Ретроспектива: що це означає

Ретроспектива - що це означає Визначення

Маркетинг нерідко змушує людину жити моментом, замислитися про якість життя чи подальші перспективи. Проте істотну роль побудові майбутнього грає вивчення минулого.

Саме тому така важлива ретроспектива, що часто використовується в різних галузях – від мистецтва до науки.

Що таке ретроспектива і як вона працює

Термін сформувався в рамках латинської мови і дійшов до сьогодення практично у незмінному вигляді. Слово утворилося шляхом поєднання двох понятійних маркерів:

  • дієслова “specere” – “дивитися, дивитися”;
  • префікса “retro” – “назад, назад”.

Коли до отриманої форми додався суфікс “-tivo”, що використовується для вказівки на активні/пасивні відносини, з’явилося поняття retrospectivus, що буквально означає “дивиться назад”. Ця безпосередня конотація збереглася й у російській, тому у більшості наших тлумачних словників цього слова дається досить просте визначення:

Ретроспектива – це своєрідний аналіз, огляд минулих досягнень, зверненість до минулого (ретроспекція) з метою здобути уроки, виявити логічний ланцюжок, що пов’язує ті чи інші події.

Вікіпедія при цьому уточнює, що ретроспектива у мистецтві означає демонстрацію творів будь-якої творчої особистості (художника, режисера тощо) за принципом хронологічної послідовності їх створення.

Говорячи спрощено, будь-яка ретроспекція – це свого роду дослідження, послідовний розбір явищ, що раніше мали місце, та/або подій.

Ну і не можна забувати про рефлексію, ключову рису гідної та самокритичної людини – успішного вченого, талановитого художника, неординарного письменника.

Вміння аналізувати помилки, компілювати та відтворювати досягнення цінувалося у будь-які часи, тому ретроспектива знаходить собі застосування практично всюди:

  • у науці – як метод дослідження;
  • у мистецтві – як художній прийом;
  • у програмуванні – як форма контролю тощо.

Цілі жанри вишиковуються навколо спроб вивчити пройдений шлях! Це не завжди цікаво, проте допомагає відточити навички, розкриває раніше не очевидні зв’язки.

Ретроспективний аналіз

Людство не здатне побачити майбутнє в кришталевій кулі, але передбачити його за допомогою підручника історії – під силу навіть дилетанту. Залежно від поставлених завдань та наукової дисципліни фахівці застосовують особливий ретроспективний метод дослідження даних:

  • в історії;
  • в економіці;
  • у кінематографі тощо.

Завдяки ретроспективному методу вчені на основі поточної ситуації поступово розмотують клубок історії. Маючи знання про наступні події, історик може вказати перелік подій, що стали причиною конкретної ситуації.

У цьому контексті можна сформувати і супутнє визначення цього поняття:

Ретроспективний – це враховуючий аспекти минулого, аспекти, які вплинули в розвитку, роботи чи проекти, здійснювані у реальному. Тобто «погляд, звернений до минулого».

У разі виникнення ідентичних чи схожих чинників це дозволяє уникнути неприємностей, чи навпаки – «запланувати» успіх, відтворюючи вдалі приклади попередників.

Ідеології діють за схожим принципом, намагаючись взяти у предків краще, водночас позбавляючись факторів ризику. Нові комбінації раз у раз збоять, стикаючись з реальністю, але це дозволяє в майбутньому поповнити базу даних і в черговий раз трохи поглибити знання та покращити уявлення людей про себе та про світ.

Ретроспективний підхід особливо актуальний для психології, соціології, економіки – дисциплін, що переживають бурхливе зростання на тлі дійсності, що постійно змінюється: на наших очах інформація про соціальні взаємодії стає все більш структурованою.

Дещо інший контекст спостерігається у творчій сфері. Художня ретроспектива проявляється у трьох іпостасях:

  • як жанр;
  • як огляд;
  • як прийом (засіб).

Так, живописці минулого не гребували виходячи зі словесних і прижиттєвих портретів створювати картини з участю померлої людини. Це також називалося ретроспективою, допомагаючи «оживити» спогади про покійного та поповнити сімейну колекцію дорогими серцю моментами.

З розвитком цивілізації еволюціонувало мистецтво. Якщо раніше можна було заглянути на персоналізовану виставку, сьогодні цінителі вважають за краще створювати ретроспективи (особливо актуальні для кінематографу).

Зазвичай це добірки творів того чи іншого автора, за участю певного актора чи конкретного жанру у хронологічному порядку, які допомагають краще побачити розвиток майстерності з часом.

Так само в літературі та кіно використовується так званий флешбек. «Спалах минулого» теж є ретроспективом, але тільки всередині книги чи сценарію. Подібні «проблиски» допомагають перейнятися історією персонажів, пояснюють мотивацію або розкривають раніше невідомі факти.

Особливо полюбилися флешбеки авторам жахів і детективів, коли обставини, що знову відкрилися, допомагають глибше зачепити аудиторію.

Робоча технологія

Для програмістів є особлива ретроспектива, коли в коді, що вже працює, вони намагаються виявити неточності.

З цією методикою можна не тільки усувати помилки, а й покращувати продуктивність, підвищуючи конкурентоспроможність продукту. Втім, необов’язково працювати за комп’ютером, щоб отримати з концепції зиск!

Художники не соромляться видаляти та додавати штрихи до вже завершеного зображення. Письменники викидають цілі розділи, вимарюють чернетки, переписують самвидавні тексти перед публікацією у видавництві.

Сакраментальний «Снайдеркат» або «Ліга Справедливості Зака Снайдера» – найяскравіший приклад ретроспективи останніх років. Режисер настільки переробив раніше показаний фільм, що разом із картинкою змінилися цілі сюжетні лінії.

Висновок

У XXI столітті постійно розповідають про можливості та перспективи, навіть дітей намагаються змусити думати про майбутнє якомога раніше. Але без ретроспекції, без аналізу помилок та дослідження досягнень минулого досягти успіху просто неможливо.

Оцініть статтю
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )