Вчені встановили: чим більше різноманітних мінеральних речовин і вітамінів людина отримує з їжею, тим міцніший її імунний статус.
Як правило, в основному наш раціон формується із продуктів, вироблених (вирощених) у країні проживання. Ну, мабуть, крім бананів, без яких вже важко уявити меню росіянина.
Як урізноманітнити свій стіл, відчути нові уподобання, збагатити організм корисними речовинами? Дієтологи та кулінари радять: вводити у свій раціон страви з продуктів, які популярні в інших країнах, але поки що практично не відомі у нас.
Нут – це …
Відразу конкретизуємо, що нут – це рослина. Має кілька назв:
- нут баранячий;
- нут культурний;
- турецький горох;
- баранячий горох.
Виходячи з цього переліку, можна відразу зробити висновок, що ця рослина відноситься до бобових. У їжу вживається насіння, що знаходиться в стручках. Виростає на Близькому Сході, тому найбільше його вживають саме в країнах цього регіону, а також у північній Африці та Північній Америці.
Трохи біології:
- однорічна трав’яниста рослина до 70 см заввишки;
- боб містить від 1 до 4 насінин діаметром до 1,5 см;
- у дикому вигляді не зустрічається, вирощують як сільськогосподарську культуру вже понад 7 тисяч років. Загальна площа посівів сягає 13,5 мільйонів гектарів.
Користь:
- знижує рівень холестерину у крові;
- покращує обмін речовин;
- зміцнює серцево-судинну систему;
- збільшує стресостійкість;
- відновлює організм при крововтраті, підвищує гемоглобін;
- пом’якшує ПМС (за рахунок вмісту фітогормонів);
- підвищує потенцію;
- покращує стан волосся, нігтів, шкіри;
- є природним антиоксидантом;
- рослинна клітковина очищає кишечник;
- містить велику кількість білка (до 30%);
- дуже поживний (до 60% вуглеводів). У 100 г продукту – 380 кілокалорій;
- містить поліненасичені жири (до 7%);
- має у складі амінокислоти, фосфор, залізо, вітаміни групи В, цинк та фолієву кислоту.
Варто додати, що глікемічний індекс (швидкість засвоюваності) турецького гороху дорівнює лише 28 одиницям. Це невисокий показник, тому вживати страви з нуту можна навіть людям, хворим на цукровий діабет.
Кому страви з нуту вживати не рекомендується:
- страждаючим захворюваннями підшлункової залози та печінки;
- схильний до підвищеного газоутворення в кишечнику;
- мають проблеми з сечовим міхуром і сечовивідною системою.
Що готують:
- хумус – закуску з нутового пюре;
- фалафель – невеликі котлети з нуту;
- леблебі – ласощі з підсушених, а потім обсмажених бобових;
- інші смачні та поживні страви із категорій закусок, салатів, перших страв, гарнірів, десертів.
На замітку: послідовники ЗОЖ їдять нут не тільки після кулінарної обробки, а й у сирому вигляді: пророщеному або після замочування. Так корисні речовини зберігаються краще.
Рецепти приготування страв із нуту
Як приготувати смачно, щоб сподобалося всім і не було побічних ефектів (як і всі бобові, турецький горох викликає метеоризм). Проблема вирішувана, ось пара секретів для нівелювання негативних наслідків:
- перед приготуванням боби необхідно на 10 – 12 годин замочити в холодній воді;
- знизити газоутворення в кишечнику допоможуть і приправи: чорний перець, імбир, кукурма, коріандр, каррі та розмарин.
Хумус
Ця страва подається як холодна закуска або соус до лаваша, коржиків, питі.
Інгредієнти:
- нут попередньо замочений на 12 годин = 300 г (до замочування);
- насіння кунжуту = 2 ст. ложки + стільки ж оливкової олії;
- часник – до смаку (до 5 зубчиків);
- кумін = на кінчику чайної ложки;
- сік від половини лимона;
- оливкова олія = 50 мл;
- сіль та копчена мелена паприка – за смаком.
Процес приготування:
- злити воду з гороху після замочування та залити чисту;
- нут викласти в каструлю, довести до кипіння і варити близько півтори години, поки він не стане м’яким (має легко роздавлюватися пальцями);
- відкинути готовий напівфабрикат на друшляк (відвар не виливати);
- подрібнити кунжут разом з оливковою олією (по 2 ст. ложки) до однорідності в блендері, викласти в інший посуд;
- покласти в блендер часник і нут, збити до пюре;
- додати відвар нуту, який ми залишили, і знову перемішати у блендері. Долити відвар, доки вийде однорідний соус середньої густоти;
- в отриману масу викласти приготовлену раніше суміш кунжуту з олією, кумін, сік лимона, сіль та паприку. Влити оливкову олію та все змішати.
Готовий хумус викласти у глибоку тарілку чи салатник.
Фалафель
Дуже смачна страва, до неї можна додати овочі та соус. Його цінують вегетаріанці за повноцінний насичений смак та поживність.
Інгредієнти:
- нут (попередньо замочений на 10 – 12 годин) = 500 г;
- свіжа петрушка, м’ята та кінза – по 20 г;
- часник = 5 зубчиків;
- цибуля зелена = 50 г;
- сухі мелені спеції: паприка, кмин, коріандр – по 20 г;
- сіль та чорний перець – за смаком;
- олія для фритюру = близько 400 мл.
Приготування:
- з гороху злити воду та викласти на паперові рушники до висихання;
- зелень промити та обсушити;
- викласти в чашку блендера горох, зелень, часник, цибулю та всі спеції;
- подрібнити на однорідну масу;
- мокрими руками сформувати невеликі котлетки (розміром із тенісний м’ячик);
- у глибокій сковороді розігріти олію для фритюру приблизно до 160 °;
- обсмажити котлетки до золотистої скоринки (близько 3 хвилин);
- викласти на паперовий рушник, щоб стек зайвий жир.
Подавати із салатом, кунжутним або іншим соусом.
Шакшука
Це страва ізраїльської кухні для обіду чи вечері.
Для приготування знадобиться:
- нут (попередньо замочений на добу) = 1 склянка;
- оливкова олія = 2 ст.ложки;
- зелена цибуля (дрібно нарізана) = половина склянки;
- болгарський перець (велико порізаний) = 1 штука;
- часник свіжий подрібнений = 1 ч. л.;
- цукор (краще коричневий) = 1 ст.
- томатна паста = близько 100 г;
- паприка = 2 ч. л.;
- мелений перець чилі = 1 ч.л.;
- сіль та чорний мелений перець – за смаком;
- консервовані маслини = 6 шт.
Алгоритм приготування:
- у сковороді розігріти олію, обсмажити на ній часник та болгарський перець;
- додати томатну пасту і всі приправи, гасити, поки|доки| маса не стане пастоподібною;
- висипати в напівфабрикат нут та цибулю, смажити на середньому вогні помішуючи. Горох має стати м’яким (це займе близько 20 хвилин);
- викласти у блюдо, прикрасити маслинами. Подавати з коржами або хлібом.