В уявленні більшості людей, США – це оплот демократії, благополуччя і процвітання. Але навіть таку потужну державу не обійшла стороною серйозна економічна криза, що отримав в історії назву “Велика депресія”.
У 1929-1933 роки різкий спад економіки, що спричинив за собою колосальні наслідки, спостерігався не тільки в Америці, але і в деяких індустріально розвинених країнах Західної Європи.
Обвал фондової біржі
У 20-ті роки XX століття США накрила хвиля споживчого попиту і спекулятивних операцій. Ринок цінних паперів зростав шаленими темпами. У 1929 році середня вартість акцій зросла на 40%, а оборот трейдерської торгівлі злетів з 2 до 5 млн. доларів на день.
До кінця 1920-х років до рядових інвесторів стали доповзати чутки, що фондовий ринок неабияк лихоманить. Кожна така звістка про не зовсім здорову ситуацію на біржі провокувала масовий відтік капіталу, але після чергових переконливих слів з боку урядових органів про стабільну роботу контори, розташованої на Уолл-Стріт, надходження інвестиційних коштів відновлювалося.
Незважаючи на це, широка публіка поступово розчаровувалася. Цінні папери не приносили тих запаморочливих прибутків, про які твердили брокери.
Більшість акцій і зовсім знецінилися. У середині жовтня 1929 року на перших шпальтах американських газет знову замиготіли статті про неспроможність фінансової системи, що моментально викликало паніку серед інвесторів. Збожеволілі від страху громадяни кинулися продавати своїх акції.
Хвилювання вкладників спробував вгамувати президент Едгар Гувер, який заявив, що економічна стабільність країни не піддається сумніву. Однак процеси, які роз’їдали американську економіку, продовжували наростати сніговою лавиною.
В останні дні жовтня обрушилися акції таких величезних і, як тоді уявлялося, незламних компаній, як Ford і General Motors.
Передумови економічного спаду
Експерти в галузі міжнародних фінансів та економіки, а також історики донині не можуть прийти до єдиної думки щодо справжніх причин Великої депресії. Всі сходяться лише в одному: краху фондової біржі було недостатньо, щоб запустити низку економічних катаклізмів по всьому капіталістичному табору.
Разом з цим знизилася купівельна спроможність населення. Ряд економістів вважає, що глобальна криза почалася через перевиробництво при дефіциті грошей у простих громадян.
На думку інших експертів, не можна списувати з рахунків геополітичну обстановку, що склалася на той момент. Завершилася Перша світова війна, в результаті чого американська скарбниця позбулася найважливішого джерела надходження у вигляді військових замовлень.
Намагаючись захистити власне виробництво, конгресмени прийняли закон Сміта-Хоулі “Про митний збір”, який негативно відбився на гаманці американців і завдав шкоди європейським країнам, особливо:
- Великобританії;
- Франції;
- Німеччині.
Компанії з цих держав більше не могли продавати свої товари в США за прийнятними для них цінами.
У відповідь на ці заходи в 1925 році Вінстон Черчіль, який очолював в той непростий період Міністерство фінансів Сполученого Королівства, прийняв рішення повернутися до Золотого стандарту на основі довоєнного паритету фунта стерлінгів і дорогоцінного металу. Грошова одиниця була переоцінена, експортовані товари різко подорожчали і попит на них впав.
Щоб підтримувати курс валюти, Великобританія кредитувалася в американських банках, і події «чорного четверга», зрозуміло, не могли пройти безслідно для англійської економіки, доставивши їй безліч проблем. Залежна від заокеанських кредитів Європа, яка ледь оговталася від широкомасштабного збройного конфлікту, почала занурюватися в безодню соціально-економічного хаосу.
Хронологія подій
У таблицях підручників із зарубіжної історії коротко описані основні етапи наймасштабнішої кризи в США. Особлива увага акцентується на “чорному четвергу”.
Слідом за крахом фондового ринку про своє банкрутство почали масово оголошувати банки, чиї акції стали просто папірцями. У період з 1929 по 1932 рік свої двері закрили офіси майже 5 тисяч кредитних організацій, клієнти яких залишилися без відсотків за депозитами.
У лічені місяці криза паралізувала виробничий сектор. Промислові підприємства втратили доступ до кредитів, тому були змушені повністю згортати випуск продукції або скорочувати співробітникам зарплату, переводячи їх на неповний робочий день.
Протягом перших років застою призупинили роботу 50% заводів і фабрик. Мільйони трудяг залишилися без засобів до існування.
Буквально на кожному кроці можна було зустріти величезні звалища обладнання та матеріалів. Утворювалися мертві промислові зони, зносилися доменні печі, затоплювалися рудники, бур’яном покривалися залізниці, в портах мляво гойдалися на хвилях іржаві морські судна, спалювалися посівні культури, забивалася худоба.
Країну охопив голод, причиною якого став аж ніяк не поганий урожай, а банальна нестача грошей у народу. При цьому складалася абсолютно абсурдна ситуація, коли фермери, які зазнавали збитків внаслідок падіння цін на свою продукцію, вважали за краще утилізувати товар, аби не продавати його за смішні гроші.
Знедоленим американцям нічого не залишалося, окрім як виходити на мітинги і влаштовувати страйки. Яскравим проявом незгоди з політикою Республіканської партії, лідерів якої звинувачували в погіршенні рівня життя громадян, став “голодний марш” в Детройті, організований робітниками заводу Ford, які потрапили під скорочення. По демонстрантах був відкритий вогонь, загинуло кілька людей.
У 1933 році був запущена фінансова акція, що передбачає конфіскацію у населення золотих злитків і монет. Натомість видавалися паперові гроші за новим курсом. Той, хто опирався цій схемі, міг опинитися за гратами.
План Франка Рузвельта
У розпал кризи рейтинг чинної влади впав до критичної позначки. У боротьбі за крісло президента перемогу здобув демократ Франк Рузвельт. Саме з його приходом в Білий дім почалося пожвавлення і підйом американської економіки. Реалізовані ним реформи, що отримали назву “Новий курс”, носили радикальний характер:
- Проведена девальвація національної валюти, в результаті чого великі банки знову змогли розраховувати на значні кредити і субсидії.
- Був скасований сухий закон, що поклало початок тимчасовій легалізації та продажу спиртного.
- Для підприємств вводилися квоти на випуск продукції, встановлювалися ринки збуту, регламентувався рівень оплати праці.
- Серйозну фінансову підтримку отримали бідні аграрні райони.
- Щоб зменшити безробіття, мільйони громадян прямували на будівництво будинків, доріг, залізничних колій, мостів, ліній електропередач, аеродромів та інших стратегічно важливих об’єктів.
- Була проведена пенсійна реформа.
Спочатку вживані президентом кроки по перелому економічного становища в країні не викликали довіри у населення, проте до кінця 30-х років багато показників почали стрімко зростати. Соціальні рани стали поступово гоїтися, тому Рузвельт був переобраний на другий термін.
Цікаві факти
Протягом цього проміжку часу мільйони людей випробували себе на міцність: одні розорялися і жили впроголодь, а інші примудрялися розбагатіти. Таке глобальне економічне потрясіння за визначенням не могло не супроводжуватися різноманітними соціальними явищами:
- Щоб завоювати довіру простих американців, гангстер Аль Капоне відкрив їдальню, де всі нужденні могли отримати безкоштовний обід.
- Інформація про обвал фондового ринку призвела до хвилі самогубств. Службовці готелів цікавилися у новоприбулих гостей, чи не хочуть ті тихо звести рахунки з життям в номері.
- Жіноча мода в кризові роки зазнала кардинальних змін. Тепер панянки прагнули підкреслити талію, воліли носити довгі спідниці, відмовлялися від яскравого макіяжу.
- Не маючи грошей, американці здійснювали поїздки на дахах поїздів. Такі екстремальні подорожі забрали кілька тисяч життів.
- У 1935 році була придумана настільна гра «Монополія» — втілення народних фантазій про багате життя.
- Вважається, що саме тоді з’явилися відомі всім «листи щастя», що обіцяли одержувачам моментальне збагачення.
- На злочинну стежку вставали ще зовсім недавно законослухняні громадяни. Якби не велика депресія, навряд чи б світ почув про Бонні і Клайда.
Незважаючи на дефіцит грошей у населення, зали кінотеатрів був битком забиті. Забути про фінансові біди дозволяли такі культові фільми, як “Віднесені вітром”, “Кінг-Конг” та інші.
Невтішні підсумки
Реальні наслідки Великої депресії можна порівняти з випробуваннями, які випали на долю Росії на початку 90-х, коли країна проходила болісний шлях від соціалізму до капіталізму. Соціальний вигляд США зазнав трансформації. Громадяни з доходом нижче середнього позбавлялися останніх заощаджень, переходячи в категорію люмпенів. Сумним підсумком Великої депресії стало наступне:
- за рівнем промислового розвитку країна опинилася відкинутою на чверть століття;
- мільйони громадян втратили єдине джерело доходу;
- значно погіршилося становище дрібних торговців, аграріїв, найманих робітників, представників середнього класу;
- різко знизився природний приріст населення;
- зросла кількість прихильників ультраправих і комуністичних поглядів;
- почався крах Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, на якій ґрунтувався світовий порядок аж до 1939 року.
Для виходу з кризи потрібні були нові форми економічного регулювання, що відразу виплеснуло назовні всі протиріччя, які роками накопичувалися в капіталістичних країнах. До кінця 30-х американська економіка піднялася духом.
Мобілізація чоловічого населення допомогла скоротити безробіття, а оборонні замовлення, які хлинули в США, помітно поповнили бюджет США, за рахунок чого ВВП країни виріс в два з гаком рази.
