роки внесено безліч поправок, тому від імені президента і парламенту України було підписано тимчасову конституційну угоду.
- Основний закон держави, який діє на території країни, прийнятий П’ятою сесією Верховної Ради України другого скликання 28 червня 1996 року. Законом № 254/96-ВР всі попередні редакції анулювалися.
- Офіційно діюча Конституція набула чинності з 9 ранку 28 червня 1996 року. Саме в цей час оприлюднені підсумки депутатського голосування в Раді.
Відносна молодість України, різні політичні події, а також неузгодженість в діях різних гілок влади не дозволяють завершити важливий процес формування державної символіки. У країні у різних гілок влади знаходяться більш нагальні проблеми, ніж затвердження одного з найважливіших символів незалежності держави.
