Так уже повелося, що кожна жінка знає, до якого лікаря звернутися для вирішення різних проблем урологічного характеру, включаючи інтимні аспекти – вони знають, що допомогти в цьому може уролог або гінеколог.
Чого не можна сказати про чоловіків. При дисфункції сечостатевої системи вони звертаються до уролога, а про проблеми статевої сфери та сексуальні розлади багато чоловіків вважають за краще мовчати, не знаючи до кого звернутися.
Проблеми захворювань статевої сфери чоловіків вивчають, виявляють та лікують лікарі андрологи.
Андрологія, це досить молодий напрямок медицини, що виник на стику сексології та урології. По суті є більш вузькою гілкою урології, що розглядає анатомо-фізіологічні аспекти чоловічих репродуктивних функцій і патологій сечостатевої сфери.
Завдання та напрямки андрології
Андрологія, подібно до будь-якого медичного напрямку, тісно взаємопов’язана з різними медичними спеціалізаціями – з урологією, венерологією, ендокринологією, пластичною та судинною хірургією, мікрохірургією. Як і інша медична дисципліна має безліч розділів та напрямків:
- область репродуктивного спрямування вирішує завдання чоловічої безплідності;
- проблеми сексуальної неспроможності (імпотенції, зниження сексуального потягу, передчасне сім’явипорскування) – напрямок сексології;
- завдання реконструктивної та естетичної хірургії – усунення причин статевої дисфункції та корекція дефектів косметичного характеру хірургічним шляхом – проведення пластики та реконструктивних операцій на геніталіях;
- онкологічний напрямок вирішує завдання щодо виявлення та лікування новоутворень у сечостатевих органах чоловіків;
- Розділ ендокринології вивчає проблеми дисфункцій чоловічої потенції, зумовлені ендокринними розладами.
Крім перелічених завдань у область андрології входять – вивчення проблем чоловічої андропаузи (клімаксу), статевих (ІПСШ) та урологічних інфекцій, захворювань передміхурової залози.
Хто такий андролог: що він лікує?
Фахівці андрологи займаються безпосередньо виявленням та терапією захворювань статевої системи чоловіків. За підсумками вивчення нормальних анатомо-фізіологічних якостей чоловічих статевих функцій підбирають консервативне чи хірургічне лікування як набутих, і уроджених патологій.
Щоб детальніше зрозуміти, що входить до компетенції лікаря-андролога, необхідні знання про основні складові органи статевої системи чоловіків. Вона включає:
- передміхурову залозу (простату);
- насіннєві бульбашки та їх протоки;
- фалос (пеніс або статевий член);
- внутрішні статеві органи (яєчка та його придатки).
Саме ці органи здійснюють та забезпечують контроль за всіма функціональними процесами, що відбуваються в організмі чоловіків – процеси утворення та вироблення сперми, синтез андрогенів (стероїдних статевих гормонів), здійснення процесів статевої близькості (статевий акт). Будь-які дисфункції у цих органах можуть проявитися:
- запальними патологіями – простатитом (запаленням передміхурової залози), баланопоститом (запаленням крайньої плоті пеніса та його головки), орхітом та епідидимітом (запальною поразкою яєчок та їх придатків), запаленням уретри;
- уродженими аномаліями органів статевої сфери – вадами у розвитку яєчок, девіацією пеніса (викривленням), двостатевістю (гермафродитизмом), травмами;
- пухлинним ураженням яєчок та простати.
Кожна з цих патологій має свою симптоматику, проте найбільш характерні для більшості захворювань клінічні ознаки проявляються порушенням мікцій (сечовипускання) та розладами сексуальних функцій.
Саме ці захворювання лікує лікар-андролог. Ще нещодавно вважалося, що прояв таких патологій характерний для чоловіків похилого віку, проте сьогодні пацієнти андролога значно помолодшали, чому сприяє зниження імунітету, погане екологічне середовище, малорухливий спосіб життя і статева розбещеність.
Несвоєчасне звернення до андролога через помилкове сорому і спроби самостійного неправильного лікування призводять до розвитку запущених хронічних порушень, що важко піддаються терапії, в органах статевої системи чоловіків.
Андролог та уролог у чому різниця?
Захворювання сечостатевого апарату не розділені чіткими межами на урологічні та андрологічні. І все ж таки у лікаря уролога функції більш розширені, тому що уролог займається ще й нирковими патологіями. Окрім іншого, до кола його компетенції входить лікування не лише чоловіків, а й жінок.
На відміну від лікаря-уролога, андролог глибше, диференційовано та багатопланово вивчає проблеми чоловічого здоров’я, приділяючи особливу увагу функціональним порушенням інтимного характеру (потенція, фертильність), причина яких обумовлена не лише урологічними проблемами, а й патологіями ендокринологічного та сексологічного характеру.
Практичну діяльність лікаря-андролога у зарубіжній медицині дуже правильно та чітко охарактеризували, як уро-андрологія.
Не кожен чоловік для вирішення «делікатних» проблем одразу готовий поділитися ними з лікарем, сприймаючи певні дисфункції, як наслідок вікових змін, втоми, стресових станів чи загальної невлаштованості. В результаті – занедбаність процесу, хронізація або терапії захворювання, що не піддаються, особливо при їх малігнізації (злоякісності).
Існує ряд певних ознак, прояв яких говорить про необхідність негайного звернення до лікаря андролога. Це:
- будь-який ступінь виразності еректильної дисфункції;
- втрата контролю еякуляції (передчасне сім’явипорскування);
- свербіж, печіння та гнійні або слизові виділення з уретри;
- поява болю у процесі інтимної близькості;
- стійкий дискомфорт при актах сечовипускання (почуття неповного спорожнення, утруднене чи прискорене сечовипускання);
- ниючі або гострі поперекові болі, не пов’язані зі змінами в положенні тіла;
- неможливість запліднення протягом року.
Усього цього можна уникнути при своєчасному лікуванні та дотриманні елементарних лікарських рекомендацій – чоловікам після 40 років необхідно щорічно відвідувати андролога. Особливо це важливо у віці після 55 років із настанням чоловічого клімаксу.
Цей період не такий яскравий, як у жінок, але проблем завдає багато, проявляючись гормональним дисбалансом, зниженням ендокринних та дітородних функцій. Це нормальні фізіологічні процеси, але андролог допоможе з ними подолати мінімальний дискомфорт.
За консультацією до андролога необхідно звернутися і чоловікам, які пережили передчасну андропаузу (клімакс), що настала раніше 50-річного віку, що може бути обумовлено серцево-судинними захворюваннями, атеросклерозом, гіпертонією або цукровим діабетом. Як наслідок – еректильна дисфункція, тяжкий психологічний настрій.
Важлива консультація чоловічого лікаря та у випадках лікування патологій чоловічої сечостатевої сфери, навіть якщо основну терапію пацієнт проходить у лікаря-уролога. У «тандемі» уролога та андролога призначається комплексне обстеження, що дає розгорнуту картину патологічного стану сечостатевої системи пацієнта та підбирається найефективніше лікування.
Методики обстеження та лікування у андролога
Консультуючи пацієнта, лікар проводить опитування, вивчає анамнез, скарги та патологічну симптоматику. Зовнішній огляд включає фізикальну діагностику стану статевих органів та ректальну пальпацію простати.
За результатами огляду та отриманих даних, у кожному конкретному випадку призначаються необхідні аналізи. Це можуть бути:
- загальні аналізи сечі та крові;
- дослідження крові на наявність статевих гормонів;
- спермограма;
- мазок на флору із уретри;
- ультразвукове дослідження органів – еластографія простати, сечовивідних шляхів, доплерографія статевого члена.
Протокол лікування складається за результатами діагностики. Він включає два основні напрямки.
Перший напрямок – комплексне консервативне лікування, що включає комбінацію медикаментозних препаратів та призначення маніпуляцій, спрямованих на першопричину та швидке усунення патологічної симптоматики. Воно може включати:
- протигрибкову, антибактеріальну, замісну гормональну або імунотерапію;
- ванни з антисептичними розчинами;
- курс фізіотерапевтичного лікування;
- санацію уретри;
- сеанси масажу передміхурової залози.
Другий напрямок – хірургічне лікування, що поєднує корекцію репродуктивно-статевих порушень та естетичну хірургію (пластична корекція) геніталій. Застосовується у випадках неспроможності консервативного лікування.
Успішний розвиток оперативних та малоінвазивних хірургічних методик дозволив сьогодні успішно лікувати вроджені та набуті захворювання, які вважаються раніше невиліковними, що дало багатьом чоловікам надію на повноцінне життя.
