Що таке режим тотальних обмежувальних заходів та вимушеної самоізоляції, відомий кожному, хто пережив несприятливий з усіх боків 2020 рік.
Крім серйозних змін – як у глобальній економіці, так і в особистому житті, – пандемія принесла з собою і безліч оригінальних понять.
Серед нових для нашого лексикону слів верхній рядок актуальності вже близько року займає термін «локдаун», який раніше практично не використовується на пострадянському просторі. Що він означає і чому так часто згадується останнім часом?
Локдаун – що це таке простими словами
Початкове «lockdown» – англомовне слово, утворене шляхом злиття двох коренів. Однак дослівний переклад цього поняття на українську може залишити нас у здивуванні, оскільки сенсоутворюючі основи буквально означають:
- “lock” – “посадити, замкнути, закрити”;
- “Down” – посилення.
Таким чином вийшло “посилене закриття”, а його найближчими за змістом понятійними маркерами стали слова “ізоляція”, “карцер” та “умови жорстких обмежень”.
Тобто, залежно від контексту, локдаун має на увазі як комплекс адміністративних заходів, так і елементарне закриття громадських закладів, запровадження заборони на вільне пересування громадян та/або певну діяльність.
Вперше термін почали вживати на офіційному рівні лише на початку сімдесятих, коли слово lockdown увійшло до ряду тюремних протоколів США для позначення особливого режиму, запровадження якого дозволяло краще контролювати переміщення ув’язнених у разі надзвичайних обставин.
Такий підхід мав мінімізувати ймовірність виникнення бунтів та зменшити масштаби наслідків чергового насильницького зіткнення. Згодом комплекси заходів із аналогічною назвою розробили для лікарень, деяких громадських та навчальних закладів.
У результаті з’явилися два формати локдауну:
- для контролю;
- для захисту.
Одним із ключових моментів у процедурі локдауна була вимога заблокувати всі двері (як вхідні, так і внутрішні) і залишатися у вихідних приміщеннях, забезпечивши достатню відстань від вікон.
Що таке локдаун при коронавірусі
Про локдаунів довго ніхто не згадував, поки світ не опинився на краю загибелі, зіткнувшись з пандемією, що швидко поширюється. До весни минулого року небезпека, до якої світ спочатку поставився як до «чергової китайської епідемії», набула набагато жахливіших форм і швидко перетекла у міжнародну проблему, ставши, на думку експертів, «головним випробуванням року».
Ситуація з тотальною відсутністю стандартів безпеки та елементарних обмежувальних заходів призвела до стрімкого поширення COVID-19 і, як наслідок, вибухового зростання панічних настроїв.
У результаті, пройшовши через досвід окремих карантинних обмежень, у більшості країн Євросоюзу (ЄС) почали вводити коронавірусні локдауни.
У цьому саме слово «локдаун» популяризувалося природним чином, ставши до кінця 2020 року згадуваним терміном завдяки численним заголовкам у ЗМІ.
Паралельно і сам формат карантину поступово трансформувався і невдовзі почав ділитися за сферами застосування:
- національний;
- локальний;
- економічний та ін.
Але якщо національні обмеження стосувалися практично всієї сфери соціальної взаємодії в країні, то економічні – лише роботу промислових підприємств та громадських установ.
Так, наприклад, влада деяких міст/країн повністю закривала точки громадського харчування, включаючи кафе, ресторани, нічні клуби, забороняла роботу музеїв, театрів, кінотеатрів.
У деяких регіонах обмежували роботу спортзалів та стадіонів – де-не-де взагалі закривали, а десь зобов’язували продавати не більше 20-50% місць та вводили спеціальні правила розсаджування.
Коронавірусний локдаун сьогодні
Попри актуальність уже вжитих заходів, у деяких країнах Європи суттєвого перелому в ситуації з COVID досягти не вдалося. І оскільки там все ще зберігається зростаюча динаміка числа заражень, це зумовило запровадження жорсткого локдауну як мінімум у п’яти країнах ЄС.
Так, наприклад, «м’який» локдаун у Німеччині, запроваджений у листопаді минулого року, був не лише не скасований до Різдва, як обіцяла влада, а навпаки – законодавчо продовжено з 16 грудня. Цього разу було вжито набагато жорсткіші обмежувальні заходи, які передбачають:
- закриття дитячих садків;
- переклад шкіл та коледжів на онлайн-навчання;
- призупинення роботи торгових точок (крім аптек та продовольчих магазинів);
- закриття культурних та комерційних установ.
Як заявила А.Меркель, виступаючи 11 лютого на засіданні бундестагу, ці обмеження діятимуть орієнтовно до 7 березня і залишаться чинними, якщо ситуація з кількістю нових заражень не покращиться.
Ще гірше – становище в Австрії. Там наприкінці грудня було введено ще один жорсткий локдаун, причому вже третій. У країні не функціонують ресторани та магазини, закрито культурні та освітні заклади, не працюють підприємства сфери послуг.
Як і раніше, критичною залишається ситуація в Італії, де кількість жертв коронавірусу наближається до позначки в 100 тис. Попри кампанію з вакцинації, що стартувала, в країні з 24 грудня введено в дію загальнонаціональний карантин, що передбачає в тому числі й обмеження на поїздки між регіонами.
Щодо коронавірусної ситуації на пострадянському просторі, то, зокрема, «червоний» локдаун в Україні, запроваджений одразу після Різдва, нарешті скасували. З 25 січня в країні почав діяти помаранчевий карантин, який триватиме орієнтовно до кінця березня.
Висновок
Доступність інтернету, достатнє знання мови і популярність англіцизмів, що зростає, зробили слово «lockdown» зрозумілим практично будь-якому сучасникові. Однак це лише констатація сенсу за рахунок існуючих понять:
- «коронавірусний локдаун» – це класичний карантин, тобто по суті вимушений, але необхідний захід.
Проте сьогодні по всьому світу відбуваються страйки та протестні акції, що виражають ставлення населення до обмежень, а держави витрачають серйозні кошти на підтримку виробника та об’єктів малого бізнесу.
Але хоча економічні наслідки локдаунів дуже болючі як на приватному, так і на глобальному рівні, ізоляція все ще потрібна. Принаймні поки ті, хто нами керує, цінують життя і здоров’я громадян більше грошей!
